Господарсько-біологічна оцінка різних гібридів баклажана за вирощування у відкритому ґрунті

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327727

Ключові слова:

Solanum melongena L., строки достигання, врожайність, технічна стиглість, біометричні показники, якість плодів

Анотація

Баклажан — овочева культура, яка широко розповсюджена в усьому світі. Україна за обсягами виробництва плодів баклажана займає шосте місце у рейтингу європейських країн та щороку виробляє 1,41 кг плодів на людину. Значний сортовий ресурс баклажана та нестійкі погодні умови визначають актуальність підбору сортів або гібридів для отримання високих урожаїв товарної продукції. З цією метою було проведено господарсько-біологічну оцінку гібридів баклажана різних строків стиглості. Встановлено відмінності як у тривалості фенофаз, так і періоду вегетації рослин баклажана та продуктивності. Найкоротший період достигання плодів фіксували у ранньостиглих гібридів Дестан, Шарапова, Лейре, Самурай і Сапфір із перевагою на 1–2 доби порівняно із середньоранніми гібридами Фабіна і Найт Леді. Загалом найкоротшу тривалість періоду плодоношення виявлено у гібридів Фабіна (66 діб) і Найт Леді (68 діб). За біометричними показниками серед досліджуваних гібридів у фазі технічної стиглості вирізнялися рослини гібридів Шарапова, Сапфір і Самурай, які мали найвищу висоту (58–59 см), діаметр стебла (14–15 см), кількість листків (52–53 шт.) та їх площу (19,0–19,9 тис. м2/га). За рівнем урожайності досліджувані гібриди баклажана ранжовано в ряд: Дестан > Найт Леді > Лейре > Самурай > Сапфір > Шарапова > Фабіна. За роки досліджень найбільшу середню врожайність отримано за вирощування гібрида Дестан (46,1 т/га) і Найт Леді (44,3 т/га) з перевагою над контролем на 10% і 6% та приростом урожаю 4,3 т/га і 2,5 т/га відповідно. Плоди гібридів Самурай, Шарапова, Найт Леді і Дестан характеризувались найкращими показниками якості. За результатами проведеної господарсько-біологічної оцінки гібридів баклажана різних груп стиглості визначено, що найврожайнішими з якісними показниками плодів є ранньостиглий гібрид Дестан і середньоранній гібрид Найт Леді, які рекомендовано для вирощування в господарствах різних форм власності в умовах Правобережного Лісостепу

Посилання

Niño-Medina, G., Urías-Orona, V., Muy-Rangel, M. D., & Heredia, J. B. (2017). Structure and content of phenolics in eggplant (Solanum melongena) — a review. South African Journal of Botany, 111, 161–169. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sajb.2017.03.016.

Gürbüz, N., Uluişik, S., Frary, A., Frary, A., & Doğanlar, S. (2018). Health benefits and bioactive compounds of eggplant. Food Chemistry, 268, 602–610. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2018.06.093.

Schreinemachers, Р., Simmons, Е., & Wopereis, M. C. s. (2018). Tapping the economic and nutritional power of vegetables. Global Food Security, 16, 36–45. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gfs.2017.09.005.

Taher, D., Solberg, S., Prohens, J., Chou, Y., Rakha, M., & Wu, T. (2017). World Vegetable Center Eggplant Collection: Origin, Composition, Seed Dissemination and Utilization in Breeding. Front. Plant Sci, 8, 1484. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2017.01484.

FAOSTAT Statistical Database. 2024. URL: http://www.fao.org/faostat.

Alam, I., & Salimullah, M. (2021). Genetic еngineering of еggplant (Solanum melongena L.): Progress, Controversy and Potential. Horticulturae, 7(4), 78. DOI: https://doi.org/10.3390/horticulturae7040078.

АtlasВig. URL: https://www.atlasbig.com/countrieseggplant-production.

David-Rogeat, N., Broadley, M. R., & Stavridou, Е. (2024). Drought and heatwave affected the African eggplant differently when present in combination than individually. Environmental and Experimental Botany, 220, 105670. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envexpbot.2024.105670.

Plazas, M., Nguyen, H. T., González-Orenga, S. et al. (2019). Comparative analysis of the responses to water stress in eggplant (Solanum melongena) cultivars. Plant Physiol Biochem, 143, 72–82. DOI: https://doi.org/10.1016/j.plaphy.2019.08.031.

Shımıra, F., & Taşkın, H. (2022). Current Progress on the Responses of Eggplant to Ultra-Low Temperatures during Production. Horticultural Studies, 39 (2), 72–78. DOI: https://doi.org/10.16882/hortis.1108342.

Plazas, M., González-Orenga, S., Nguyen, H. T. et al. (2022). Growth and antioxidant responses triggered by water stress in wild relatives of eggplant. Scientia Horticulturae, 293(7), 110685. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scienta.2021.110685.

Delfin, E. F., Drobnitch, S. T., & Comas, L. H. (2021). Plant strategies for maximizing growth during water stress and subsequent recovery in Solanum melongena L. (eggplant). PLoS ONE, 16(9), e0256342. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0256342.

Kaniyassery, A., Thorat, S. A., Kiran, K. R., Murali, T. S., & Muthusamy, A. (2022). Fungal diseases of eggplant (Solanum melongena L.) and components of the disease triangle: A review. Journal of Crop Improvement, 37(4), 543–594. DOI: https://doi.org/10.1080/15427528.2022.2120145.

Щетина, С. В. (2023). Структура фітопатогенного комплексу агроценозу баклажана (Solanum melongena L.) в Правобережному Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського НУС, 103(1), 103–116. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8240-2023-103-1-103-116.

Shchetyna, S., Mostoviak, І., Fedorenko, V., Mostoviak, S., & Slobodianyk, H. (2024). Species composition of the main pests of aubergine in open soil conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Horizons, 27(7), 97–106. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor7.2024.97.

Волкодав, В. В. (2001). Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур (картопля, овочі та баштані культури). Київ.

Грицаєнко, З. М., Грицаєнко, А. О., & Карпенко, В. П. (2013). Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: НІЧЛАВА.

ДСТУ 4948:2008. Фрукти, овочі та продукти їх переробки. Методи визначення вмісту нітратів. (2008). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.

ДСТУ 4954:2008. Продукти перероблення фруктів і овочів. Методи визначення цукрів. (2008). [Чинний від 2008-03-26]. Київ: Держспоживстандарт України.

ДСТУ 7803:2015. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи визначання вітаміну C. (2015). [Чинний від 2016-04-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ».

Лісовал, А. П., Давиденко, У. М., & Мойсеєнко, Б. М. (1994). Агрохімія: Лабораторний практикум. Київ: Вища школа.

ДСТУ ISO 874-2002. Фрукти і овочі свіжі. Відбирання проб. (2002). [Чинний від 2003-10-01] Київ: Держспоживстандарт України.

ДСТУ 2660–94. Баклажани свіжі. Технічні умови. (1994). [Чинний від 1995-07-01] Київ: Держстандарт України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-24

Номер

№ 1 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.