ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ЗАПАСІВ ПОВАЛЕНОЇ МЕРТВОЇ ДЕРЕВИНИ У ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ КАНІВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ’Я

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293753

Ключові слова:

деревний детрит, едатоп, тип лісу, захисні насадження

Анотація

Відмерла деревина є важливим компонентом лісових екосистем, який виконує низку екологічних функцій. Метою статті є вивчити лісівничо-екологічні особливості розподілу запасів поваленої мертвої деревини у лісових насадженнях Канівського Придніпров’я (Лісостеп України). Дослідження проведено за даними матеріалів лісовпорядкування. Установлено, що площа лісових насаджень, у яких під час лісовпорядкування виявлено повалену мертву деревину (захаращеність), становила 2550,3 га, або 10,4%, від загальної вкритої лісом площі. Загалом захаращеність було виявлено у лісостанах 18 деревних видів загальним запасом 21255 м3. У насадженнях, де проводився облік захаращеності, середній запас поваленої мертвої деревини у розрізі деревних видів становив від 5,0 м3∙га–1 до 17,8 м3∙га–1, загалом для всіх деревних видів — 8,5 м3∙га–1. У насадженнях переважаючих деревних видів — сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та акації білої (Robinia pseudoacacia L.) середній запас захаращеності становив 9,1 м3∙га–1 і 8,5 м3∙га–1, відповідно. У лісових насадженнях середній запас за трофотопами виявився найбільшим у грудах (дібровах) — 8,7 м3∙га–1, а найменшим — у борах 5,2 м3∙га–1. За гігротопами середні запаси становили від 5,3 м3∙га–1 (сирі умови) до 11,0 м3∙га–1 (вологі умови). Захаращеність виявлено у 16 з 32 типів лісу, які є у лісовому фонді досліджуваного об’єкта, з середнім запасом від 5,0 м3∙га–1 (вологий дубово-сосновий субір, сирий чорновільховий сугруд) до 18,4 м3∙га–1 (вологий заплавний вербово-тополевий сугруд). Загалом середні запаси поваленої відмерлої деревини у лісових насадженнях є низькими, що може бути пов’язано з проведенням лісогосподарських заходів (рубками). Отримані нами дані є важливими для досліджень особливостей формування запасів деревного детриту у типах лісу Середнього Правобережного Придніпров’я України у контексті природоохоронних та захисних функцій мертвої деревини.

Посилання

Harmon, M.E., Franklin, J.F., Swanson, F.J. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504-(03)34002-4 [in English].

Szewczyk, J. & Szwagrzyk, J. (1991). Tree regeneration on rotten wood and on soil in oldgrowth stand. Vegetatio, 122 (1), 37–46 [in English].

Hofgaard, A. (1993). Structure and regeneration patterns in a virgin Picea abies forest in northern Sweden. Journal of Vegetation Science, 4, 601–608 [in English].

Solomakha, I.V., Solomakha, V.A., Tymochko, I.Ya, Chornobrov, O.Yu. & Furdychko, O.I. (Ed.). (2020). Ekoloho-ekonomichni funktsii zakhysnykh lisovykh nasadzhen u nadanni ekosystemnykh posluh (metodychni rekomendatsii) [Ecological and economic functions of protective forests in the provision of ecosystem services (methodological recommendations)]. Kyiv [in Ukrainian].

Merganicova, K., Merganic, J., Svoboda, M., Blanco, J. & Lo, Y. (Eds.) (2012). Deadwood in Forest Ecosystems. Forest Ecosystems — More than Just Trees, 81–108. DOI: https://doi.org/10.5772/31003. URL: https://www.intechopen.com/books/forest-ecosystems-more-than-just-trees/deadwood [in English].

Narukawa, Y., Iida, S. & Tanouchi, H. (2003). State of fallen logs and the occurrence of conifer seedlings and saplings in boreal and subalpine old-growth forests in Japan. Ecological Research, 18, 267–277 [in English].

Takahashi, M., Sakai, Y., Ootomo, R. & Shiozaki, M. (2000). Establishment of tree seedlings and water-soluble nutrients in coarse woody debris in an old-growth Picea-Abies forest in Hokkaido, northern Japan. Canadian Journal of Forest Research, 30, 1148–1155 [in English].

Svyrydenko, V.Ye. (Ed.), Babich, O.H., Kyrychok, L.S. (2005). Lisivnytstvo [Silviculture]. Kyiv [in Ukrainian].

Stevens, V. (1997). The ecological role of coarse woody debris: an overview of the ecological importance of CWD in B.C. forests, 30, 26 [in English].

Solomakha, I.V. & Shevchyk, V.L. (2020). Fitosozolohichne znachennia obiektiv smarahdovoi merezhi Dniprovskoho ekolohichnoho korydoru v mezhakh Lisostepu Ukrainy [Phytosogological significance of Emerald network objects of Dnipro ecological corridor within the boundaries of the Forest-steppe of Ukraine]. Biologhichni systemy — Biological systems, 12 (1), 72–83. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2020.01.072 [in Ukrainian].

Chornobrov, O.Iu., Shevchyk, V.L. & Solomakha, I.V. (2021). Kilkisni ta yakisni pokaznyky hruboho detrytu u lisakh z dominuvanniam Carpinus betulus L. Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [Quantitative and qualitative attributes of dead wood in dominated by Carpinus betulus L. forests in Kaniv Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 42–53. DOI: https://doi. org/10.33730/2077-4893.1.2021.227238 [in Ukrainian].

Solomakha, I.V. & Chornobrov, O.Yu. (2021). Ekoloho-typolohichna otsinka lisovoi roslynnosti Serednoho Prydniprovia (Lisostep Ukrainy) [Ecological and typological assessment of forest vegetation of the Middle Dnieper (Forest-steppe of Ukraine)]. Ahroekolohichnyi zhurnal — afroecological journal, 2, 7–18. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2. 2021.234448 [in Ukrainian].

Маlyuga, V.M. & Dudarets, S.M. (2014). Osoblyvosti vykorystannia duba zvychainoho u protyeroziinykh lisovykh nasadzhenniakh [The peculiarities of the use of oak stands in erosion control plantations]. Naukovyi visnyk NUBIP Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series: Forestry and park gardening, 198 (2), 190–197. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2014_198%282%29__33 [in Ukrainian].

Маlyuga, V.M. & Dudarets, S.M. (2019). Osoblyvosti vykorystannia robinii psevdoakatsii u protyeroziinykh nasadzhenniakh [Peculiarities of use black locust in erosion control stands]. Lisove i sadovo-parkove hospodarstvo — Forestry and landscape gardening, 15. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/lis/article/view/13146 [in Ukrainian].

Maliuha, V.M. & Dudarets, S.M. (2015). Lisivnycho-melioratyvni vlastyvosti sosny zvychainoi ta yikh vykorystannia u protyeroziinykh nasadzhenniakh [Forestry and reclamation properties of Scots pine and their use in anti-erosion stands]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series: Forestry and decorative horticulture, 219, 168–175. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2015_219_26 [in Ukrainian]

Khryk, V.M. & Levandovska, S.M. (2012). Levandovskaia Lisivnycho-taksatsiina otsinka zakhysnykh lisovykh nasadzhen sosny zvychainoi na erodovanykh zemliakh Prydniprovia [Evaluation of forest protective stands of scotch pine on the eroded lands in Dnieper zone]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu imeni V.V. Dokuchaieva — Bulletin of Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchaev, 4, 207–211. URL: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/11618 [in Ukrainian].

Krylov, Ya.I. (2013). Melioratyvna kharakterystyka lisovoi pidstylky dubovykh protyeroziinykh nasadzhen [Ameliorative characteristics of the forest litter of oak anti-erosion plantations]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy — Scientific bulletin of UNFU, 23.17, 43–48. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23.17_9 [in Ukrainian].

Tolstoukhov, A.V. (Ed.) (2007). Ekolohichna entsyklopediia: u 3 t. [Environmental Encyclopedia: in 3 vol.]. (Vol. 1: A–E). Kyiv [in Ukrainian].

Rudenko, L.G. (Ed.). (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

Shevchyk, V., Borysenko, М., Solomakha, I. & Solomakha, V. (2022). Osoblyvosti vykorystannia lisovykh nasadzhen serednoho prydniprovia z uchastiu Robinia pseudoacacia yak syrovynnykh uhid dlia bdzhilnytstva [Peculiarities of the Middle Prydniprovia forest plantations use with the participation of Robinia pseudoacacia as raw material land for beekeeping]. Ahroeklohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 55–63. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263317 [in Ukrainian].

VO «Ukrderzhlisproekt». (2023). Dani z povydilnoi bazy danykh lisivnycho-taksatsiinykh pokaznykiv lisovykh dilianok DP « Kanivskyi lishosp» (elektronnyi fail) [Data from the database of forestry indicators of forest plots of the State Enterprise «Kanivskyi Lishosp» (electronic file)] [in Ukrainian].

Pohrebniak, P.S. (1955). Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Kyiv [in Russian].

Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv [in Ukrainian].

Bujoczek, L., Bujoczek, M. & Zięba, S. (2021). How much, why and where? Deadwood in forest ecosystems: The case of Poland. Ecological Indicators, 121, 107027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2020.107027. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1470160X20309663 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-26

Номер

№ 4 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.