Домінуючі види шкідників редиски (Raphanus sativus (L.) convar. radicula (Pers.) Sazon.) У Правобережному Лісостепу України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293786

Ключові слова:

фітосанітарний стан, комахи-фітофаги, структура шкідливого ентомокомплексу, константні види, частота трапляння

Анотація

За результатами фітосанітарного моніторингу (2008−2022 рр.) уточнено видовий склад шкідників агроценозів редиски (Raphanus sativus (L.) convar. radicula (Pers.) Sazon.) у Правобережному Лісостепу України. В посівах редиски виявлено 59 видів комах-фітофагів, два види нематод і один вид слимаків. У структурі шкідливого ентомокомплексу присутні комахи з 20 родин 8 рядів. У таксономічній структурі до- мінують представники рядів Cоleoptera (17 видів), Lepidoptera (16 видів), Homoptera (9 видів), які сукупно займали 71% у структурі шкідливого ентомокомплексу. Представники рядів двокрилі (Diptera) і прямокрилі (Orthoptera) були представлені видами з 6 і 5 родин відповідно й у структурі ентомокомплексу мали 10 і 8% відповідно. Найменше видове різноманіття було виявлено для ряду трипси (Thysanoptera), напівтвердокрилі (Hemiptera) і перетинчастокрилі (Hymenoptera), які сукупно займали 10% у структурі шкідливого ентомокомплексу. Визначено 16 константних види: Plutella maculipennis Curt., Phyllotreta cruciferae Goeze, Phyllotreta undulata Kutsch., Pieris brassicae L., Agrotis segetum Denis&Schiff., Lacanobia oleracea L., Eurydema ventralis Kol., Brevicoryne brassicae L., Delia brassicae Bouche, Athalia rosae L., Delia platura Mg., Ceutorrhynchus quadridens Panz., Delia floralis Fallen, Thrips tabaci Lindeman, Entomoscelis adonidis Pallas, Evergestis extimalis Scop., що наносили значної шкоди рослинам редиски впродовж вегетаційного періоду, які за трофічною спеціалізацією були представлені на 75% олігофагами та за життєвою формою на 81% хортобіонтами. З високою та середньою частотою трапляння в досліджуваних агроценозах виявляли: блішку хрестоцвіту (Phyllotreta cruciferae Goeze), блішку хвилясту (Phyllotreta undulata Kutsch.), міль капустяну (Plutella maculipennis Curt.), попелицю капустяну (Brevicoryne brassicae L.), совку озиму (Agrotis segetum Denis&Schiff.), совку городню (Lacanobia oleracea L.), площі заселення якими в окремі роки досягали максимума — до 60–100%.

Посилання

Skendžić, S., Zovko, M., Živković, I.P. et al. (2021). The impact of climate change on agricultural insect pests. Insects, 12 (5), 440. DOI: https://doi.org/10.3390/insects12050440 [in English].

Alansary, R.E., Taher, A.S. & Elmabruk, A.H. (2021). Survey of Global Crop Loss. Balance journal — in Applied and Humanities, 2, 9−19 [in English].

IPPC Secretariat (2021). Scientific review of the impact of climate change on plant pests — A global challenge to prevent and mitigate plant pest risks in agriculture, forestry and ecosystems. Rome. FAO on behalf of the IPPC Secretariat. DOI: https://doi.org/10.4060/cb4769en [in English].

Culliney, T. (2014). Crop Losses to Arthropods. In: Pimentel, D., Peshin, R. (Eds.) Integrated Pest Management. Springer, Dordrecht. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-7796-5_8 [in English].

Nigel, S. (1980). Pest and Disease Control Handbook. Lovenham-Press Limited; Lavenhannem, UK. 163–172 [in English].

Food and Agriculture Organization (FAO). URL: https://www.fao.org [in English].

Fedorenko, V.P. (Ed.) (2012). Stratehiia i taktyka zakhystu roslyn [Strategy and tactics of plant protection]. (Vol. 1). Kyiv: Alfa-steviia [in Ukrainian].

Klechkovskyi, Yu.E., Hlushkova, S.O. & Palahina, O.V. (2019). Trypsy − nebezpechni shkidnyky ovochevykh kultur [Thrips are dangerous pests of vegetable crops]. Karantyn i zakhyst roslyn — Quarantine and plant protection, 7−8 (256), 5−10 [in Ukrainian].

Slobodenyuk, O.I. (2004). Poshkodzhennia roslyn, shcho sprychyneni roslynoidnymy vydamy trypsiv (Thysanoptera, Thripidae) v umovakh Ukrainy [Damage to plants caused by herbivorous species of thrips (Thysanoptera, Thripidae) in the conditions of Ukraine]. Dynamika naukovykh doslidzhen: Materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Dynamics of scientific research: Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference]. (рр. 40–41). Dnipropetrovsk [in Ukrainian].

Zhang, C., Cai, J., Xiao, D. et al. (2018). Research on Vegetable Pest Warning System Based on Multidimensional Big Data. Insects, 9 (2), 66. DOI: https://doi.org/10.3390/insects9020066 [in English].

Subedi, B., Poudel, А. & Aryal, S. (2023). The impact of climate change on insect pest biology and ecology: Implications for pest management strategies, crop production, and food security. Journal of Agriculture and Food Research, 14, 100733. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jafr.2023.100733 [in English].

Theunissen, J. (2010). Intercropping in field vegetable crops: Pest management by agrosystem diversification — An overview. Pest Manag. Sci., 42, 65–68. DOI: https://doi.org/10.1002/ps.2780420111 [in English].

Prakash, А., Rao, J., Mukherjee, A.K. et al. (2014). Climate Change: Impact on Crop Pests. Applied Zoologists Research Association (AZRA), Central Rice Research Institute, Odisha, India [in English].

Nayak, S.B., Rao, K.S. & Ramalakshmi, V. (2020). Impact of climate change on insect pests and their natural enemies. Int. J. Ecol. Environ. Sci., 2, 579–584 [in English].

Nyamukondiwa, C., Machekano, Н., Chidawanyika, F. et al. (2022). Geographic dispersion of invasive crop pests: the role of basal, plastic climate stress tolerance and other complementary traits in the tropics. Curr. Opin. Insect Sci, 100878. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cois.2022.100878 [in English].

Agosta, S.J. (2006). On ecological fitting, plant-insect associations, herbivore host shifts, and host plant selection. Oikos, 114, 556–565 [in English].

Collier, R. (2023). Pest insect management in vegetable crops grown outdoors in northern Europe — approaches at the bottom of the IPM pyramid. Front. Hortic., 2. DOI: https://doi.org/10.3389/fhort.2023.1159375 [in English].

Kumar, A., Tiwari, G. & Singh, A.K. (2022). IPM practices for insect pests of major vegetable crops: An overview. The Pharma Innovation Journal, SP-11 (3), 1728–1734 [in English].

Mostoviak, I.I., Demyayuk, O.S. & Lisovyi, M.M. (2020). Ekolohichna struktura shkidlyvoho entomokompleksu ahrotsenoziv zernovykh zlakovykh kultur Tsentralnoho Lisostepu Ukrainy [Ecological structure of the harmful entomocomplex of agrocenoses of grain cereal crops of the Central Forest-Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 2, 31−39. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207678 [in Ukrainian].

Kudla, V.V., Tkalenko, H.M. & Ihnat, V.V. (2022). Entomokompleks tsybuli ripchastoi v Pravoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Onion entomological complex in the Right Bank Forest Steppe of Ukraine]. Karantyn i zakhyst roslyn — Quarantine and plant protection, 1, 13–16. DOI: https://doi.org/10.36495/2312-0614.2022.1.13-16 [in Ukrainian].

Selvakumar, R., Singh, Db., Nabi, S.U. et al. (2019). Scientific Management of Pests and Diseases in Radish Cultivation. Indian Farmer, 6 (3), 198–202 [in English].

Dahal, K.M., Bhattarai, D.R., Sharma, M.D. & Poude, B. (2021). Evaluation of Radish (Raphanus sativus L.) Varieties under Shade-net Condition for Yield and Quality. Nepalese Horticulture, 15, 16–23. DOI: https://doi.org/10.3126/nh.v15i0.36641 [in English].

Ahmed, N., Ahman, I., Englund, J.-E. & Johansson, E. (2011). Effect on radish pests by application of insecticides in a nearby spring oilseed rape field. Journal of Applied Entomology, 135 (3), 168–176. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1439-0418.2010.01559.x [in English].

Trybel, S.O. (Ed.). (2001). Metodyka vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv [Methodology of testing and application of pesticides]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].

Omelyuta, V.P. (1986). Oblik shkidnykiv i khvorob silskohospodarskykh kultur [Accounting for pests and diseases of crops]. Kyiv: Urozhaj [in Ukrainian].

Litvinov, B.M., Yevtushenko, M.D. (Eds.), Biletskyi, E.M. et al. (2005). Silskohospodarska entomolohiia [Agricultural entomology]. Kyiv: Vyshcha osvita [in Ukrainian].

Litvinov, B.M. & Yevtushenko, M.D. (Eds.). (2009). Praktykum iz silskohospodarskoi entomolohii. Navchalnyi posibnyk [Workshop on Agricultural Entomology: Textbook]. Kyiv: Ahrarna osvitа [in Ukrainian].

Lisovyi, M.M. & Chaika, V.M. (2017). Kontseptualni pidkhody doslidzhen entomolohichnoho riznomanittia ahrotsenoziv Ukrainy [Conceptual approaches to studies of entomological diversity of agrocenoses of Ukraine]. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 2, 188–194 DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2017.220288 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-26

Номер

№ 4 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.