Екологічна оцінка запасу мертвої деревини у природних листяних лісах долини річки Віти у Національному природному парку «Голосіївський»

Автор(и)

  • Олександр Юрійович Чорнобров Інститут агроекології і природокористування НААН, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8251-1573
  • Людмила Петрівна Сотник національний природний парк «Голосіївський», Ukraine
  • Орест Борисович Ходинь природний заповідник «Медобори», Ukraine
  • Василь Васильович Коніщук Інститут агроекології і природокористування НААН, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4115-5642
  • Ігор Ярославович Тимочко Інститут агроекології і природокористування НААН, Ukraine
  • Ігор Володимирович Соломаха Інститут агроекології і природокористування НААН, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8853-2973

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207680

Ключові слова:

деревний детрит, клас деструкції, сухостій, деревні види, лісова екосистема, середовище існування, субстрат, біорізноманіття

Анотація

Досліджено запас мертвої деревини за фракціями, компонентами, породним складом та класами деструкції у природних липово-ясенево-дубових лісах долини р. Віти у заповідній зоні національного природного парку «Голосіївський», у північній частині Лісостепу України. Дослідження проведено на постійній пробній площі методом суцільного обліку компонентів сухостійної та лежачої мертвої деревини. Установлено, що загальний запас мертвої деревини становить 94,2 м3 /га; складається з фракцій сухостою (23,9 м3 /га) та лежачої мертвої деревини (70,3 м3 /га). У загальному запасі мертвої деревини переважає ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), частка якого становить 43,2% (40,7 м3 /га); дещо меншою є частка деревного детриту дуба звичайного (Quercus robur L.) — 32,0% (30,1 м3 /га). Граб звичайний (Carpinus betulus L.) та липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) становлять 10,1 і 8,8% відповідно, частка інших деревних видів — в’яза шорсткого (Ulmus glabra Huds.) та вільхи чорної (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) — є незначною. У загальному запасі фракції сухостою переважає ясен звичайний (59,4%), значно менше — граба звичайного (23,8%). Сухостійна деревина належить, переважно, до I класу розкладання (81,6%). У запасі фракції лежачої мертвої деревини переважають дуб звичайний — 40,8% і ясен звичайний — 37,7%. Лежача мертва деревина, загалом, належить до I–V класу деструкції, однак за запасом переважають III і IV класи. Ясен звичайний є єдиним деревним видом, повалена мертва деревина якого характеризується всіма класами розкладання деревини, хоча за запасом переважає деревина III-го (35,2%) і IV-го (29,3%) класів деструкції. Лежача мертва деревина решти деревних видів належить до одного — трьох класів деструкції і характеризується значним переважанням одного з них. Різноманіття фракцій і компонентів, порід та класів деструкції мертвої деревини формує різноманітні середовища існування та субстратів для низки видів живих організмів у досліджуваних лісових екосистемах.

Біографії авторів

Олександр Юрійович Чорнобров, Інститут агроекології і природокористування НААН

Chornobrov O.

Людмила Петрівна Сотник, національний природний парк «Голосіївський»

кандидат біологічних наук

Орест Борисович Ходинь, природний заповідник «Медобори»

Khodyn O.

Василь Васильович Коніщук, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Ігор Ярославович Тимочко, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Ігор Володимирович Соломаха, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат біологічних наук

Посилання

Pro Osnovni zasady (stratehiiu) derzhavnoi ekolohichnoi polityky Ukrainy na period do 2030 roku : Zakon Ukrainy vid 28 liutoho 2019 roku № 2697- VIII [About the State Environmental Policy of Ukraine for the period up to 2030 : Law of Ukraine dated February 28, 2019, no. 2697-VIII]. (2019) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text [in Ukrainian].

Harmon, M.E. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302 [in English].

Humphrey, J.W. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].

Chumak, M. (2016). Saproksylobiontni tverdokryli (Coleoptera, Insecta) i mertva derevyna v bukovomu pralisi Uholskoho masyvu Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka. [Saproxylic beetles (Coleoptera, Insecta) and Dead Wood in Beech Virgin Forests Uholka Massif Carpathian Biosphere Reserve] Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, 12 (337), 93-98. DOI: https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-93-98 [in Ukrainian].

Stokland, J.N., Tomter, S.M., & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI Proceedings, 51, 207–226 [on English].

Schuck, A. et al. (2004). Forest biodiversity indicator: dead wood — a proposed approach towards operationalising the MCPFE indicator. EFI-Proceedings, 51, 49–77 [in English].

Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42 [in English].

Jonsell, M., Weslien, J., & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764 [in English].

Gafta, D. & Akeroyd J., (Eds.) & Radu, S. (2007). The ecological role of deadwood in natural forests. Nature Conservation: Concept and Practice, Springer, Berlin, 137–141 [in English].

Harmon, M.E., Sexton, J. (1996). Guidelines for measurements of woody debris in forest ecosystems. Washington [in English].

Rondeux, J., & Sanchez, C. (2009). Review of indicators and field methods for monitoring biodiversity within national forest inventories. Core variable: Deadwood. Environmental Monitoring and Assessment, 164, 1–4, 617–630 [in English].

Proekt orhanizatsii terytorii natsionalnoho pryrodnoho parku «Holosiivskyi», okhorony, vidtvorennia ta rekreatsiinoho vykorystannia yoho pryrodnykh kompleksiv i obiektiv. [The project of territorial organization of Holosiivskyi National Nature Park, protection, restoration and recreational use of its natural complexes and objects]. (2013). Kyiv [in Ukrainian].

Merganičová, K. et al. (2012). Deadwood in Forest Ecosystems. Forest Ecosystems — More than Just Trees, Juan A. Blanco and Yueh-Hsin Lo, Intech Open. DOI: 10.5772/31003. URL: https://www.intechopen.com/books/forest-ecosystems-morethan-just-trees/deadwood [in English].

Bilous, A.M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of the research mortmass of forest]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Management, 6, 3–4, 134–145 [in Ukrainian].

Priadko, O.I. et al. (2019). Do bioriznomanittia dubovo-yasenevykh lisiv dolyny r. Vita ta yoho roli u rozkladanni vidmerloi derevyny na terytorii NPP «Holosiivskyi» [Biodiversity of oak-ash forests in Vita river valley and its role in dead wood decomposition in Holosiivskyi NNP]. Funktsionuvannya pryrodookhoronnykh terytoriy v suchasnykh umovakh: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia z nahody 30-ty richchia natsionalnoho pryrodnoho parku «Synevyr» [Functioning of protected areas in modern conditions: materials of international scientific practice. conf. on the occasion of the 30th anniversary of the Synevyr National Nature Park] (pp. 77–82). Synevyr [in Ukrainian].

Litopys pryrody natsionalnoho pryrodnoho parku «Holosiivskyi» [Chronicle of Nature of Holosiivskyi National Nature Park]. (2019). (Vol. 11). Kyiv [in Ukrainian].

Ploshchі probnі lіsovporyadnі. Metod zakladannya. [Forest inventory sample plots. Establishing method]. (2006). Corporate standard 02.02-37- 476:2006]. 2007. Valid from May 1, 2007. Kyiv, Minahropolityky Ukrayiny [in Ukrainian].

Kashpor, S.M. & Strochynskyi, A.A. (Eds.). (2013). Lisotaksatsiinyi dovidnyk [Forest taxation handbook]. Kyiv: Vyd. dim. «Vinichenko» [in Ukrainian].

Bobiec, A. (2002). Living stands and dead wood in the Bialowieza forest: suggestions for restoration management. Forest Ecology and Management, 165, 125–140 [in English].

Christensen, M. et al. (2005). Dead wood in European beech (Fagus sylvatica) forest reserves. Forest Ecology and Management, 210, 267–282 [In English].

Rahman, M., Frank, G., Ruprecht, H. & Vacik, H. (2008). Structure of coarse woody debris in LangeLeitn Natural Forest Reserve, Austria. Journal of forest science, 54 (4), 161–169 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-08

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ