Запаси відмерлої сухостійної деревини у лісових насадженнях Середнього Придніпров’я (Лісостеп України)

Автор(и)

  • Олександр Юрійович Чорнобров Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8251-1573

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299941

Ключові слова:

деревний детрит, едатоп, тип лісу, захисні насадження, лісова екосистема

Анотація

Сухостійна відмерла деревина є важливим структурним компонентом лісових екосистем помірної зони. Метою статті є вивчити лісівничо-екологічні особливості розподілу запасів сухостійної деревини у лісових насадженнях Середнього Правобережного Придніпров’я (Лісостеп України). Дослідження проведено на прикладі територій лісового фонду північної частини Черкаської обл. за даними матеріалів лісовпорядкування. З’ясовано, що площа насаджень, у яких під час лісовпорядкування виявлено сухостій, становила 14,0% від загальної вкритої лісом площі. Середній запас сухостою був найвищим у лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення — 13,0 м3∙га–1, дещо меншим — в експлуатаційних лісах — 11,0 м3∙га–1, у захисних та рекреаційно-оздоровчих лісах — 9,8 м3∙га–1. Сухостій було виявлено у лісостанах 15 деревних видів, середній запас становив від 5,0 м3∙га–1 до 20,0 м3∙га–1, загалом для усіх деревних видів — 10,1 м3∙га–1. У насадженнях переважаючих деревних видів — сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та акації білої (Robinia pseudoacacia L.) середній запас сухостійної деревини становив 10,4 м3∙га–1 і 9,0 м3∙га–1, відповідно. У насадженнях зазначених деревних видів виявлено тенденцію збільшення середнього запасу сухостійної деревини зі збільшенням віку насаджень. Сухостій виявлено у 17 з 32 типів лісу, які є у лісовому фонді досліджуваного об’єкта, з середнім запасом від 5,7 м3∙га–1 (свіжа еродована грабова судіброва) до 22,2 м3∙га–1 (сирий чорновільховий груд). Загалом, запаси сухостійної відмерлої деревини у лісових насадженнях є низькими, що може бути зумовлено проведенням лісогосподарських заходів (рубок). Отримані нами дані є важливими у дослідженнях особливостей формування запасів деревного детриту у лісах Середнього Придніпров’я у контексті природоохоронних та захисних функцій мертвої деревини.

Посилання

Harmon, M.E., Franklin, J.F., Swanson, F.J. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504(03) 34002-4 [in English].

Franklin, J.F., Shugart, H.H. & Harmon, M.E. (1987). Tree death as an ecological process. BioScience, 37 (8), 550–556 [in English].

Oettel, J., Lapin, K., Kindermann, G. et al. (2020). Patterns and drivers of deadwood volume and composition in different forest types of the Austrian natural forest reserves. Forest Ecology and Management, 463, 118016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foreco.2020.118016 [in English].

Nilsson, S.G., Niklasson, M., Hedin, J. et al. (2002). Densities of large living and dead trees in old-growth temperate and boreal forests. Forest Ecology and Management, 161, 189–204. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-1127(01)00480-7 [in English].

Humphrey, J.W., Sippola, A.-L., Lempérière, G. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].

Moreira-Arce, D., Vergara, P.M., Fierro, A. et al. (2021). Standing dead trees as indicators of vertebrate diversity: Bringing continuity to the ecological role of senescent trees in austral temperate forests. Ecological Indicators, 129, 107878. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2021.107878 [in English].

Ódor, P., Dort, K., Aude, E. et al. (2005). Diversity and composition of dead wood inhabiting bryophyte communities in European beech forests. Boletín de la Sociedad Española de Briología, 26–27, 85–102 [in English].

Jonsell, M., Weslien, J. & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764. DOI: https://doi.org/10.1023/A:100-8888319031 [in English].

Butler, R. & Schlaepfer, R. (2004). Dead wood in managed forests: how much is enough? Schweizerische Zeitschrift fur Forstwesen, 155 (2), 31–37 [in German].

Cherniavskyi, M. & Izhyk, H. (2014). Vidmerla derevyna u bukovykh pralisakh yak kompleks mikroseredovyshch isnuvannia hrybiv [Dead wood in beech virgin forests as complex of microenvironment existence of mushrooms]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Heohrafichna — Visnyk of the Lviv University. Series: Geography, 45, 144–149. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php /geography/article/view/1159. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2014.45.1159 [in Ukrainian].

Merganicova, K., Merganic, J., Svoboda, M., Blanco, J. & Lo, Y. (Eds.) (2012). Deadwood in Forest Ecosystems. Forest Ecosystems — More than Just Trees, 81–108. DOI: http://dx.doi.org/10.5772/31003. URL: https://www.intechopen.com/books/forestecosystems-more-than-just-trees/deadwood [in English].

Solomakha, I.V. & Shevchyk, V.L. (2020). Fitosozolohichne znachennia obiektiv smarahdovoi merezhi Dniprovskoho ekolohichnoho korydoru v mezhakh Lisostepu Ukrainy [Phytosogological significance of Emerald network objects of Dnipro ecological corridor within the boundaries of the Forest-Steppe of Ukraine]. Biologhichni systemy — Biological systems, 12 (1), 72–83. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2020.01.072 [in Ukrainian].

Chornobrov, O.Yu., Shevchyk, V.L. & Solomakha, I.V. (2021). Kilkisni ta yakisni pokaznyky hruboho detrytu u lisakh z dominuvanniam Carpinus betulus L. Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [Quantitative and qualitative attributes of dead wood in dominated by Carpinus betulus L. forests in Kaniv Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 42–53. DOI: https://doi. org/10.33730/2077-4893.1.2021.227238 [in Ukrainian].

Solomakha, I.V. & Chornobrov, O.Yu. (2021). Ekoloho-typolohichna otsinka lisovoi roslynnosti Serednoho Prydniprovia (Lisostep Ukrainy) [Ecological and typological assessment of forest vegetation of the Middle Dnieper (Forest-steppe of Ukraine)]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Afroecological journal, 2, 7–18. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234448 [in Ukrainian].

Lakyda, P.I. & Bychenko, V.B. (2017). Lisivnychotaksatsiina kharakterystyka dubovykh derevostaniv Prydniprovskoho Pravoberezhnoho lisostepu [Forestry-mensuration characteristic of oak forest stands of Pridneprovsk right bank Forest-Steppe]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 27 (5), 11–14. DOI: https://doi.org/10.15421/40270501. URL: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1058 [in Ukrainian].

Chornobrov, O.Yu. & Khrystetska, M.V. (2023). Lisivnycho-ekolohichni osoblyvosti rozpodilu zapasiv povalenoi mertvoi derevyny u lisovykh ekosystemakh Kanivskoho Prydniprovia [Forestry and ecological features of fallen dead wood stocks distribution in forest ecosystems of Kaniv Dnieper region]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 53–64. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293753. URL: http://journalagroeco.org.ua/article/view/293753 [in Ukrainian].

Tolstoukhov, A.V. (Ed.) (2007). Ekolohichna entsyklopediia [Environmental Encyclopedia]. Kyiv: TOV «Tsentr ekolohichnoi osvity ta informatsii». Vol. 1: A–E [in Ukrainian].

Rudenko, L.G. (Ed.) (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartografija» [in Ukrainian].

Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].

VO «Ukrderzhlisproekt» (2023). Dani z povydilnoi bazy danykh lisivnycho-taksatsiinykh pokaznykiv lisovykh dilianok DP «Kanivskyi lishosp» (elektronnyi fail) [Data from the database of forestry indicators of forest plots of the State Enterprise «Kanivskyi Lishosp» (electronic file)] [in Ukrainian].

Bujoczek, L., Bujoczek, M. & Zięba, S. (2021). How much, why and where? Deadwood in forest ecosystems: The case of Poland. Ecological Indicators, 121, 107027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2020.107027. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1470160X20309663 [in English].

State of Europe’s Forests 2020. Forest Europe. URL: https://foresteurope.org/wp-content/uploads/2016/08/SoEF_2020.pdf [in English].

State of Europe’s Forests 2015. Forest Europe. URL: https://foresteurope.org/wp-content/uploads/2022/02/soef_21_12_2015.pdf [in English].

Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42 [in English].

Müller, J. & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: a baseline for management recommendations in European Forests. European Journal of Forest Research, 129 (6), 981–992. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-010-0400-5 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Номер

№ 1 (2024)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.