Політика академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники наукового та освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

До загальних принців академічної доброчесності відносяться: академічна свобода; законність; чесність, правда; прозорість; повага до інших; довіра; підзвітність; відповідальність; справедливість; рівні можливості; демократичні засади управлінні; якість освіти; самовдосконалення; міжнародна співпраця.

Дотримання академічної доброчесності передбачає:

авторами:

• об’єктивне оцінювання результатів власних досліджень;
• подання в роботі, що висвітлює оригінальні дослідження, лише власних наукових результатів (не стосується оглядових статей та статей типу "гіпотеза і теорія");
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну наукову діяльність;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, отриманих іншими авторами;
• на розсуд авторів, висловлювання подяки співробітникам, керівникам, науковцям, експертам, які безпосередньо не приймали участі у написанні статті, проте забезпечили: виконання лабораторних аналітичних робіт, польових досліджень, вимірювань та спостережень, фінансову та організаційну підтримку, матеріально-технічну базу для досліджень, надали попередню експертну оцінку або корисні поради щодо змісту статті, тощо;

рецензентами:

• дотримання основних принципів, задекларованих у меті видання: науковості, об’єктивності та професіоналізму;
• об’єктивне оцінювання результатів;
• "сліпе" рецензування двома незалежними рецензентами з різних установ;
• неупереджену, за можливості об'єктивну, оцінку наданої на розгляд статті;
• самокритичне ставлення до власної компетенції щодо питань, які розглядаються в рукописі та відмову від оцінювання статті в разі, якщо робота лежить за межами фахової компетенції рецензента;
• надання не лише зауважень щодо неприйнятності окремих положень та/або загальної ідеї статті, але і обґрунтованих пояснень таких рішень та порад щодо покращення змісту (доповнень, скорочень) та виправлення помилок;

членами редакційної колегії:

• залучення до рецензування статей;
• перевірку всіх поданих статей на антиплагіат;
• у випадку першого, можливо несвідомого порушення академічної доброчесності за іншими позиціями із наведеного вище переліку стаття, за рішенням редколегії, може бути відхилена від публікації. У випадку повторного порушення автор (автори) позбавляється права на публікацію у часописі на 5 років;
• в разі отримання однієї позитивної та однієї негативної рецензії редколегія зобов'язана направити статтю на рецензування третьому рецензенту;
• прийняття лише колегіальних рішень (на засіданні редакційної ради) щодо остаточного відхилення статті або запровадження санкцій щодо порушників академічної доброчесності.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства;
• за  перевищення допустимого рівня академічного плагіату (більше 15%) та самоплагіату (більше 20%) автору буде запропоновано переробити статтю, або, у випадку колегіального рішення редакційної ради, стаття може бути відхилена;
• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в наукових дослідженнях;
• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються наукових досліджень;
• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної наукової діяльності чи організації освітнього процесу;
• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів рукописів;
• створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження оцінювання рукопису;
• вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на процес оцінювання рукопису.

За порушення академічної доброчесності здобувачі можуть бути притягнені до

такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання;

- відхилення.