Визначення ефективності та інтенсивності фітотоксичного впливу гербіцидів у посівах озимих зернових культур

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293791

Ключові слова:

хімічні препарати, бур’яни, пшениця озима, діюча речовина

Анотація

Дослідження щодо вивчення ефективного використання гербіцидів, а в подальшому їх вплив безпосередньо на рослини сільськогосподарських культур є актуальним завданням як в агроекології, так і в агрономії. Тому, в польових умовах, на території Сквирської дослідної станції органічного виробництва (СДСОВ) м. Сквира, впродовж жовтня−грудня 2022 р. у фазі ВВСН 13–20 (до фази кущення) нами було проведено дослідження з визначення ефективності й інтенсивності фітотоксичного впливу одно- та двокомпонентних гербіцидів системної дії у посівах пшениці озимої. Визначено ефективність дії гербіцидів через 21 добу після проведення обприскування посівів. Так, препарат із діючою речовиною 2,4-д, 2-етил-гексиловий ефір 300 г/л + йодосульфуронметил натрію 15 г/кг, за норми витрати 0,7 л/га на 21 добу після обприскування пше- ниці мав ефективність 65,8–83, що була найвищою серед досліджуваних варіантів. Після обприскування посівів та вивчення ефективності гербіцидів проводили визначення інтенсивності фітотоксичного впливу препаратів на рослини пшениці озимої. Най- вищий прояв фітотоксичності дії на рослини мав гербіцид із препаративною формою трибенурон-метил, 102,5 г/кг + дикамба, 659 г/кг за норми витрати 20,0 г/га. Визна- чено, що на 7-му добу після його використання інтенсивність прояву фітотоксичності сягала 12,02%, а через 21 добу після внесення — 7,14%. Також визначали фітотоксичну дію гербіциду з діючою речовиною аклоніфен 520 г/кг за норми витрати 2,0 л/га, на рос- лини пшениці, що на 7-му добу становила 9,16%, через 21 добу після внесення — 4,80%. У варіантах, де вносили вищезгадані препарати спостерігали пожовтіння листків, скручування країв листків (поодиноке), незначні некрози на верхівках листків. До- ведено, що за шкалою прояву фітотоксичності всі досліджувані гербіциди мали ледь помітний ступінь прояву фітотоксичності — 10%, що відповідало 1 балу.

Посилання

Vasyliev, V. (Ed.) & Lisovuj, M. (1993). Dovidnyk iz zakhystu polovykh kultur [Handbook on the protection of field crops]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].

Trybel, S.O., Siharova, D.D., Sekun, M.P. & Ivashchenko, O.O. (2001). Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv [Test methods and application of pesticides]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].

EPPO Bulletin — 2014 — PP 1 135 4 Phytotoxicity assessment.pdf. DOI: https://doi.org/ 10.1111/epp.12134. [in English].

Sutherland, J., Woods, T. & lInytzky, S. (1973). Pesticide phytotoxicity studies with seeds, germinants and seedlings of british columbia. Conifers Canadian Forestry Service, 7 [in English].

Storchous, I. (2020). Fitotoksychnist ZZR: prychyny vynyknennia ta kryterii otsinky urazhennia posiviv [Phytotoxicity of ZZR: reasons for detection and criteria for evaluating positive lesion]. URL: https://www.growhow.in.ua/fitotoksychnist-zzr-prychynyvynyknennia-ta-kryterii-otsinky-urazhennia-posiviv/ [in Ukrainian].

Arshid Ahmad, Khanday (2022). Phytotoxicity of common pesticides to physiological and biochemical makeup of Triticum aestivum var. Lok-1. GSC Biological and Pharmaceutical Sciences, 18 (03), 092–099. URL: https://gsconlinepress.com/journals/gscbps/sites/default/files/GSCBPS-2021-0337.pdf [in English].

Maria, Celeste Dias (2012). Phytotoxicity: An Overview of the Physiological Responses of Plants Exposed to Fungicides. Hindawi Publishing Corporation. Journal of Botany, Article ID 135479. DOI: https://doi.org/doi:10.1155/2012/135479 [in English].

Boutin, C., Strandberg, B., Carpentera, D. et al. (2014). Herbicide impact on non-target plant reproduction: What are the toxicological and ecological implications. Environmental Pollution, 185, 295–306 [in English].

Perelik pestytsydiv i ahrokhimikativ dlia vykorystannia v Ukraini [List of pesticides and agrochemicals for use in Ukraine]. (2022). URL: https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588 [in Ukrainian].

Starodub, V.I., Tkach, Ye.D. & Bunas, A.A. (2023). Vyznachennia fitotoksychnosti herbitsydiv u posivakh pshenytsi ozymoi [Determination of phytotoxicity of herbicides in winter wheat crops]. Selektsiya, henetyka ta tekhnolohiyi vyroshchuvannya silʹsʹkohospodars’kykh kulʹtur: materialy ХI mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi molodykh vchenykh i spetsialistiv [Breeding, genetics and technologies of growing agricultural crops: materials of the 11th international scientific and practical conference of young scientists and specialists]. (рр. 121–122). [in Ukrainian].

Kosolap, M.P. (2006). Herbolohiia. Terminy ta vyznachennia [Herbology. Terms and definitions]. Proekt DSTU. Kyiv [in Ukrainian].

Pisliadiia herbitsydiv: prykhovana toksychnist dlia silskohospodarskykh kultur [Aftereffects of herbicides: latent toxicity to agricultural crops]. (n.d.). URL: https://expertseeds.com.ua/ua/articles/pislyadiyagerbiczidiv-prikhovana-toksi [in Ukrainian].

Ryzhenko, N.O. & Kavetsky, V.M. (2017). Probit analysis for cd, pb, cu, zn phytotoxicity assessment. BIOTECHNOLOGIA ACTA, 10 (2), 67–74. DOI: https://doi.org/10.15407/biotech10.02.067 [in English].

Uhram, Song & Han Eol, Kim (2016). Assessing the phytotoxicity of cetrimonium bromide in plants using eco-physiological parameters. Journal of Ecology and Environment, 1–5 [in English].

Phytotoxicity Evaluation of MSWC by Germination of Gram Seeds (Cicer arietinum) and Fenugreek Seeds (Trigonella foenum-graecum). (2016). International Journal of Research in Agricultural Sciences, 3, 3, 2348–3997 [in English].

Ambarish, S., Biradar, A. & Jagginavar, S. (2017). Phytotoxicity and their bio-efficacy of pesticides against key insect pests of Rabi sorghum (Sorghum bicolor). Journal of Entomology and Zoology Studies, 5, 716–720 [in English].

Markov, I.L. (Ed.). (2012). Praktykum iz osnov naukovykh doslidzhen u zakhysti roslyn: posibnyk [Practicum on the basics of scientific research in plant protection: manual]. Kyiv [in Ukrainian].

Yeshchenko, V.O. (Ed.), Kopytko, P.H., Kostohryz, P.V. & Opryshko, V.P. (2014). Osnovy naukovykh doslidzhen v ahronomii: pidruchnyk [Basics of scientific research in agronomy: textbook]. Vinnytsia [in Ukrainian].

Zaviriukha, D., Kosylovych, H. & Holiachuk, Yu. (2014). Ahrofarmakolohiia (Khimichnyi zakhyst roslyn): praktykum [Agropharmacology (Chemical plant protection): practicum]. Lviv [in Ukrainian].

Yevtushenko, M.D., Mariutin, F.M., Turenko, V.P. et al. (2004). Fitofarmakolohiia: pidruchnyk [Phytopharmacology: a textbook]. Kyiv: Vuscha osvita [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-26

Номер

№ 4 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.