Необхідність у моніторингу мінеральних добрив на вміст забруднюючих речовин
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263330Ключові слова:
забруднення, важкі метали, радіологічний контроль, добрива, ґрунтАнотація
У статті проаналізовано приховані загрози у вигляді вмісту важких металів, які (загрози) несе в собі використання добрив без контролю вмісту цих забруднювачів. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що небезпечний та дуже небезпечний рівень вмісту важких металів у ґрунтах України спостерігається на площі 1606 тис. га. Окрім елементів, що визначаються під час агрохімпаспортизації, у добривах або сировині для добрив містяться нікель, арсен (миш’як), бром, хром. Серед цих елементів, тільки миш’як визначається в сільськогосподарській продукції, решта залишається поза контролем. Комплексні добрива, крім того, можуть містити ще фтор та стронцій, як мінімум нерадіоактивний. Певна кількість токсичних та мікроелементів зв’язуються ґрунтовими колоїдами, але цим самим забезпечується їхня постійна наявність у ґрунті. Вміст токсичних елементів у добривах залежить, як від технології, так і від походження сировини. На жаль, підсанкційні на сьогодні поклади на території Росії є більш «чистими» порівняно із сировиною з Північної Африки. Транспорт та промисловість також є безумовними джерелами забруднення навколишнього середовища, і це джерело сільське господарство товаровиробник контролювати не може. Однак контроль над потраплянням забруднювачів із добривами — справа цілком реальна, для цього потрібні організаційні заходи. В Україні поки відсутня нормативна база щодо обов’язковості контролю забрудненості добрив, не нормовано перелік та вміст забруднювачів. Також вартим уваги є й запровадження радіологічного контролю добрив. Вирішення нормативних питань є першим кроком, за яким буде черга технічної реалізації. ДУ «Держґрунтохорона» має технічні та фахові можливості забезпечення державного контролю над забрудненістю добрив важкими металами, та ведення хоча б вибіркового радіологічного моніторингу добрив. Те саме стосується й сировини для виготовлення добрив, адже допоможе виробнику уникнути можливих проблем із без- печністю майбутньої продукції.
Посилання
Nadtochij, P.P., Germashenko, V.B. & Volvach, F.V. (1998). Ecologia hruntu ta yoho zabrudnennia [Soil ecology and pollution]. Kyiv: Agrarnanauka [in Ukrainian].
Shumyhai, I.V., Yermishev, O.V. & Manyshevs’ka, N.M. (2021). Ekolohichna otsinka zabrudnennya vazhkymy metalamy pidzemnykh vod Kyyivshchyny [Ecological estimation of Kiev region underground waters pollution with heavy metals]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 88–97. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227244 [in Ukrainian].
Illyin, V.B. (1990). O zagriaznenii tiazhelymy metallamy pochv I selskohozyajstvennyh kultur predpriyatiamy tsvetnoy metallurgii [About the soil pollution with heavy metals by the non-ferrous metallurgy enterprises]. Agrohimia — Agrochemistry, 3, 45–50 [in Russian].
Palapa, N.V. & Gonchar, S.M. (2022). Ekolohichni ryzyky, pov’yazani iz sil’s’kohospodars’koyu diyal’nistyu lyudyny [Ecological risks interconnected with people agricultural activity]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 68–80. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.255189 [in Ukrainian].
Smirnova, K.B. & Fateev, A.I. (2017). Osnovni pryntsypy otsinyuvannya yakosti gruntiv za vmistom vazhkykh metaliv dlya yikh bonituvannya [The main principles of evaluating the quality of soils by the content of heavy metals for their grading]. Agrohimia — Agrochemistry, 86, 48–57 [in Russian].
Makarenko, N.A. (2003). Vplyv mineralnyh dobryv na obmynnij fond biogeochymychnoho cyklu toxichnykh elementyv [The influence of mineral fertilizers on the exchange stock of toxic elements biogeochemical cycle]. Visnyk Agrarnoi Nauky — Bulletin of Agricultural Science, 4, 55–58 [in Ukrainian].
Yatsuk, I.P. & Baliuk, S.A. (Eds.). (2019). Metodyka provedennia ahrokhimichnoi pasportyzatsii zemel silskohospodarskoho pryznachennia: kerivnyi normatyvnyi document [Methodology for conducting agrochemical certification of agricultural land: guiding normative document]. Kyiv [in Ukrainian].
Institute of Soil Protection of Ukraine (2020). Zvit pro vykonannya proektno-tekhnolohichnykh ta naukovo-doslidnykh robit Odes’koyi filiyeyu DU «Derzhgruntokhorona» za 2016–2020 rr. (zaklyuchnyy) [Report on the execution of design-technological and research works by the Odesa branch of State Soil Protection State University for 2016-2020 (final)]. Odessa [in Ukrainian].
Duffus, J. (2002). «Heavy metals» a meaningless term? (IUPAC Technical Report). Pure Appl. Chem., 74, 5, 793–807 [in English].
Golubchenko, V., Kulidzhanov, E., Kapustina, G. & Firsova, V. (2021). The level of soils and crop produce pollution with heavy metals at the odessa region: 5th International Eurasion Agriculture and natural sciences congress (рp. 84–88) [in English].
Dursun, Sukru, Symochko, Lyudmyla & Mankolli, Hysen. (2020). Bioremediation of heavy metals from soil: an overview of principles and criteria of using. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 6–12. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2020.211521 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
