Відтворення полезахисних лісосмуг, пошкоджених унаслідок військових дій, у зоні Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2024.317154Ключові слова:
деревні та чагарникові види, відтворення насаджень, фіторемедіація, поліфункціональні насадження, повоєнне відновленняАнотація
Для відтворення пошкоджених (зруйнованих) унаслідок бойових дій полезахисних лісо- смуг у зоні Лісостепу України необхідним є застосування комплексу заходів, що має враховувати як наслідки механічного, фізичного та хімічного забруднення ґрунту, так і часткове пошкодження або повне знищення деревостанів. Післявоєнне відтворення полезахисних лісових смуг передбачає застосування нетрадиційного набору заходів, які включають інженерно-технічні та лісогосподарські заходи. У зв’язку з забруднен- ням полезахисних лісових смуг різноманітними небезпечними хімічними речовинами важливим є розгляд питання про рекультивацію земель. Перспективним підходом з очищення забруднених ґрунтів є фіторемедіація, основні переваги якої полягають у ви- сокій ефективності та порівняно низькій вартості. Розглянуто перспективні деревні та трав’янисті види, що можуть бути дієвими у фітоекстракції важких металів із ґрунту забруднених ділянок полезахисних смуг. Розглянуто необхідність проведення реконструктивних рубок у полезахисних лісових смугах, які зазнали пошкоджень та є відмираючими, малоефективними і втрачають свої захисні функції. Зосереджено увагу на можливості використання природного поновлення деревних та чагарникових видів для відтворення лісосмуг. Висвітлено напрями відтворення полезахисних лісосмуг за традиційним підходом, заснованим на багаторічному досвіді лісової меліорації. Запропоновано альтернативні напрями відтворення, які передбачають формування 6–8- рядних поліфункціональних насаджень, які, крім виконання лісомеліоративних функцій, можуть використовуватися у бджільництві, як джерело біомаси для енергетичних потреб та рекреаційній діяльності. Зазначений підхід із максимальним залученням до виконання робіт місцевих підприємств, установ і організацій, а також населення громад на громадських засадах забезпечить відтворення функціональних та ефективних полезахисних лісосмуг у короткі строки. Важливою частиною відновлення полезахисних насаджень є формування елементів структури біоценозів, які є важливими для ефективного і повноцінного їх функціонування, зокрема, чагарниковий, трав’яний яруси та головні складові ґрунтової мезофауни, орнітофауни. Відтворення полезахисних лісосмуг сприятиме екологічній стабілізації агроландшафтів у лісостеповій зоні України, порушених внаслідок бойових дій.
Посилання
Pylypenko, O.I., Yukhnovskyi, V.Yu. (Ed.), Dudarets, S.M. & Maliuha, V.M. (2010). Lisovi melioratsii: pidruchnyk [Forest reclamation: textbook]. Kyiv: Agrarian Education [in Ukrainian].
Furdychko, O.I. (2014). Ahroekolohiia: monohrafiya [Agroecology: monograph]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Furdychko, O.I. & Tymochko, I.Ya. (2020). Metodolohichni osnovy kontseptsii stvorennia stabilnoho ekolohichno stiikoho prostoru ahrolandshaftakh [Methodological bases of the concept creating a stable ecologically sustainable space in agrolandscapes]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature using, 2, 60–66. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2020.208809 [in Ukrainian].
Stadnyk, A.P. (2018). Optymizatsiia struktury zakhysnykh lisovykh nasadzhen ta yikh system v ahrolandshaftakh Ukrainy [Optimization of the structure of protective forest plantations and their systems in agricultural landscapes of Ukraine]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy — Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 16, 70–80. DOI: https://doi.org/10.15421/411808 [in Ukrainian].
Vysotska, N.Yu. et al. (2019). Otsinka suchasnoho stanu zakhysnykh lisovykh smuh riznoho tsilovoho pryznachennia ta obiektiv lisovoi rekultyvatsii [Assessment of the current state of protective forest belts for various purposes and objects of forest reclamation]. Kharkiv [in Ukrainian].
Solomakha, I.V. & Shevchyk, V.L. (2020). Syntaksonomiia polezakhysnykh lisovykh smuh Serednoho Prydniprovia [Syntaxonomy of Middle Dnieper windbreak forest strips]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Chornomorski botanical journal, 16 (1), 40–54. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2020-16-1-2 [in Ukrainian].
Goncharenko, I., Solomakha, I., Shevchyk, V. et al. (2022). A phytoindicational assessment of the vegetation of afforestation belts in the Middle Dnipro Region, Ukraine. Environmental & Socio-economic Studies, 10 (2), 30–39. DOI: https://doi.org/10.2478/environ-2022-0009 [in English].
Solomakha, I.V., Tymochko, I.Ya., Postoienko, V.O. & Solomakha, V.A. (2022). Nektaronosni ta pylkonosni roslyny u lisovykh nasadzhenniakh Serednoho Lisostepovoho Prydniprovia [Nectaronous and pollonous plants in forest plantations of the Middle Forest-Steppe of Prydniprovia]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 38–45. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257124 [in Ukrainian].
Solomakha, I.V., Solomakha, V.A., Tymochko, I.Ya., Chornobrov, O.Yu. & Furdychko, O.I. (Ed.). (2020). Ekoloho-ekonomichni funktsii zakhysnykh lisovykh nasadzhen u nadanni ekosystemnykh posluh (metodychni rekomendatsii) [Ecological and economic functions of protective forest plantations in the provision of ecosystem services (methodical recommendations)]. Kyiv [in Ukrainian].
Tymochko, I.Ya. (2021). Osoblyvosti rozpodilu nektaronosnykh ta pylkonosnykh roslyn u lisovykh nasadzhenniakh Pivnichno-Skhidnoho Lisostepu Ukrainy [Peculiarities of distribution of nectaronous and pollinating plants in forest plantations of the NorthEastern Forest-Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 31–36. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252953 [in Ukrainian].
Shevchyk, V.L., Borysenko, M.M., Solomakha, I.V. & Solomakha, V.A. (2022). Osoblyvosti vykorystannia lisovykh nasadzhen Serednoho Prydniprovia z uchastiu Robinia pseudoacacia yak syrovynnykh uhid dlia bdzhilnytstva [Peculiarities of the Middle Prydniprovia forest plantations use with the participation of Robinia pseudoacacia as raw material land for beekeeping]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 55–63. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263317 [in Ukrainian].
Solomakha, I.V., Postoienko, D.V. & Solomakha, V.A. (2023). Polovi lisosmuhy Serednoho Lisostepovoho Prydniprovia yak syrovynni uhiddia dlia bdzhilnytstva [Field Forest strips of the Middle Dnipro Area ForestSteppe as raw areas for beekeeping]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 38–46. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276726 [in Ukrainian].
Solomakha, I.V., Sabluk, V.T., Gumentyk, M.Ya. & Solomakha, V.A. (2022). Osoblyvosti stvorennia shvydkoroslykh ta polifunktsionalnykh nasadzhen u lisostepovii zoni Ukrainy [Features of creating fast-growing and multifunctional field-protecting forest strips in the Forest-Steppe zone of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 6–15. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273244 [in Ukrainian].
Uryadovyy portal [Government portal]. (n.d.). URL: https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayiniporahuyut-zbitki-derzhavnomu-lisovomufondu-takozh-privatnim-lisokoristuvachamta-koristuvacham-mislivskih-ugid-vnaslidokzbrojnoyi-agresiyi-rf [in Ukrainian].
Zavialova, L.V., Protopopova, V.V., Panchenko, S.M. et al. (2022). Synantropizatsiia roslynnoho pokryvu Ukrainy unaslidok voiennykh dii [Synanthropization of vegetation cover of Ukraine as a result of military operations]. Podolannia ekolohichnykh ryzykiv ta zahroz dlia dovkillia v umovakh nadzvychainykh sytuatsii [Overcoming environmental risks and threats to the environment in emergency situations]. (рр. 31–52). Dnipro. DOI: https://doi.org/10.23939/monograph2022 [in Ukrainian].
Yeremenko, N.S. (2017). Ruderalna roslynnist Ukrainy: stan doslidzhennia, problemy ta perspektyvy [Ruderal vegetation of Ukraine: state of research, problems and prospects]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Chornomorski botanical journal, 13 (2), 134–151. DOI: https://10.14255/2308-9628/17.132/1 [in Ukrainian].
Zemelnyi Kodeks Ukrainy [Land Code of Ukraine]. (n.d.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text [in Ukrainian].
Pro zatverdzhennia normatyviv hranychno dopustymykh kontsentratsii nebezpechnykh rechovyn u gruntakh, a takozh pereliku takykh rechovyn: Postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 15.12.2021 № 1325 [On the approval of standards for maximum permissible concentrations of hazardous substances in soils, as well as the list of such substances: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 12.15.2021 No. 1325]. (2021). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1325-2021-%D0%BF#n8 [in Ukrainian].
Salt, D.E., Smith, R.D. & Raskin, I. (1998). Phytoremediation. Annual Reviews of Plant Physiology and Plant Molecular Biology, 49, 643–668 [in English].
Pulford, I.D. & Watson, C. (2003). Phytoremediation of heavy metal-contaminated land by trees — a review. Environment International, 29 (4), 529–540. DOI: https://doi.org/10.1016/S0160-4120(02)00152-6. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0160412002001526 [in English].
EPA (2000). Introduction to phytoremediation. Washington: U.S. Environmental Protection Agency. EPA/600/R-99/107 [in English].
Punshon, T., Dickinson, N.M. & Lepp, N.W. (1996). The potential of Salix clones for bioremediating metal polluted soil. In: Glimmerveen, I. (Еd.). Heavy metals and trees. Proceedings of a Discussion Meeting, Glasgow. Edinburgh: Institute of Chartered Foresters, 1996. P. 93–104 [in English].
Hauptvogl, M., Kotrla, M., Prčík, M. et al. (2020). Phytoremediation Potential of Fast-Growing Energy Plants: Challenges and Perspectives — a Review. Polish Journal of Environmental Studies, 29 (1), 505–516. DOI: https://doi.org/10.15244/pjoes/101621 [in English].
Lovynska, V., Holoborodko, K., Ivanko, I. et al. (2023). Heavy metal accumulation by Acer platanoides and Robinia pseudoacacia in an industrial city (Northern Steppe of Ukraine). Biosystems Diversity, 31 (2), 246–253. DOI: https://doi.org/doi.org/10.15421/012327 [in English].
Kacálková, L., Tlustoš, P. & Száková, J. (2015). Phytoextraction of risk elements by willow and poplar trees. International Journal of Phytoremediation, 17 (1–6), 414–421. DOI: https://doi.org/doi.org/doi.org/10.1080/15226514.2014.910171 [in English].
Mleczek, M., Gąsecka, M. & Waliszewska, B. Salix viminalis L. — a highly effective plant in phytoextraction of elements. Chemosphere, 212, 67–78. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2018.08.055 [in Ukrainian].
Barbosa, B., Boléo, S., Sidella, S. et al. (2015). Phytoremediation of heavy metal contaminated soils using the perennial energy crops Miscanthus spp. and Arundo donax L. Bioenergy Research, 8 (4), 1500–1511. DOI: https://doi.org/10.1007/s12155-015-9688-9 [in English].
Pravyla zberezhennia ta utrymannia polezakhysnykh lisovykh smuh, roztashovanykh na zemliakh silskohospodarskoho pryznachennia: Postanovа Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 22.07.2020 № 650 [Rules for preservation and maintenance of field protection forest belts located on agricultural lands: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 22, 2020 No. 650]. (2020). URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
Pasternak, P.S. (Ed.). (1988). Dovidnyk z ahrolisomelioratsii [Agroforestry-melioration handbook]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
