Мінливість анатомічної будови пагонів видів родів Sedum L. та Hylotelephium H.Ohba за різного рівня освітлення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327094

Ключові слова:

декоративні очитки, анатомія, вегетативна сфера, світло, тінь

Анотація

Проведені дослідження видів родів Sedum і Hylotelephium, які в умовах степової зони України виявляли широкі межі пластичності і є невимогливими у вирощуванні. Визначали особливості анатомічної будови пагонів Hylotelephium ewersii, H. spectabile, Sedum album, S. reflexum та S. spurium, а також у відкритому ґрунті — в умовах різного рівня освітлення: контрольна ділянка — повне освітлення (в сонячний день 39 000– 56 500 люкс), тіньова ділянка (в сонячний день 2 500–3 500 люкс). Дослідження рослинних тканин проводили наприкінці травня і наприкінці вересня на бінокулярному мікроскопі XSP-139TP (Китай). Досліджені види об’єднує наявність: корку (H. ewersii, S. spurium) або кутикули; перидерми; паренхіми; провідної системи; серцевини. Види характеризуються наявністю клітин з антоціанами. Будова провідної системи є видоспецифічною. У видів роду Hylotelephium вона представлена майже суцільним тонким кільцем ксилеми і широким кільцем флоеми. У видів роду Sedum ксилема формується у вигляді окремих променів, які охоплені тонким флоемним кільцем. У пагоні S. album провідна система — це кільце з окремих ділянок ксилеми і флоеми. Товщина покривних тканин та розміри паренхіми, в абсолютних одиницях, на сонці були більшими, ніж у тіні. Натомість кількість пучків ксилеми у H. еwersii в тіні становила більше в 2,4 раза, у S. album і S. reflexum — достовірно не відрізнялася від сонячних умов. За вирощування рослин в умовах тіні впродовж сезонного розвитку (з травня по вересень) зафіксовано збільшення розмірів покривних тканин у H. ewersii і H. spectabile, тоді як у S. album і S. spurium — їх розміри зменшувалися. Результати досліджень будуть сприяти визначенню рівня життєвості видів в урболандшафтах міст Степу України, що на регіональному рівні дасть можливість розробити шляхи підвищення стійкості рослин та збільшити фіторізноманіття за рахунок нових швидкозростаючих, толерантних до антропогенних впливів видів.

Посилання

Іванюта, С. П., Коломієць, О. О., Малиновська, О. А., & Якушенко, Л. М. (Ред.). (2020). Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації: аналітична доповідь. Київ: НІСД.

Приходько, М. М. (2013). Екологічна безпека природних і антропогенно модифікованих геосистем: моногр. Київ: Центр екологічної освіти та інформації.

Bano, Ch., Amist, N., Singh, N. B. (2019). Morphological and anatomical modifications of plants for environmental stresses. In: Roychoudhury, A. & Tripathi, D. (Eds.), Molecular plant abiotic stress: Biology and biotechnology. John Wiley & Sons (Vol. 2, pp. 29–45). DOI: https://doi.org/10.1002/9781119463665.ch2.

Чипиляк, Т. Ф., Зубровська, О. М., & Шоль Г. Н. (2022). Рослини в урботехногенному середовищі степової зони України. Київ: Талком. 5. Зубровська, О. М. (2022). Особливості інтродукції видів роду Sedum L. в умовах степової зони України. Екологічні науки, 5(44), 191–196. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.5-44.28.

Зубровська, О. М., & Чипиляк, Т. Ф. (2023). Особливості сезонного розвитку видів родів Sedum L. та Hylotelephium H. Ohba в умовах Криворіжжя. Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія, 6, 60–67. DOI: https://doi.org/10.18523/2617-4529.2023.6.60-67.

Perez, G., Chocarro, C., Juárez-Escario, A., & Coma, J. (2019). Evaluation of the development of five Sedum species on extensive green roofs in a continental Mediterranean climate. Urban Forestry & Urban Greening, 48(2), 126566. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ufug.2019.126566.

Ji, P., Sæbø, A., Stovin, V., & Hanslin, H. (2018). Sedum root foraging in layered green roof substrates. Plant Soil, 430, 263–276. DOI: https://doi.org/10.1007/s11104-018-3729-z.

Koźmińska, A., Al Hassan, M., & Wiszniewska, A. (2018). Responses of succulents to drought: Comparative analysis of four Sedum (Crassulaceae) species. Scientia Horticulturae, 243, 235–242. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scienta.2018.08.028.

Genera of Crassulaceae subfam. Sedoideae. (2024). United States Department of Agriculture. Germplasm Resources Information Network Available from: (GRIN). URL: https://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/gnlist.pl?1764.

Березкіна, В. І. (2003). Біологічні особливості інтродукованих видів роду Sedum L. (Crassulaceae dc.) та перспективи їх використання в Україні. [Дис. канд. біол. наук.]. Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, Ботанічний сад ім. О.В. Фоміна, Київ.

Воробей, П. М., Футорна, О. А., Ольшанський, І. Г., Жигалова, С. Л., & Безсмертна, О. О. (2020). Мікроморфологічні ознаки (анатомічна структура листків та стебел, ультраструктура насінин) Sempervivum globiferum L. Екологічні науки, 1(28), 316–323. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.51.

Кириленко, Н. А. (2016). Особливості анатомоморфологічної будови Crassulaceae, їх таксономічне та еволюційне значення. Вісник Одеського національного університету. Сер.: Біологія, 20, 1 (36), 37–46. DOI: https://doi.org/10.18524/2077-1746.2015.1(36).56663.

Маргітай, Л. (2006). Особливості вмісту фотосинтезуючих пігментів у рослин інтродукованих видів родів Sedum L. і Crassula L. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Сер.: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, 10, 38–40.

Паранько, І. С., Казаков, В. Л., Калініченко, О. О., Коцюруба, В. В., & Остапчук, І. О. (2015). Фізична географія Криворіжжя: монограф. навчал. кн. Кривий Ріг: Вид. Р. А. Козлов.

Архів погоди: аеропорт м. Кривий Ріг. (2023). URL: https://www.meteoblue.com/uk/weather/forecast/week.

Панюта, О. О., & Ольхович, О. П. (2007). Анатомія рослин. Київ: Либідь.

Прилуцький, Ю. І., Ільченко, О. В., Цимбалюк, О. В, & Костерін, С. О. (2017). Статистичні методи в біології: підруч. для студ. ВНЗ. Київ: Наукова думка.

Tena, N., Martín, J., & Asuero, A.G. (2020). State of the art of anthocyanins: Antioxidant activity, sources, bioavailability, and therapeutic effect in human health. Antioxidants (Basel), 9(5), 451. DOI: https://doi.org/10.3390/antiox9050451.

Gallo, L., & Zika, P. F. (2014). A taxonomic study of Sedum series Rupestria (Crassulaceae) naturalized in North America. Phytotaxa, 175(1), 19–28. DOI: https://doi.org/10.11646/phytotaxa.175.1.2.

Flora of China. (2024). URL: http://www.efloras.org/flora_page.aspx?flora_id=2.

Березкіна, В. (2013). Особливості анатомо-морфологічної будови вегетативних органів видів секції Sedum роду Sedum L. (Crassulaceae DC.). Modern Phytomorphology, 4, 299–301.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-24

Номер

№ 1 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.