Гігієнічна активність медоносних бджіл на окремих територіях України

Автор(и)

  • Анна Миколаївна Атарщикова Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-3343-5612
  • Тетяна Юріївна Сенчук Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-5272-8947
  • Остап Мирославович Жукорський Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-6515-7004

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299952

Ключові слова:

захисні механізми бджіл, очищення вулика, забруднення, гігієнічна поведінка бджіл, апііндикація, українська степова порода

Анотація

Висвітлені основні результати оцінки гігієнічної активності бджіл та припущено, що забруднення впливає на поведінкові патерни бджіл та загальну захисну імунну відповідь організму на проникнення зараження. Адже, у Харківській, Сумській і Миколаївській обл. був відзначений підвищений рівень забруднення, у зв’язку із наближенням до зони проведення бойових дій, зокрема фіксації прильотів на територію пасіки, обстрілів та переміщення важкої військової техніки. Нами припущено, що ослаблення резистентності медоносних бджіл до захворювань та погіршення загальної імунної відповіді організму можуть відбуватися внаслідок забруднення навколишнього природного середовища, зокрема корму, пилку та нектару, різними токсичними речовинами. Показано, що найкращі показники активності гігієнічної поведінки бджіл відзначено для території, з найменшим антропогенним навантаженням та найбільш віддаленої від зони проведення бойових дій (Вінницька обл.). Подальші дослідження полягають у відборі бджіл та продуктів бджільництва (мед, обніжжя) для проведення лабораторних досліджень задля оцінки можливості їх використання в біоіндикації забруднення довкілля. Аналізуючи результати досліджень, можна зробити висновок, що в одній групі бджіл показники часу повного видалення загиблого розплоду за 2022–2023 рр. мали нерівномірний характер. Доволі низькі показники гігієнічної активності за дворічний період були відзначені в 2- та 3-й групах бджіл, оскільки середнє значення часу повного видалення загиблих личинок становило 22,7 і 23,5 год, відповідно. Найменші показники часу видалення загиблого розплоду за весь період спостереження відзначені у 5-й групі бджіл. Однак середні показники цієї групи на 6,5% нижчі, ніж на контролі. Під час вивчення гігієнічної поведінки бджолосімей нами виявлено залежність ефективності видалення загиблого розплоду від сили сім’ї. Кореляційна залежність між значеннями гігієнічної активності бджіл та сили сім’ї, отриманими у 2022 р. були відмічені у 2-й (R=0,95) та 3-й (R=0,78) групах. У 2023 р. сильний зв’язок між показниками часу видалення 100% личинок і силою сім’ї визначено у 5-й (R=0,74) та 1-й групах (R=0,72).

Біографії авторів

Анна Миколаївна Атарщикова, Інститут агроекології і природокористування НААН

ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»

Тетяна Юріївна Сенчук, Інститут агроекології і природокористування НААН

ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»

Остап Мирославович Жукорський, Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН

Посилання

Glinski, Z. & Kostro, K. (2007). Zespol masowego giniecia pszczol nowa grozna choroba pszczoly miodnej. Życie Weterynaryjne, 82 (08), 651–653 [in Роlish].

Lavrenko, S.O., Sobol, O.M., Korbych, N.M. & Kryvyi, V.V. (2022). Napriamy ta perspektyvy vykorystannia komakh-zapyliuvachiv dlia bioindykatsii stanu ekosystem ta zmin klimatu v umovakh pivdnia Ukrainy [Directions and prospects for the use of pollinating insects for bioindication of the state of ecosystems and climate change in the conditions of southern Ukraine]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ahronomiia i biolohiia — The bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology, 47 (1), 80–90. DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.1.11 [in Ukrainian].

Ovdiienko, A.M., Ovdiienko, K.T. & Korbych, N.M. (2020). Bdzhilnytstvo Ukrainy: vyrobnytstvo ta eksport [Beekeeping in Ukraine: production and export]. Tavriiskyi naukovyi visnyk — Tavria Scientific Bulletin, 116 (2), 123–129. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.116.2.18 [in Ukrainian].

Hrechka, H.M., Senchuk, T.Yu., Peliukhnia, I.S. et al. (2021). Osoblyvosti hihiienichnosti bdzhil na tli inshykh biolohichnykh oznak [Features of the hygiene of bees against the background of other biological signs]. Naukovo-vyrobnychyi zhurnal «Bdzhilnytstvo Ukrainy» — Scientific and Production Journal «Beekeeping of Ukraine», 1 (6), 12–17. DOI: https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.6.02 [in Ukrainian].

Kerr, J.T., Pindar, A., Galpern, P. et al. (2015). Climate change impacts on bumblebees converge across continents. Science, 349, 177–180. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aaa7031 [in English].

Fedoriak, M.M., Tymochko, L.I., Kulmanov, O.M. et al. (2018). Vtraty kolonii medonosnykh bdzhil (Apis mellifera L.) v Ukraini za rezultatamy zymivli 2016–2017 rr. v ramkakh mizhnarodnoho monitorynhu [Honey bee (Apis mellifera L.) colony losses in Ukraine after the winter of 2016–2017 within the international monitoring]. Biolohichni systemy — Biological systems, 10 (1), 37–46. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2018.01.037 [in Ukrainian].

Fedoriak, M.M., Tymochko, L.I., Shkrobanets, O.O. et al. (2021). Results of annual monitoring of honeybee colony winter losses in Ukraine: winter 2019–2020. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Еcоlogy, (25), 111–124. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4259-2021-25-10 [in English].

Gray, A., Adjlane, N., Arab, A. et al. (2023). Honey bee colony loss rates in 37 countries using the COLOSS survey for winter 2019–2020: the combined effects of operation size, migration and queen replacement. Journal of Apicultural Research, 62 (2), 204–210. DOI: https://doi.org/10.1080/00218839.2022.2113329 [in English].

Vercelli, M., Novelli, S., Ferrazzi, P. et al. (2021). A Qualitative Analysis of Beekeepers’ Perceptions and Farm Management Adaptations to the Impact of Climate Change on Honey Bees. Insects, 12 (3), 228. DOI: https://doi.org/10.3390/insects12030228 [in English].

Brosi, B.J., Delaplane, K.S., Boots, M. et al. (2017). Ecological and evolutionary approaches to managing honeybee disease. Nat. Ecol. Evol., 1, 1250–1262. DOI: https://doi.org/10.1038/s41559-017-0246-z [in English].

Cremer, S., Armitage, S.A. & Schmid-Hempel, P. (2007). Social immunity. Curr. Biol., 17, 693–702. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cub.2007.06.008 [in English].

Spivak, M. & Danka, R.G. (2021). Perspectives on hygienic behavior in Apis mellifera and other social insects. Apidologie, 52, 1–16. DOI: https://doi.org/10.1007/s13592-020-00784-z [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Номер

Розділ

Статті