Екологічна оцінка утворення і поводження зі стоками у тваринництві

Анотація

Підприємства з виробництва продукції тваринництва є потужними споживачами води. Проведені розрахунки норм використання води на різні технологічні операції з утримання тварин показують, що середньорічний обсяг рідких стоків тваринництва України за останні два роки становить 150 тис. т і проблема надійного захисту довкілля від забруднення стічними водами актуальна для усіх тваринницьких господарств. Актуальність роботи полягає в аналізі кількості рідких стоків у тваринництві різних напрямів виробництва з метою розроблення сучасних систем поводження з рідкими побічними органічними залишками агровиробництва і переробки сільськогосподарської продукції. У статті проведено оцінку сучасного стану щодо обсягів рідких стоків у тваринництві України, а також досліджено динаміку змін упродовж 1990–2021 рр. На основі даних кількості тваринницьких господарств промислового типу і нормативного споживання води отримані розрахункові дані використання води у тваринництві та об’єму стічних вод. Нині серед галузей тваринництва найвищі витрати води у скотарстві ‒ 42%, свинарстві ‒ 36 і птахівництві ‒ 22%, та пов’язані із такими основними технологічними операціями: напування тварин, промивання каналів системи видалення гною з тваринницьких приміщень, миття годівниць і прибирання приміщень. Серед існуючих в Україні систем зберігання гною сільськогосподарських тварин, рідкий гній нині становить 10,8% від загальної кількості гною і утворюється у свинарстві — 42 і скотарстві — 3%, що пов’язано з технологічними системами утримання тварин. Встановлено, що за регіонами України найбільше стоків у Київській, Черкаській і Полтавській обл., що є наслідком концентрації великих підприємств. Розповсюджені недоліки сучасного поводження з рідкими стоками тваринництва спричиняють втрату органічних речовин і хімічних елементів та створюють передумови локальних екологічних ризиків забруднення ґрунту і водних екосистем, а також сприяють виникненню соціального невдоволення населення, що мешкає біля великих підприємств тваринницького напряму. Проаналізовано міжнародні і національні санітарні та мікробіологічні норми щодо використання рідких стоків тваринництва й продуктів переробки побічної продукції тваринництва для внесення у ґрунт. Виявлено, що європейські підходи щодо оцінки безпечності стічної води для зрошення відрізняються від української практики за санітарними мікробіологічними характеристиками і за способами контролю якості.