Переформатування полезахисних лісових смуг Київщини у лінійні насадження орно-польового агролісівництва
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333818Ключові слова:
агролісівництво, індекс санітарного стану, клас Крафта, конструкція, параметрична структура лісової смуги, реконструктивні рубкиАнотація
Трансформація класичних лісових смуг у лінійні насадження системи орно-польового агролісівництва призводить до зміни їх параметричної структури, стану, лісових і меліоративних характеристик. Метою дослідження стало встановити стан, продуктивність та особливості розвитку полезахисних лісових смуг, створених за типовими інструктивними вказівками і реалізованими у результаті переформатування. На 16 пробних площах, які закладені у 7 і 9 класичних і трансформованих лісових смугах відповідно, виконано перелік дерев за категоріями санітарного стану і класами Крафта, визначено основні лісівничо-меліоративні показники. Досліджувані насадження VI–VIII класів віку повною мірою здійснюють меліоративний вплив на міжсмуговий простір. Захисні висоти класичних лісових смуг на 2–4 м більше трансформованих насаджень, що відображається на зниженні продуктивності останніх на І–ІІ класів бонітету. Виявлено, що всі переформатовані полезахисні насадження набули ажурної та продувної конструкції, що сприяє ефективному впливу на вітрорегулювання, меліоративний захист прилеглих територій. Індекс санітарного стану класичних і трансформованих лісових смуг коливається у межах 2,0–2,9 та 1,5–2,4, відповідно. Відсутність сухостійних дерев або їх невелика частка (до 2,6%) у трансформованих лісових смугах покращує стан цих насаджень. Про це свідчать також менші значення середньозважених класів Крафта та збільшення панівних і домінантних дерев у трансформованих насадженнях. Встановлено зв'язок між санітарним станом насаджень і часткою дерев класів Крафта, який оптимально описується лінійними рівняннями. Використання лінійних моделей має практичне значення у визначенні санітарного стану насадження за середньозваженим класом Крафта. Переформатування класичних лісових смуг у лінійні насадження системи орно-польового агролісівництва призводить до зміни стану і розвитку насаджень, що поліпшує їх меліоративні властивості, а також збільшує частку орних земель, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції.
Посилання
Про схвалення концепції розвитку агролісомеліорації в Україні. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р (2013). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-2013-%D1%80#Text.
Nair, P. R. (1985). Classification of agroforestry systems. Agroforestry Systems, 3, 97–128. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/BF00122638.
Nair, P. R., & Garrity, D. (2012). Agroforestry — The Future of Global Land Use. Springer Dordrecht Publisher.
Mosquera-Losada, M., Santiago-Freijanes, J., Rois-Díaz, M., Moreno, G., den Herder, M., Aldrey-Váz quez, J., ... Rigueiro-Rodríguez, A. (2018). Agro forestry in Europe: A landmanagement policy tool to combat climate change. Land Use Policy, 78, 603–613. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2018.06.052.
Гладун, Г. Ю., & Гладун, Ю. Г. (2013). Перспективи розвитку агролісівництва в Україні. Лісівництво і лісомеліорація, 2, 165–170.
Гладун, Г. Б., Трофименко, М. Є., & Лохматов, М. А. (2005). Захисні лісові насадження: проектування, вирощування, впорядкування. Харків:Нове слово.
Фурдичко, О. І., Гладун, Г. Б., & Лавров, В. В. (2006). Ліс у Степу: основи сталого розвитку. Київ: Основа.
Фурдичко, О. І., & Стадник, А. П. (2012). Основи управління агроландшафтами України. Київ: Аграрна наука.
Висоцька, Н. Ю., Зубов, О. Р., Зубова, Л. Г., & Фомін, В. І. (2019). Стан захисних лісових смуг різного призначення в Олешківському районі Херсонської області. Лісівництво і агролісомеліо рація, 135, 85–97. DOI: https://doi.org/10.33220/
-3365.135.2019.85.
Висоцька, Н. Ю., Сидоренко, С. В., & Сидоренко, С. Г. (2018). Вплив рекреації на стан і структуру полезахисних лісових смуг. Лісівництво іагролісомеліорація, 132, 84–93. DOI: https://doi.org/10.33220/1026-3365.132.2018.84.
Юхновський, В. Ю., Малюга, В. М., Дударець, С. М., Йосипенко, В. В., Войчик, М. І., & Хрик, В. М. (2012). Настанови з лісомеліоративного впорядкування захисних лісових насаджень лінійного типу. Київ: Компринт.
Чорнобров, О. Ю., Соломаха, В. А., Соломаха, І. В., Саблук, В. Т., Гументик, М. Я., & Шевчик, В. Л. (2024). Відтворення полезахисних лісосмуг, пошкоджених унаслідок військових дій, у зоні Лісостепу України. Агроекологічний журнал, 4, 81–91. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2024.317154.
Клименко, М. О., Ткачук, О. П., & Панкова, С. О. (2021). Екологічні проблеми функціонування полезахисних лісосмуг в умовах Лісостепу правобережного. Сільське господарство та лісівництво, 20, 179–194. DOI: https://oi.org/10.37128/2707- 5826-2021-14.
Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільсько-господарського призначення. Постанова Кабінету Міністрів України № 650 (2020). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#Text.
СОУ 02.02-37-476: 2006. Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання. (2006). [Чинний від 2007-05-01]. Київ: Мінагрополітики України.
Гірс, О. А., Новак, Б. І., & Кашпор, С. М. (2013). Лісовпорядкування: підруч. Київ: Фітосоціоцентр.
Хрик, В. М., & Левандовська, С. М. (2016). Стан полезахисних лісових смуг Білоцерківського національного аграрного університету. Науковий вісник НЛТУ України, 26.3, 187–192.
Meshkova, V. L., Pyvovar, T. S, & Tovstukha, O. V. (2019). Health condition parameters for deciduous trees in the forest stands of Trostyanetske Forest Enterprise. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 18, 129–137. DOI: https://doi.
org/10.15421/411913.
Санітарні правила в лісах України. Постанова Кабінету Міністрів України № 1224 (2020). (Україна). URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1224-2020-%D0%BF#Text.
ДСТУ ISO 4874:2007. Агролісомеліорація. Терміни і визначення понять. (2010). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
StatSoft (2007). STATISTICA, an advanced analytics software package. URL: www.statsoft.com.
Maliuha, V., Sovakov, O., & Dudarets, S. (2023). The current state of windbreaks in the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 14(2), 53–66. DOI: https://doi.org/10.31548/forest/2.2023.53.
Сидоренко, С. В., & Сидоренко, С. Г. (2018). Сучасний стан і ріст полезахисних лісових смуг Харківської області та їхня меліоративна ефективність. Лісівництво і агролісомеліорація, 133, 39–53. DOI: https://doi.org/10.33220/1026-3365.133. 2018.39.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
