Запаси вуглецю у відмерлій деревині лісових насаджень Середнього Придніпров’я (Лісостеп України)
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327098Ключові слова:
сухостій, захаращеність, лісова екосистема, екологічні функції, природокористування, зміни кліматуАнотація
Відмерла деревина є важливим структурним компонентом лісових екосистем і виконує низку вагомих екологічних функцій, зокрема участь у біологічному кругообігу речовин і енергії та депонуванню вуглецю. Метою статті є оцінити запаси депонованого вуглецю у відмерлій деревині лісових насаджень Середнього Правобережного Придніпров’я (Лісостеп України). Дослідження проведено на прикладі територій лісового фонду північної частини Черкаської обл. за даними матеріалів лісовпорядкування щодо запасів сухостою та захаращеності. З’ясовано, що у структурі загального запасу вуглецю у відмерлій деревині більшу частку (58,0%) депоновано у сухостої порівняно з захаращеністю (42,0%). У лісових насадженнях, у яких під час лісовпорядкування виявлено відмерлу деревину, середній запас вуглецю у сухостої на одиниці площі насадження становив 0,9–5,2 т∙га–1, середнє значення 2,2 т∙га–1, у поваленій відмерлій деревині — 0,9–3,7 т∙га–1, і 2,1 т∙га–1, відповідно. Для лісових насаджень більшості деревних видів характерним є переважання середнього запасу вуглецю, депонованого у сухостої, порівняно з аналогічним показником для поваленої відмерлої деревини. У насадженнях із домінуванням деревних видів — сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та акації білої (Robinia pseudoacacia L.) середній запас вуглецю у сухостійній та поваленій відмерлій деревині був 2,1 і 1,8 т∙га–1, 2,8 і 2,6 т∙га–1, відповідно. У насадженнях двох зазначених деревних видів зосереджено 82,7% всього запасу вуглецю, депонованого у сухостійній деревині. Відповідна частка вуглецю у поваленій відмерлій деревині сягає 76,2%. Отримані нами дані є важливими у дослідженнях потенційних запасів вуглецю, акумульованого у деревному детриті лісових екосистем Середнього Придніпров’я у контексті вивчення біопродуктивності лісів та обґрунтуванні заходів щодо запобігання змінам клімату. Подальші дослідження у цьому напрямі є необхідними для формування стратегій збалансованого лісокористування у регіоні з урахуванням важливих природоохоронних, екологічних, захисних та ресурсних функцій відмерлої деревини.
Посилання
The State of the World’s Forests 2022. Forest pathways for green recovery and building inclusive, resilient and sustainable economies. (2022). Rome, FAO. DOI: https://doi.org/10.4060/cb9360en.
Паризька угода. Ратифіковано Законом № 1469-VIII від 14.07.2016. (2016). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text.
Eggleston, H. S., Buendia, L., Miwa, K., Ngara, T., & Tanabe, K. (Eds.). (2006). IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories. Japan: IGES. URL: https://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/public/2006gl/index.html.
State of Europe’s Forests 2020. (2020). Forest Europe. URL: https://foresteurope.org/wp-content/uploads/2016/08/SoEF_2020.pdf.
Harmon, M. E., Franklin, J. F., Swanson, F. J., Sollins, P., Gregory, S. V., Lattin, J. D., …, Cummins, K. W. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504-(03)34002-4.
Franklin, J. F., Shugart, H. H., & Harmon, M. E. (1987). Tree death as an ecological process. Bio Science, 37(8), 550–556.
Oettel, J., Lapin, K., Kindermann, G., Steiner, H., Schweinzer, K.-M., Frank, G., & Essl, F. (2020). Patterns and drivers of deadwood volume and composition in different forest types of the Austrian natural forest reserves. Forest Ecology and Management, 463. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foreco.2020.118016.
Humphrey, J. W., Sippola, A-L., Lempérière, G., Dodelin, B., Alexander, K. N. A., & Butler, J. E. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206.
Чорнобров, О. Ю., & Христецька, М. В. (2023). Лісівничо-екологічні особливості розподілу запасів поваленої мертвої деревини у лісових екосистемах Канівського Придніпров’я. Агроекологічний журнал, 4, 53–64. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293753.
Чорнобров, О. Ю. (2023). Запаси відмерлої сухостійної деревини у лісових насадженнях Середнього Придніпров’я (Лісостеп України). Агроекологічний журнал, 1, 75–84. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299941.
Пастернак, В. П., Пивовар, Т. С., & Яроцький, В. Ю. (2020). Запаси вуглецю у лісах Лівобережного Лісостепу України за даними інтенсивного моніторингу. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 20, 120–130. DOI: https://doi.org/10.15421/412011.
Yarotskiy, V., Pasternak, V., & Nazarenko, V. (2019). Deadwood in the oak forests of the Left Bank Foreststeppe of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, Series A — Forestry, 61(4), 247–254. DOI: https://doi.org/10.2478/ffp-2019-0024.
Yarotskiy, V., Pasternak, V., & Nazarenko, V. (2019). Phytomass and mortmass assessment in pine forests of left-bank forest Steppe of Ukraine. Silva Balcanica, 20(2), 63–71.
Котляревська, У. М., & Білоус, А. М. (2017). Депонований вуглець та запас енергії у грубому деревному детриті вільхових лісів Українського Полісся. Науковий вісник НЛТУ України, 27 (4), 39–43. DOI: https://doi.org/10.15421/40270408.
Vasylyshyn, R., Lakyda, I., Melnyk, O., Lakyda, M., & Rymarenko, Yu. (2021). Organic carbon in the plant biomass of forests in Kyiv region. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 12(3), 63–71. DOI: https://doi.org/10.31548/forest2021.03.005.
Білоус, А. М., Матяшук, Р. К., Білоус, С. Ю., Володимиренко, В. М., & Мацала, М. С. (2017). Динаміка вуглецю біомаси в лісових екосистемах парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія». Лісове і садово-паркове господарство, 12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2017_12_3.
Толстоухов, А. В. (Ред.). (2007). Екологічна енциклопедія: Т. 1. А-Е. Київ: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації».
Руденко, Л. Г. (Ред.). (2008). Національний атлас України. Київ: ДНВП «Картографія».
Остапенко, Б. Ф., & Ткач, В. П. (2002). Лісова типологія. Харків: Вид-во Харк. держ. аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
Neumann, M., Echeverria, S., & Hasenauer, H. (2023). A simple concept for estimating deadwood carbon in forests. Carbon Management, 14(1). DOI: https://doi.org/10.1080/17583004.2023.2197762.
Stakėnas, V., Varnagirytė-Kabašinskienė, I., Sirgedaitė-Šėžienė, V., Armolaitis, K., Araminienė, V., Muraškienė, M., & Žemaitis, P. (2020). Dead wood carbon density for the main tree species in the Lithuanian hemiboreal forest. European Journal of Forest Research, 139, 1045–1055. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-020-01306-3.
FAO. Basic wood densities of stemwood for boreal and temperate species. URL: https://www.fao.org/4/j2132s/J2132S16.htm#TopOfPage.
Matthews, G. (1993). The carbon content of trees. Forestry Commission technical paper 4. Edinburgh.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
