Гігієнічна активність медоносних бджіл на окремих територіях України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299952Ключові слова:
захисні механізми бджіл, очищення вулика, забруднення, гігієнічна поведінка бджіл, апііндикація, українська степова породаАнотація
Висвітлені основні результати оцінки гігієнічної активності бджіл та припущено, що забруднення впливає на поведінкові патерни бджіл та загальну захисну імунну відповідь організму на проникнення зараження. Адже, у Харківській, Сумській і Миколаївській обл. був відзначений підвищений рівень забруднення, у зв’язку із наближенням до зони проведення бойових дій, зокрема фіксації прильотів на територію пасіки, обстрілів та переміщення важкої військової техніки. Нами припущено, що ослаблення резистентності медоносних бджіл до захворювань та погіршення загальної імунної відповіді організму можуть відбуватися внаслідок забруднення навколишнього природного середовища, зокрема корму, пилку та нектару, різними токсичними речовинами. Показано, що найкращі показники активності гігієнічної поведінки бджіл відзначено для території, з найменшим антропогенним навантаженням та найбільш віддаленої від зони проведення бойових дій (Вінницька обл.). Подальші дослідження полягають у відборі бджіл та продуктів бджільництва (мед, обніжжя) для проведення лабораторних досліджень задля оцінки можливості їх використання в біоіндикації забруднення довкілля. Аналізуючи результати досліджень, можна зробити висновок, що в одній групі бджіл показники часу повного видалення загиблого розплоду за 2022–2023 рр. мали нерівномірний характер. Доволі низькі показники гігієнічної активності за дворічний період були відзначені в 2- та 3-й групах бджіл, оскільки середнє значення часу повного видалення загиблих личинок становило 22,7 і 23,5 год, відповідно. Найменші показники часу видалення загиблого розплоду за весь період спостереження відзначені у 5-й групі бджіл. Однак середні показники цієї групи на 6,5% нижчі, ніж на контролі. Під час вивчення гігієнічної поведінки бджолосімей нами виявлено залежність ефективності видалення загиблого розплоду від сили сім’ї. Кореляційна залежність між значеннями гігієнічної активності бджіл та сили сім’ї, отриманими у 2022 р. були відмічені у 2-й (R=0,95) та 3-й (R=0,78) групах. У 2023 р. сильний зв’язок між показниками часу видалення 100% личинок і силою сім’ї визначено у 5-й (R=0,74) та 1-й групах (R=0,72).
Посилання
Glinski, Z. & Kostro, K. (2007). Zespol masowego giniecia pszczol nowa grozna choroba pszczoly miodnej. Życie Weterynaryjne, 82 (08), 651–653 [in Роlish].
Lavrenko, S.O., Sobol, O.M., Korbych, N.M. & Kryvyi, V.V. (2022). Napriamy ta perspektyvy vykorystannia komakh-zapyliuvachiv dlia bioindykatsii stanu ekosystem ta zmin klimatu v umovakh pivdnia Ukrainy [Directions and prospects for the use of pollinating insects for bioindication of the state of ecosystems and climate change in the conditions of southern Ukraine]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ahronomiia i biolohiia — The bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology, 47 (1), 80–90. DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.1.11 [in Ukrainian].
Ovdiienko, A.M., Ovdiienko, K.T. & Korbych, N.M. (2020). Bdzhilnytstvo Ukrainy: vyrobnytstvo ta eksport [Beekeeping in Ukraine: production and export]. Tavriiskyi naukovyi visnyk — Tavria Scientific Bulletin, 116 (2), 123–129. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.116.2.18 [in Ukrainian].
Hrechka, H.M., Senchuk, T.Yu., Peliukhnia, I.S. et al. (2021). Osoblyvosti hihiienichnosti bdzhil na tli inshykh biolohichnykh oznak [Features of the hygiene of bees against the background of other biological signs]. Naukovo-vyrobnychyi zhurnal «Bdzhilnytstvo Ukrainy» — Scientific and Production Journal «Beekeeping of Ukraine», 1 (6), 12–17. DOI: https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.6.02 [in Ukrainian].
Kerr, J.T., Pindar, A., Galpern, P. et al. (2015). Climate change impacts on bumblebees converge across continents. Science, 349, 177–180. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aaa7031 [in English].
Fedoriak, M.M., Tymochko, L.I., Kulmanov, O.M. et al. (2018). Vtraty kolonii medonosnykh bdzhil (Apis mellifera L.) v Ukraini za rezultatamy zymivli 2016–2017 rr. v ramkakh mizhnarodnoho monitorynhu [Honey bee (Apis mellifera L.) colony losses in Ukraine after the winter of 2016–2017 within the international monitoring]. Biolohichni systemy — Biological systems, 10 (1), 37–46. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2018.01.037 [in Ukrainian].
Fedoriak, M.M., Tymochko, L.I., Shkrobanets, O.O. et al. (2021). Results of annual monitoring of honeybee colony winter losses in Ukraine: winter 2019–2020. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Еcоlogy, (25), 111–124. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4259-2021-25-10 [in English].
Gray, A., Adjlane, N., Arab, A. et al. (2023). Honey bee colony loss rates in 37 countries using the COLOSS survey for winter 2019–2020: the combined effects of operation size, migration and queen replacement. Journal of Apicultural Research, 62 (2), 204–210. DOI: https://doi.org/10.1080/00218839.2022.2113329 [in English].
Vercelli, M., Novelli, S., Ferrazzi, P. et al. (2021). A Qualitative Analysis of Beekeepers’ Perceptions and Farm Management Adaptations to the Impact of Climate Change on Honey Bees. Insects, 12 (3), 228. DOI: https://doi.org/10.3390/insects12030228 [in English].
Brosi, B.J., Delaplane, K.S., Boots, M. et al. (2017). Ecological and evolutionary approaches to managing honeybee disease. Nat. Ecol. Evol., 1, 1250–1262. DOI: https://doi.org/10.1038/s41559-017-0246-z [in English].
Cremer, S., Armitage, S.A. & Schmid-Hempel, P. (2007). Social immunity. Curr. Biol., 17, 693–702. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cub.2007.06.008 [in English].
Spivak, M. & Danka, R.G. (2021). Perspectives on hygienic behavior in Apis mellifera and other social insects. Apidologie, 52, 1–16. DOI: https://doi.org/10.1007/s13592-020-00784-z [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
