Види рослин ботанічних садів України за матеріалами історичних колекцій гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327086

Ключові слова:

культивовані рослини, гербарні колекції, Україна

Анотація

Ботанічні сади завжди були базисом для широкого спектра наукових досліджень. Одним з історичних свідчень подібних експериментів є гербарні зразки видів рослин, що колись вирощували на ділянках ботсадів. Метою наших досліджень був пошук у історичних колекціях MSUD гербарних аркушів (надалі г.а.) з рослинами, зібраними з територій ботанічних садів України. Історичні колекції часто є унікальними; вони, уособлюючи наукові уподобання автора, у певному часовому проміжку, особливо за умов великої кількості зразків, часто є багатофункціональними, забезпечуючи базис і для сучасних наукових робіт. Досліджували матеріали п’яти історичних колекцій MSUD. Виявлено 281 гербарний аркуш з 185 видами та 50 формами (варієтетами) зі 106 родів та 36 родин. Колектором більшості г.а. є Я. Вальц (професор, що свого часу працював у Київському Імператорському університеті): 246 аркушів для 221 виду. Збори зроблено з 1860 по 1870 рр. (з 1871 р. Я. Вальц працював в Одесі). М.М. Зеленецького ідентифіковано колектором 25 г.а. (21 вид із 18 родів). Рослини, зібрані у Нікітському ботанічному саду, датовані переважно 1909 р. Відмічено збори В. Ф. Пастернацької (чотири г.а. з Нікітського ботанічного саду, 1923 р.); М. К. Срединського (три г.а. з Нікітського ботанічного саду, 1872 р.); J. Schrenk (Picea schrenkiana Fisch. & C.A.Mey.). За кількістю гербарних аркушів переважають рослини з родин Poaceae (62 г.а.; 12 видів; 7 родів; проте — 38 форм і варієтетів); Fabaceae (63; 56; 23; 3); Ranunculaceae (17; 13; 6; 3); Brassicaceae (16; 16; 13; –); Pinaceae (13; 9; 4; 1) та ін. Найбільшою кількістю гербарних аркушів представлені: Panicum miliaceum L. (чотири); Lathyrus sativus L., Ribes alpinum L., Linum usitatissimum L., Papaver orientale L., Setaria italica (L.) P.Beauv., Triticum vulgare L. ν aristatum album, Sequoia gigantea (Lindl.) Torr. ex A.Gray. (по три г.а.).

Посилання

Бойко, З. В., Горожанкіна, Н. А., & Грушка, В. В. (2021). Розвиток екологічного туризму в Україні на основі використання потенціалу ботанічних садів. Ефективна економіка, 6. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.6.88.

Шиян, Н. М. (Ред.). (2011). Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum. Київ, 2011. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.botany.kiev.ua/doc/Herbarium_Ukr_2011.pdf.

Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Е. Е. Ліндеманна. (2017). Одеса: «Освіта України».

Бондаренко, О. Ю., & Назарчук Ю. С. (2023). Види рослин школи садівництва м. Одеси (ХІХ–ХХ ст.) (за матеріалами MSUD). Агроекологічний журнал, 1, 47–57. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276727.

Мосякін, С. Л., & Шиян, Н. М. (2021). Національний гербарій України (KW): 100 років збереження та примноження нашої всесвітньо значущої наукової та культурної спадщини. У С. Л. Мосякін, Л. О. Тасєнкевич, Н. М. Шиян, І. Г. Ольшанський, С. Л. Жигалова (Ред.), Гербарії ХХІ століття: досягнення та виклики (с. 6–9). Київ: Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/24323/1/Barna_Barna.pdf.

Коломійчук, В. П. (2021). Гербарій KWHU: сучасні реалії та перспективи розвитку. У С. Л. Мосякін, Л. О. Тасєнкевич, Н. М. Шиян, І. Г. Ольшанський, С. Л. Жигалова (Ред.), Гербарії ХХІ століття: досягнення та виклики (с. 60–64). Київ: Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/24323/1/Barna_Barna.pdf.

Бондаренко, О. Ю., Назарчук, Ю. С., & Файрушин, Є. Д. (2024). Види рослин, культивовані в ботанічному саду Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (за матеріалами MSUD). Агроекологічний журнал, 3, 62–71. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2024.311181.

Соломаха, В. А. (Ред.). (2007). Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна. Каталог рослин. — Природнозаповідні території України. Рослинний світ. Вип. 7. Київ: Фітосоціоцентр. URL: http://surl.li/fbnrwv.

Коваленко, С. Г., Васильєва, Т. В., & Швець, Г. А. (2005). Ботаніки і ботанічні дослідження в Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова (1865–2005). Одеса: Фенікс.

Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular Plants of Ukraine. A nomenclature Checklist. Kiev.

IPNI (2025). Internetional Plant Names Index. Published on the Internet. https://www.ipni.org/, The Royal Botanic Gardens, Kew, Harvard University Herbaria & Libraries and Australian National Herbarium. [Retrieved 31 January 2025].

Нордман, Александр фон. (31 січня 2025). Вікіпедія, вільна енциклопедія. URL: http://surl.li/zaavjb.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-25

Номер

№ 1 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.