Антропогенна трансформація фітоценозів мезотрофних боліт Українського Полісся

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327084

Ключові слова:

гемеробія, екосозологія, ксерофітизація, синтаксономічна схема, зміни клімату

Анотація

Болотні екосистеми на фоні глобальних змін клімату є найуразливішими екосистемами та можуть стати стабілізаторами мезоклімату, частково знівелювати негативні наслідки цих змін у адаптаційних процесах. Саме тому вивчення перетворення боліт за прямого та опосередкованого впливу антропогенної діяльності є актуальним завданням. Мета роботи — здійснення інтегрованої оцінки трансформації мезотрофних боліт. Матеріалами були стандартні 78 геоботанічних описів, створених упродовж 2004–2021 рр. Дослідження проводилися із застосуванням класичних екологічних, геоботанічних методів. Для встановлення показників природної динаміки та антропогенної трансформації використовувалися авторські методики. Еталонним синтаксоном обрано клас рослинності Scheuchzerio palustris-Caricetea fuscae. Його фітоценотичне різноманіття включає 2 порядки, 3 союзи та 22 асоціації. Найчастіше зустрічаються асоціації Caricetum nigrae (19% описів), Caricetum lasiocarpae (15), Sphagno fallacisCalletum palustris (12), Carici-Menyanthetum та Drepanoclado fluitantis-Caricetum limosae (8%). За даними синфітоіндикаційного аналізу найширшу амплітуда показників відмічено в аерації ґрунту (42% перекриття шкали), вмісті доступного нітрогену (36) й кислотності (31%). Кліматичні чинники мають вузькі амплітуди: освітленість (18%), кріорежим (17), терморежим (15), омборежим (14) та континентальність (14%). Між показниками багаторічного зволоження та природної динаміки спостерігається обернено лінійна залежність із вірогідністю апроксимації, що сягає 0,22. Ксерофітизація Полісся, викликана змінами клімату, сприяє перетворенню мезотрофних боліт на заболочені луки із чагарниками, вологі ліси. Показник антропогенної трансформації варіює від олігогемеробії (4,7 бали) до мезогемеробії (6,9 бали). 64% екосистем мезотрофних боліт є олігогемеробними, що засвідчує низьку антропотолерантність оселищ. За час досліджень на болотах виявлено поширення аронії чорноплідної (Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott) та золотарника канадського (Solidago canadensis L.). Рідкісні, зникаючі оселища мезотрофних боліт із раритетною компонентою біоти необхідно включати до природно-заповідного фонду.

Посилання

Коніщук, В. В. (2013). Екологічні особливості та сукцесії боліт поліського природного заповідника. Заповідна справа в Україні. Т. 19, Вип. 1, 69–73.

Балашов, Л. С., Григора, І. М., Воробйов, Є. О., & Соломаха, В. А. (2006). Лісові болота Українського Полісся (походження, динаміка, класифікація). Український ботанічний журнал, 63(5), 730–734.

Newton, A., et al. (2020). Anthropogenic, direct pressures on coastal wetlands. Frontiers in Ecology and Evolution, 8, 144. DOI: https://doi.org/10.3389/fevo.2020.00144.

Lindner, M., & Hobohm, C. (2021). Wetlands: Challenges and possibilities. Perspectives for Biodiversity and Ecosystems, 311–327. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-57710-0_13.

Paulissen, M., van Beek, R., & Huijbens, E.H. (2024). How Bogs Made for Borderlands: The Eastern Low Countries. Environment and history, 30(2), 211–240. DOI: https://doi.org/10.3197/096734022X16627150608050.

Moeslund, J. E., Andersen, D. K., Brunbjerg, A. K., Bruun, H. H., Fløjgaard, C., McQueen, S. N., ... Ejrnæs, R. (2023). High nutrient loads hinder successful restoration of natural habitats in freshwater wetlands. Restoration Ecology, 31(7), 1379–1386. DOI: https://doi.org/10.1111/rec.13796.

Temmink, R. J., Robroek, B. J., van Dijk, G., Koks, A. H., Käärmelahti, S. A., Barthelmes, A., & Smolders, A. J. (2023). Wetscapes: Restoring and maintaining peatland landscapes for sustainable futures. Ambio, 52(9), 1519–1528. DOI: https://doi.org/10.1007/s13280-023-01875-8.

Spieles, D. J. (2022). Wetland construction, restoration, and integration: A comparative review. Land, 11(4), 554. DOI: https://doi.org/10.3390/land11040554.

Manton, M., Makrickas, E., Banaszuk, P., Kołos, A., Kamocki, A., Grygoruk, M., ... Angelstam, P. (2021). Assessment and spatial planning for peatland conservation and restoration: Europe’s trans-border Neman River basin as a case study. Land, 10(2), 174. DOI: https://doi.org/10.3390/land10020174.

Власюк, О. А., & Абрамович, О. В. (2011). Диференційоване використання та охорона осушуваних ґрунтів Полісся України. Таврійський науковий вісник, 76, 304–310.

Malak, D. A., Marín, A. I., Trombetti, M., & Roman, S. S. (2021). Carbon pools and sequestration potential of wetlands in the European Union. European Topic Centre on Urban, Land and Soil Systems.

Чорна, Г. А., & Багацька, Т. С. (2008). Антропогенна трансформація фіторізноманіття карбонатних боліт вододілу басейнів рік Дністер та Прип’ять. Інтродукція рослин, 2(2), 27–35.

Hennekens, S. M. (2009). TURBOVEG for Windows. (Version 2). Inst. voor Bos en Natuur, Wageningen. Дідух, Я. П. (2012). Основи біоіндикації. Київ: Наукова думка.

Khomiak, I., Harbar, O., Kostiuk, V., Demchuk, N., & Vasylenko, O. (2024). Synphytoindication models of the anthropogenic transformation of ecosystems. Natura Croatica, 1, 65–77. DOI: https://doi.org/10.20302/NC.2024.1.5.

Дубина, Д. В., Дзюба, Т. П., Ємельянова, С. М., Багрікова, Н. О., Борисова, О. В., Борсукевич, Л. М., … Якушенко, Д. М. (2019). Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка.

Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv. National Academy of Sciences of Ukraine. MG Kholodny Institute of Botany.

Пашкевич, Н. А. (2013). Еколого-фітоценотична оцінка рослинності деяких торфових боліт Волинського Полісся. Екологія водно-болотних угідь і торфовищ (збірник наукових статей) (c. 228–232). Київ: ДІА.

Ostad-Ali-Askari, K. (2022). Review of the effects of the anthropogenic on the wetland environment. Applied Water Science, 12(12), 260. DOI: https://doi.org/10.1007/s13201-022-01767-4.

Deng, G., Gao, J., Jiang, H., Li, D., Wang, X., Wen, Y., ... He, C. (2022). Response of vegetation variation to climate change and human activities in semi-arid swamps. Frontiers in plant science, 13, 990592. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2022.990592.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-25

Номер

№ 1 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.