Структурні зміни в стінці тонкої кишки щурів за умов дії отрути гадюки нікольського (Vipera berus nikolskii)

Автор(и)

  • Олександр Євгенійович Маєвський Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-9128-1033
  • Олександр Васильович Мудрак КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», Україна https://orcid.org/0000-0002-1776-6120
  • Алла Іванівна Парфенюк Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0003-0169-4262
  • Євгенія Дмитрівна Ткач Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-0666-1956
  • Ольга Василівна Тертична Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-9514-2858

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287773

Ключові слова:

гадюки, тонкий кишечник, токсини, структурні зміни, отрута

Анотація

Компоненти отрут різних живих видів викликають в організмі жертви широкий спектр ефектів і симптомів. Механізми ураження різних органів і систем тварин та людини під впливом специфічних компонентів токсинів отрути гадюк залишаються відкритими. Тому дослідження механізмів дії отрути гадюки, а також розробка i впровадження комплексу заходів щодо зменшення негативного впливу їх отрути на організм ссавців залишаються актуальними. Вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму щура в умовах дії отрути гадюки є складним і багатогранним процесом, який охоплює різні наукові напрями. Мета дослідження — виявити ознаки ураження тонкої кишки щурів за умов дії отрути гадюки нікольського (Vipera berus nikolskii). Експеримент проводився на 20 білих щурах-самцях. У дослідженні щурів розділили на дві групи — контрольну i дослідну. Отруєння моделювали введенням отрути гадюки нікольського щурам дослідної групи внутрішньочеревно в дозі ЕД50 0,972 мкг/г. Гістологічні препарати досліджували на світловому мікроскопі SEO SCAN, обробку знімків проводили за допомогою камери Vision CCD з наявною системою виведення зображень на монітор комп’ютера. Встановлено, що важка інтоксикація організму отрутою гадюки нікольського викликає обширні деструктивно-дистрофічні зміни в стінці порожнього кишківника, поряд зі значними стромально-судинними порушеннями. Отруйні гемотоксини підвищують проникність судинної стінки та змінюють процеси внутрішньосудинного згортання крові, що призводить до дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (синдром ДВС) і незворотної дегенерації структур тонкої кишки в експерименті.

Біографії авторів

Олександр Євгенійович Маєвський, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

доктор медичних наук, професор

Олександр Васильович Мудрак, КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

доктор сільськогосподарських наук, професор

Алла Іванівна Парфенюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, професор

Євгенія Дмитрівна Ткач, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, старший дослідник

Ольга Василівна Тертична, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Utkin, Y. (2021). Animal Venoms and Their Components: Molecular Mechanisms of Action. Toxins (Basel), 13 (6), 415. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins13060415 [in English].

Ana, L. Oliveira, Matilde, F. Viegas, Saulo, L. da Silva et al. (2022). The chemistry of snake venom and its medicinal potential. Nat Rev Chem., 6 (7), 451–469. DOI: https://doi.org/10.1038/s41570-022-00393-7 [in English].

Alekseeva, A.S., Tretiakova, D.S., Chernikov, V.P. et al. (2017). Heterodimeric V. nikolskii phospholipases A2 induce aggregation of the lipid bilayer. Toxicon, 133, 169–179. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2017.05.015 [in English].

Amazonas, D.R., Portes-Junior, J.A., NishiyamaJr, M.Y. et al. (2018). Molecular mechanisms underlying intraspecific variation in snake venom. J Proteomics, 181, 60–72. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jprot.2018.03.032 [in English].

Dyachenko, I.A., Murashev, A.N., Andreeva, T.V. et al. (2013). Analysis of nociceptive effects of neurotoxic phospholipase A2 from Vipera nikolskii venom in mice. J Venom Res, 4, 1–4 [in English].

Zinenko, O., Tovstukha, I. & Korniyenko, Y. (2020). PLA2 Inhibitor Varespladib as an Alternative to the Antivenom Treatment for Bites from Nikolsky’s Viper Vipera berus nikolskii. Toxins (Basel), 12 (6), 356. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12060356 [in English].

Cesar, P.H.S., Braga, M.A., Trento, M.V.C. et al. (2019). Snake Venom Disintegrins: An Overview of their Interaction with Integrins. Curr Drug Targets, 20 (4), 465–477. DOI: https://doi.org/10.2174/13894501196661022154737 [in English].

Er, O., Eksin, H.M., Göcmen, B. et al. (2019). Investigation of Vipera Anatolica Venom Disitegrin via Intacellular Uptake with Radiolabeling Study and Cell-Based Electrochemical Biosensing Assay. Appl Biochem Biotechnol, 187 (4), 1539–1550. DOI: https://doi.org/10.1007/s12010-018-2872-6 [in English].

Hadar, G., Kelmer, E., Segev, G. et al. (2014). Protein C activity in dogs envenomed by Vipera palaestinae. Toxicon, 87, 38–44. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2014.05.010 [in English].

Kryukova, E.V., Potapenko, A.S., Andreeva, T.V. et al. (2019). Dimeric Disintegrins from the Steppe Viper V. ursinii Venom. Doll Biochem Biophys, 488 (1), 338–341. DOI: https://doi.org/10.1134/S1607672919050132 [in English].

Chengbo, Long, Ming, Liu, Huiwen, Tian et al. (2020). Potential Role of Platelet-Activating C-Type Lectin-Like Proteins in Viper Envenomation Induced Thrombotic Microangiopathy Symptom. Toxins (Basel), 12 (12), 749. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12120749 [in English].

Teixeira, C., Fernandes, C.M., Leiguez, E. & Chudzinski-Tavassi, A.M. (2019). Inflammation Induced by Platelet-Activating Viperid Snake Venoms: Perpectives on Thromboinflammation. Front Immunol, 10, 2082. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.02082 [in English].

Anwar, Ullah, Rehana, Masood, Ijaz, Ali et al. (2018). Thrombin-like enzymes from snake venom: structural characterization and mechanism of action. Int. J. Biol. Macromol., 114, 788–811. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2018.03.164 [in English].

Czajka, U., Wiatrzyk, A. & Lutynska, A. (2013). Mechanism of Vipera berus venom activity and the principles of antivenom administration in treatment. Przegl Epidemiol, 67 (4), 641–646 [in English].

Zorica, Latinović, Adrijana, Leonardi, Cho, Yeow Koh et al. (2020). The Procoagulant Snake Venom Serine Protease Potentially Having a Dual, Blood Coagulation Factor V and X-Activating Activity. Toxins (Basel), 12 (6), 358. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12060358 [in English].

Zorica Latinović, Adrijana Leonardi, Jernej Šribar et al. (2016). Venomics of Vipera berus to explain differences in pathology elicited by Vipera ammodytes ammodytes envenomation: Therapeutic implications. J Proteomics, 146, 34–47. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jprot.2016.06.020 [in English].

Spolaore, B., Ferandez, J., Lomonte, B. et al. (2019). Enzymatic labelling of snake venom phospholipase A2 toxins. Toxicon, 170, 99–107. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2019.09.019 [in English].

Dobrelia, N.V., Boitsova, L.V. & Danova, I.V. (2015). Pravova baza dlia provedennia etychnoi ekspertyzy doklinichnykh doslidzhen likarskykh zasobiv z vykorystanniam laboratornykh tvaryn [Legal basis for ethical examination of preclinical studies of drugs using laboratory animals]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia — Pharmacology and Drug Toxicology, 2, 95–100 [іn Ukrainian]

Horalskyi, L.P., Khomych, V.T. & Kononskyi, O.I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii [Fundamentals of histological technique and morphofunctional research methods in normal and pathology]. Zhytomyr: Polissya [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-23

Номер

№ 3 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.