Онтогенетично-популяційний аналіз Sinapis arvensis L. в агроценозах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333817Ключові слова:
агрофітоценоз, ценопопуляція, вікова структура, адвентивний вид, інвазійність, натуралізація, класифікація дельта-омега, інтегрована система захистуАнотація
У статті представлено результати детального онтогенетично-популяційного аналізу адвентивного виду Sinapis arvensis L. (гірчиця польова) широко розповсюдженого в агроценозах польових культур Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводились на території приватних фермерських господарств Одеської та Вінницької обл., що характеризувались інтенсивним веденням землеробства. Адвентивний вид умовно визначено як модельний, завдяки його високому сегетальному потенціалу, що підтверджено значними показниками рясності, проєктивного покриття та частотою трапляння виду в цих агроценозах. Аналіз вікової структури виявив, що популяції S. arvensis L. характеризуються високою щільністю особин та формуванням повночленних правосторонніх спектрів онтогенетичних станів. Це свідчить про присутність усіх вікових груп (від проростків до генеративних та старіючих особин), що забезпечує стабільність та ефективне відтворення популяції в умовах антропогенно трансформованих ландшафтів. За класифікацією «дельта-омега» (Δ/ω) визначено, що популяції Sinapis arvensis L. належать переважно до молодих та зріючих типів. Упродовж багаторічного дослідження (2013–2024 рр.) спостерігалося «омолодження» популяцій в агроценозах озимих зернових (пшениці озимої, ячменю озимого) та олійних (ріпаку озимого), тоді як у посівах соняшника та кукурудзи їхній тип залишався молодим. Натомість в агроценозах буряків цукрових зафіксовано перехід популяції від зрілої стадії до молодої та навпаки від молодої до зрілої залежно від господарства, що вказує на екологічну пластичність виду та його адаптацію до різних агротехнологій та можна стверджувати про формування більш стабільних угруповань, що здатні до самовідтворення. Ця визначена динамічність онтогенетичної структури популяції підкреслює високу конкурентоспроможність та здатність S. arvensis L. до ефективної самопідтримки чисельності. Отримані результати мають фундаментальне значення для розуміння біоекології інвазійних видів та є науковою основою для розробки ефективних інтегрованих систем контролю поширення гірчиці польової, спрямованих на мінімізацію її негативного впливу на продуктивність сільськогосподарських культур в умовах інтенсивного землеробства України.
Посилання
IPBES. (2023). Summary for Policymakers of the Thematic Assessment Report on Invasive Alien Species and their Control of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. In H. E. Roy, A. Pauchard, P. Stoett,
T. Renard Truong, S. Bacher, B. S. Galil, P. E. Hulme, T. Ikeda, K. V. Sankaran, M. A. McGeoch, L. A. Meyerson, M. A. Nuñez, A. Ordonez, S. J. Rahlao, E. Schwindt, H. Seebens, A. W. Sheppard, & V. Vandvik (Eds.). IPBES secretariat, Bonn, Germany. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7430692.
Dawson, W. (Ed.). (2023). Horizon scanning for potential invasive non‐ native species across the United Kingdom Overseas Territories. Conserv. Lett., 16(1), e12928, 12. DOI: https://doi.org/10.1111/conl.12928.
Department of Environmental Affairs. (2020). National Environmental Management: Biodiversity Act 2004. Alien and Invasive Species Regulations. Government Gazette, 1020, 43735. URL: https://www.gov.za/sites/default/files/gcis_document/202009/ 43735rg11176gon1020.pdf.
Злобин, Ю. А., Скляр, В. Г., & Клименко, А. А. (2013). Популяции редких видов растений: теоретические основы и методика изучения: моногр. Сумы: Университетская книга.
Протопопова, В. В., & Шевера, М. В. (2019). Інвазійні види у флорі України. І. Група високо активних видів. Geo & Bio., 17, 116–135. DOI: https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.116.
Дідух, Я. П. (2010). Екофлора України. (Т. 6). Київ: Фітосоціоцентр.
Косолап, М. П., Іванюк, М. Ф., Примак, І. Д., Анісимова, А. А., & Бабенко, А. І. (2022). Атлас бур'янів: навч. посібн. Київ.
Іващенко, О. О. (2018). Гербологія — пріоритети і перспективи. Карантин і захист рослин, 3, 2–3.
Starodub, V., & Tkach, Е. (2016). Ontogeneticand population structure of alien species. Agroecological journal, 2, 144–148. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2016.249292.
Шерстобоєва, О. В., Ткач, Є. Д., Стародуб, В. І., Довгич, К. І., Шавріна, В. І., & Богословська, М. С. (2012). Оцінка стану напівприродних фітоценозів агроландшафтів України: метод. реком. Київ.
Романюк, Д. Л., Оптасюк, О. М., & Григорчук, І. Д. (2022). Онтогенетична структура популяцій Phalacroloma annuum Dumort. (Asteraceae) на території Кам’янецького Придністров’я. Biological systems, 14(2), 178–186.
Kumschick, S., Wilson, J. R. U., & Foxcroft, L. C. (2020). A framework to support alien species regulation: The Risk Analysis for Alien Taxa (RAAT). Neo-Biota, 62, 213–239. DOI: https://doi.org/10.3897/neobiota.62.51031.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.