Запаси відмерлої сухостійної деревини у лісових насадженнях Середнього Придніпров’я (Лісостеп України)

Автор(и)

  • Олександр Юрійович Чорнобров Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8251-1573

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299941

Ключові слова:

деревний детрит, едатоп, тип лісу, захисні насадження, лісова екосистема

Анотація

Сухостійна відмерла деревина є важливим структурним компонентом лісових екосистем помірної зони. Метою статті є вивчити лісівничо-екологічні особливості розподілу запасів сухостійної деревини у лісових насадженнях Середнього Правобережного Придніпров’я (Лісостеп України). Дослідження проведено на прикладі територій лісового фонду північної частини Черкаської обл. за даними матеріалів лісовпорядкування. З’ясовано, що площа насаджень, у яких під час лісовпорядкування виявлено сухостій, становила 14,0% від загальної вкритої лісом площі. Середній запас сухостою був найвищим у лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення — 13,0 м3∙га–1, дещо меншим — в експлуатаційних лісах — 11,0 м3∙га–1, у захисних та рекреаційно-оздоровчих лісах — 9,8 м3∙га–1. Сухостій було виявлено у лісостанах 15 деревних видів, середній запас становив від 5,0 м3∙га–1 до 20,0 м3∙га–1, загалом для усіх деревних видів — 10,1 м3∙га–1. У насадженнях переважаючих деревних видів — сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та акації білої (Robinia pseudoacacia L.) середній запас сухостійної деревини становив 10,4 м3∙га–1 і 9,0 м3∙га–1, відповідно. У насадженнях зазначених деревних видів виявлено тенденцію збільшення середнього запасу сухостійної деревини зі збільшенням віку насаджень. Сухостій виявлено у 17 з 32 типів лісу, які є у лісовому фонді досліджуваного об’єкта, з середнім запасом від 5,7 м3∙га–1 (свіжа еродована грабова судіброва) до 22,2 м3∙га–1 (сирий чорновільховий груд). Загалом, запаси сухостійної відмерлої деревини у лісових насадженнях є низькими, що може бути зумовлено проведенням лісогосподарських заходів (рубок). Отримані нами дані є важливими у дослідженнях особливостей формування запасів деревного детриту у лісах Середнього Придніпров’я у контексті природоохоронних та захисних функцій мертвої деревини.

Біографія автора

Олександр Юрійович Чорнобров, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Посилання

Harmon, M.E., Franklin, J.F., Swanson, F.J. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504(03) 34002-4 [in English].

Franklin, J.F., Shugart, H.H. & Harmon, M.E. (1987). Tree death as an ecological process. BioScience, 37 (8), 550–556 [in English].

Oettel, J., Lapin, K., Kindermann, G. et al. (2020). Patterns and drivers of deadwood volume and composition in different forest types of the Austrian natural forest reserves. Forest Ecology and Management, 463, 118016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foreco.2020.118016 [in English].

Nilsson, S.G., Niklasson, M., Hedin, J. et al. (2002). Densities of large living and dead trees in old-growth temperate and boreal forests. Forest Ecology and Management, 161, 189–204. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-1127(01)00480-7 [in English].

Humphrey, J.W., Sippola, A.-L., Lempérière, G. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].

Moreira-Arce, D., Vergara, P.M., Fierro, A. et al. (2021). Standing dead trees as indicators of vertebrate diversity: Bringing continuity to the ecological role of senescent trees in austral temperate forests. Ecological Indicators, 129, 107878. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2021.107878 [in English].

Ódor, P., Dort, K., Aude, E. et al. (2005). Diversity and composition of dead wood inhabiting bryophyte communities in European beech forests. Boletín de la Sociedad Española de Briología, 26–27, 85–102 [in English].

Jonsell, M., Weslien, J. & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764. DOI: https://doi.org/10.1023/A:100-8888319031 [in English].

Butler, R. & Schlaepfer, R. (2004). Dead wood in managed forests: how much is enough? Schweizerische Zeitschrift fur Forstwesen, 155 (2), 31–37 [in German].

Cherniavskyi, M. & Izhyk, H. (2014). Vidmerla derevyna u bukovykh pralisakh yak kompleks mikroseredovyshch isnuvannia hrybiv [Dead wood in beech virgin forests as complex of microenvironment existence of mushrooms]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Heohrafichna — Visnyk of the Lviv University. Series: Geography, 45, 144–149. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php /geography/article/view/1159. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2014.45.1159 [in Ukrainian].

Merganicova, K., Merganic, J., Svoboda, M., Blanco, J. & Lo, Y. (Eds.) (2012). Deadwood in Forest Ecosystems. Forest Ecosystems — More than Just Trees, 81–108. DOI: http://dx.doi.org/10.5772/31003. URL: https://www.intechopen.com/books/forestecosystems-more-than-just-trees/deadwood [in English].

Solomakha, I.V. & Shevchyk, V.L. (2020). Fitosozolohichne znachennia obiektiv smarahdovoi merezhi Dniprovskoho ekolohichnoho korydoru v mezhakh Lisostepu Ukrainy [Phytosogological significance of Emerald network objects of Dnipro ecological corridor within the boundaries of the Forest-Steppe of Ukraine]. Biologhichni systemy — Biological systems, 12 (1), 72–83. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2020.01.072 [in Ukrainian].

Chornobrov, O.Yu., Shevchyk, V.L. & Solomakha, I.V. (2021). Kilkisni ta yakisni pokaznyky hruboho detrytu u lisakh z dominuvanniam Carpinus betulus L. Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [Quantitative and qualitative attributes of dead wood in dominated by Carpinus betulus L. forests in Kaniv Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 42–53. DOI: https://doi. org/10.33730/2077-4893.1.2021.227238 [in Ukrainian].

Solomakha, I.V. & Chornobrov, O.Yu. (2021). Ekoloho-typolohichna otsinka lisovoi roslynnosti Serednoho Prydniprovia (Lisostep Ukrainy) [Ecological and typological assessment of forest vegetation of the Middle Dnieper (Forest-steppe of Ukraine)]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Afroecological journal, 2, 7–18. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234448 [in Ukrainian].

Lakyda, P.I. & Bychenko, V.B. (2017). Lisivnychotaksatsiina kharakterystyka dubovykh derevostaniv Prydniprovskoho Pravoberezhnoho lisostepu [Forestry-mensuration characteristic of oak forest stands of Pridneprovsk right bank Forest-Steppe]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 27 (5), 11–14. DOI: https://doi.org/10.15421/40270501. URL: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1058 [in Ukrainian].

Chornobrov, O.Yu. & Khrystetska, M.V. (2023). Lisivnycho-ekolohichni osoblyvosti rozpodilu zapasiv povalenoi mertvoi derevyny u lisovykh ekosystemakh Kanivskoho Prydniprovia [Forestry and ecological features of fallen dead wood stocks distribution in forest ecosystems of Kaniv Dnieper region]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 53–64. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293753. URL: http://journalagroeco.org.ua/article/view/293753 [in Ukrainian].

Tolstoukhov, A.V. (Ed.) (2007). Ekolohichna entsyklopediia [Environmental Encyclopedia]. Kyiv: TOV «Tsentr ekolohichnoi osvity ta informatsii». Vol. 1: A–E [in Ukrainian].

Rudenko, L.G. (Ed.) (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartografija» [in Ukrainian].

Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].

VO «Ukrderzhlisproekt» (2023). Dani z povydilnoi bazy danykh lisivnycho-taksatsiinykh pokaznykiv lisovykh dilianok DP «Kanivskyi lishosp» (elektronnyi fail) [Data from the database of forestry indicators of forest plots of the State Enterprise «Kanivskyi Lishosp» (electronic file)] [in Ukrainian].

Bujoczek, L., Bujoczek, M. & Zięba, S. (2021). How much, why and where? Deadwood in forest ecosystems: The case of Poland. Ecological Indicators, 121, 107027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2020.107027. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1470160X20309663 [in English].

State of Europe’s Forests 2020. Forest Europe. URL: https://foresteurope.org/wp-content/uploads/2016/08/SoEF_2020.pdf [in English].

State of Europe’s Forests 2015. Forest Europe. URL: https://foresteurope.org/wp-content/uploads/2022/02/soef_21_12_2015.pdf [in English].

Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42 [in English].

Müller, J. & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: a baseline for management recommendations in European Forests. European Journal of Forest Research, 129 (6), 981–992. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-010-0400-5 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Номер

№ 1 (2024)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.