Оцінка хімічних препаратів для захисту яблуні від шкідників за екотоксикологічними показниками
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287770Ключові слова:
агробіоценоз яблуні, пестициди, екологічна небезпека, екотоксикологічний ризикАнотація
Проаналізовано обсяги внесення інсектицидів у системі захисту багаторічних на- саджень за 2019–2021 рр. та визначено ступінь небезпечності їх застосування й потенційний ризик екотоксикологічної небезпеки. Встановлено, що в Україні за рік найбільше вносять препарати на основі діючих речовин: малатіон (2,29 тис. кг), диметоат (1,59 тис.), імідаклоприд (1,49 тис.), пропаргіт (1,49 тис.) і циперметрин (1,11 тис. кг). Найвищий екотоксикологічний ризик визначено для д.р. імідаклоприд, диметоат, альфа-циперметрин, зета-циперметрин, пропаргіт, флупірадіфуран, лямбда-цигалотрин, які входять до складу препаратів Конфідор, в.р.к., Данадим стабільний, КЕ, Бі-58 новий, к.е., Альфагард 100, КЕ, Фастак, к.е., Ф’юрі, в.е., Омайт 57%, ЕВ, Сіванто Прайм 200 SL, РК, Ампліго 150 ZC, ФК, Енжіо 247 SC, к.с., Карате Зеон 050 СS мк.с. За сукупністю екотоксикологічних і санітарно-гігієнічних показників до мало небезпечних (Сн 6–7) належать препарати Бі-58 новий, к.е., Данадим стабільний, КЕ, Каліпсо 480 SC к.с., Мовенто 100 SС, КС, Оберон Рапід 240 SС, КС, Трансформ, ВГ, Фуфанон 570, КЕ. До небезпечних (3 ступінь) — Ампліго 150 ZC, ФК, Арріво, к.е., Енжіо 247 SC, к.с., Карате Зеон 050 СS мк.с., Сіванто Прайм 200 SL, РК, Ф’юрі, в.е. До дуже небезпечних (2 ступінь) — Альфагард 100, КЕ, Протеус 110 ОD, о.д., Фастак, к.е. За комплексом характеристик діючих речовин та препаратів на їх основі, показниками екотоксикологічної небезпеки і ступенем небезпечності встановлено, що застосування препаратів Каліпсо 480 SC к.с., Мовенто 100 SС, КС, Оберон Рапід 240 SС, КС, Трансформ, ВГ, Фуфанон 570, КЕ за дотримання рекомендованих норм внесення становить найменшу потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища. Найбільшу небезпеку в агробіоценозах яблуні мають препарати з класу піретроїдів Арріво, к.е., Карате Зеон 050 СS мк.с., Ф’юрі, в.е., Фастак, к.е., а також Альфагард 100, КЕ і Протеус 110 ОD, о.д.
Посилання
Tudi, M., Ruan, H.D., Wang, L. et al. (2021). Agriculture Development, Pesticide Application and Its Impact on the Environment. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18 (3), 1112 [in English].
Mostoviak, S.M., Mostoviak, I.I., Borzykh, O.I. & Fedorenko, V.P. (2022). Ekotoksykolohichna otsinka zastosuvannia khimichnykh zasobiv zakhystu roslyn vid shkidnykiv [Ecotoxicological assessment of the use of chemical plant protection agents against pests]. Karantyn i zakhyst roslyn – Quarantine and plant protection, 3, 3–10 [in Ukrainian].
Mostoviak, I.I. & Demyanyuk, O.S. (2020). Chynnyky destabilizatsii fitosanitarnoho stanu ahrotsenoziv zernovykh kultur Tsentralnoho Lisostepu Ukrainy [Factors of destabilization of the phytosanitary state of agrocenoses of grain crops in the Central ForestSteppe of Ukraine]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 2, 73–84. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2020.208812 [in Ukrainian].
Musacchi, S. & Serra, S. (2018). Apple fruit quality: Overview on pre-harvest factors. Scientia Horticulturae, 234, 409–430 [in English].
Kravets, I.S. & Adamenko, D.M. (2014). Shkidlyvyi entomoakarykompleks promyslovykh nasadzhen yabluni v Lisostepu [Harmful entomoacary complex of industrial planting of apple trees in Forest-Steppe of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva — Collected Works of Uman National University of Horticulture, 85, 29–34 [in Ukrainian].
Chernii, A.M. (2014). Problemy fitosanitarnoho ozdorovlennia ahroekosystemy plodovoho sadu [Problems of phytosanitary rehabilitation of the agroecosystem of the orchard]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 60, 482–499 [in Ukrainian].
Holb, I.J., Abonyi, F., Buurma, J. & Heijne, B. (2017). On-farm and on-station evaluations of three orchard management approaches against apple scab and apple powdery mildew. Crop Protection, 97, 109–118 [in English].
Yanovskyi, Yu.P. (Ed.). (2015). Intehrovanyi zakhyst plodovykh kultur: navchalnyi posibnyk [Integrated protection of fruit crops: a study guide]. Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
Fedorenko, V.P. (Ed.). (2011). Zakhyst yablunevykh sadiv vid shkidnykiv ta khvorob. Rekomendatsii [Protection of apple orchards from pests and diseases. Recommendations]. Kyiv: Kolobih [in Ukrainian].
Hunchak, M.V. (2016). Skladova ekolohizatsii khimichnoho zakhystu yablunevykh nasadzhen [Component of greening of chemical protection of apple orchards]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 62, 94–99 [in Ukrainian].
Boesten, J.J. (2000). From laboratory to field: uses and limitatios of pesticidebehavior models for the soil/plan system. Weed Res., 40, 27–49 [in English].
Falavigna, V., Porto, D., Miotto, Y. et al. (2018). Evolutionary diversification of galactinol synthases in Rosaceae: adaptive roles of galactinol and raffinose during apple bud dormancy. Journal of Experimental Botany, 69 (5), 1247–1259 [in English].
Lapa, O.M., Drozda, V.F., Rozova, L.V. et al. (2014). Zakhyst zerniatkovykh sadiv: praktychni rekomendatsii [Protection of seed gardens: practical recommendations]. Kyiv [in Ukrainian].
Sаnchez-Bayo, F. & Wyckhuys, K.A.G. (2021). Further evidence for a global decline of the entomofauna. Austral Entomology, 60 (1), 9–26 [in English].
Sharma, A., Kumar, V., Shahzad, B. et al. (2019). Worldwide pesticide usage and its impacts on ecosystem. SN. Appl. Sci., 1, 1446 [in English].
Balykina, O.B., Trykoz, N.M. & Yahodynska, L.P. (2006). Suchasni systemy zakhystu zerniatkovykh plodovykh kultur vid shkidnykiv ta khvorob v umovakh Krymu [Modern systems of protection of grain fruit crops from pests and diseases in Crimea]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 52, 333–342 [in Ukrainian].
Balykina, O. & Chernii, A. (2016). Systemy zakhystu yablunevykh sadiv riznoho viku vid shkidnykiv u Krymu [Systems of protection of apple orchards of different ages from pests in the Crimea]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 62, 31–41 [in Ukrainian].
Bernardes, M.F.F., Pazin, M., Pereira, L.C. & Dorta, D.J. (2015). Toxicology Studies — Cells, Drugs and Environment. IntechOpen; London, UK. Impact of Pesticides on Environmental and Human Health, 195–233 [in English].
Dhuldhaj, U.P., Singh, R. & Singh, V.K. (2023). Pesticide contamination in agro-ecosystems: toxicity, impacts, and bio-based management strategies. Environ Sci. Pollut. Res., 30, 9243–9270 [in English].
Borzykh, O.I., Bublyk, L.I. & Havryliuk, L.L. (2021). Ekotoksykolohichni parametry bezpechnoho zastosuvannia ta adaptatsii khimichnykh system zakhystu yabluni vid shkidlyvykh orhanizmiv do gruntovo-klimatychnykh umov Peredkarpatskoi provintsii Karpatskoi hirskoi zony Ukrainy [Ecotoxicological parameters of safe application and adaptation of chemical systems for the protection of apple trees from harmful organisms to the soil and climatic conditions of the Precarpathian Province of the Carpathian Mountain Zone of Ukraine]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 67, 42–72 [in Ukrainian].
Pathak, V.M., Verma, V.K., Rawat, B.S. et al. (2022). Current status of pesticide effects on environment, human health and it’s eco-friendly management as bioremediation: A comprehensive review. Front Microbiol., 13, 962619 [in English].
Ju, D., Mota-Sanchez, D., Fuentes-Contreras, Е. et al. (2021). Insecticide resistance in the Cydia pomonella (L.): Global status, mechanisms, and research directions. Pestic. Biochem. Physiol., 178, е104925 [in English].
Bass, C., Denholm, I., Williamson, M.S. & Nauen, R. (2015). The global status of insect resistance to neonicotinoid insecticides. Pestic. Biochem. Physiol., 121, 78–87 [in English].
Baskar, K., Sudha, V. & Jayakumar, M. (2017). Effect of pesticides on pollinators. MOJ Ecol. Environ. Sci., 2 (8), 00052 [in English].
Tkachenko, I. & Antonenko, A. (2021). Otsinka ryzyku ta prohnozuvannia mozhlyvosti vynyknennia hostrykh toksychnykh efektiv u pratsivnykiv pry roboti z preparatom Oberon Rapid 240 SC, KC [Risk assessment and prediction of the possibility of acute toxic effects оn workers when applying Oberon Rapid 240 SC, KC]. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal – Ukrainian scientific medical youth journal, 4 (127), 124–128 [in Ukrainian].
Fedorenko, V.P. (Ed.). (2012). Stratehiia i taktyka zakhystu roslyn [Strategy and tactics of plant protection]. (Vol. 1). Кyiv [in Ukrainian].
Demyanyuk, O.S. & Shatsman, D.O. (2019). Ahroekolohichna ta ekonomichna otsinka zastosuvannia gruntovykh i strakhovykh herbitsydiv pry vyroshchuvanni kukurudzy na zerno v umovakh Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Agroecological and economic assessment of the application of soil and post emergent herbicides in the cultivation of corn for grain in the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 2, 57–64. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2019.184147 [in Ukrainian].
Derzhavnyi reiestr pestytsydiv i ahrokhimikativ, dozvolenykh do vykorystannia v Ukraini [State list of pesticides and agrochemicals authorized for use in Ukraine]. (n.d.). URL: https://mepr.gov.ua/ [in Ukrainian].
Bublik, L.I. & Gavryliuk, L.L. (2014). Metody monitorynhu ta kontroliu zalyshkiv pestytsydiv v ahrotsenozakh [Methods for monitoring and control of pesticide residues in agrocenoses]. Zakhyst i karantyn Roslyn – Plant protection and quarantine, 60, 53–66 [in Ukrainian].
Pesticide Properties Data Base. (n.d.). URL: http://sitem.herts.ac.uk/aeru/footprint/en/ [in English].
Pestytsydy. Klasyfikatsiia za stupenem nebezpechnosti [Pesticides. Classification by degree of danger: approved]. (2000). DSanPIN 8.8.1.002-98 from 28th August 1998. Kyiv [in Ukrainian].
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). URL: http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
Tkachenko, I.V. (2021). Hihiienichna otsinka potentsiinoi ekotoksykolohichnoi nebezpechnosti zastosuvannia novoho insektytsydu spiromezifenu u silskomu hospodarstvi Ukrainy [Hygienic assessment of potential ecotoxicological risk of the use of new insecticide spiromesifen in agriculture of Ukraine]. Dovkillia i zdorov’ia — Environment & Health, 4, 62–68 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.