Парадигма циркуляційної економіки в сучасних дослідженнях

Автор(и)

  • А.М. Москаленко Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, м. Чернігів, Україна https://orcid.org/0000-0001-7223-6862
  • В.П. Колоша Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3946-6775

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333826

Ключові слова:

поживні речовини, органічне землеробство, сталий розвиток, коефі­цієнт відновлення поживних речовин

Анотація

Досліджується поняття циркулярної економіки, її взаємозв’язок зі сталим розвитком, іншими напрямами економічних досліджень. Наголошується, що сьогодні проблематика циркулярної економіки охоплює питання переробки відходів, відновлювальних джерел енергії, збереження природних середовищ, соціальні аспекти. Метою роботи є оцінка місця і ролі циркуляційної економіки на сучасному етапі розвитку аграрного сектору, визначення поняття «парадигма циркуляційної економіки», оцінки динамічних процесів відтворення родючості ґрунтів під кутом зору циркулярних процесів. Сформовано власне бачення поняття «парадигма циркуляційної економіки» як виробничої діяльності, яка базується на мінімізації залучення нових природних ресурсів у процес виробництва, водночас із мінімізацією споживання невідновлювальної енергії. Запропоновано коефіцієнт циркулярного відновлення поживних речовин. Апробація даного коефіцієнта здійснювалася на прикладі України, Польщі та Канади за період 1992–2020 рр. Встановлено, що в Україні зменшується рівень циркулярного відновлення поживних речовин, особливо азоту. Головним чинником даного процесу стало зменшення надходження азоту через скорочення внесення гною. Зроблено висновок, що саме даний тренд є головним чинником загального зменшення величини запропонованого нами коефіцієнта циркулярного відновлення поживних речовин. Своєю чергою, зменшення надходження гною обумовлюється істотним скороченням поголів’я худоби. Крім того, починаючи з 2011 р. зменшилося надходження азоту через його біологічну фіксацію, що пов’язане з поступовими змінами структури посівних площ. Також має місце зменшення рівня циркулярного відновлення фосфору починаючи з 2006 р. У Польщі та Канаді значення коефіцієнта циркулярного відновлення поживних речовин мають відносно стабільний характер. Це ставить стратегічні питання відносно подальшого розвитку всього сільського господарства та необхідності проведення спеціальної державної політики щодо зміни ситуації. Ця політика має бути спрямована на підтримання біорізноманіття, розвиток органічного виробництва, циркуляційного рівня всього сільського господарства.

Посилання

Global Resources Outlook. (2019). URL: https://www.resourcepanel.org/reports/global-resources-outlook-2019.

Meadows, D. H., Meadow, D. L., Randers, J., & Behrens, W. W. (1972). The Limits to Growth: a report for the Club of Rome's project on the predicament of mankind. Universe Books. URL: http://www.donellameadows.org/wp-content/userfiles/Limits-to-Growth-digital-scan-version.pdf.

Pearce, D., & Turner, R. (1991). Economics of natural resources and the environment. American Journal of Agricultural Economics, 73, 1242904. DOI: https://doi.org/10.2307/1242904.

Ghisellini, P., Cialani, C., & Ulgiati, S. (2016). A Review on Circular Economy: the Expected Transition to a Balanced Interplay of Environmental and Economic Systems. Journal of Cleaner Production, 114, 11–32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015. 09.007.

Stahel, W. R. (2019). The circular economy: a user’s guide. Routledge, Taylor & Francis Group. DOI: https://doi.org/10.4324/ 978042925920.

International Resource Panel. (2018). Re-defining Value — The Manufacturing Revolution. Remanufacturing, Refurbishment, Repair and Direct Reuse in the Circular Economy. URL: https://www.resourcepanel.org/reports/re-defining-value-manufacturing-revolution.

Дороніна, І. І. (2020). Екологізація економіки та роль держави: ретроспективний аналіз наукових підходів. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, 6, 100–107. DOI: https://doi.org/10.32886/instzak.2020.06.11.

Geissdoerfer, M., Pieroni, M. P., Pigosso, D. C., & Soufani, K. (2020). Circular business models: A review. Journal of Cleaner Production, 277, 123741. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123741.

Asgari, A., & Asgari, R. (2021). How circular economy transforms business models in a transition towards circular ecosystem: the barriers and incentives. Sustainable Production and Consumption, 28(5), 566–579. DOI: https://doi.org/10.1016/j.spc.2021.06.020.

Pollard, S., Turney, A., Charnley, F., & Webster, K. (2016). The circular economy — a reappraisal of the 'stuff' we love. Geography, 101(1), 17–27. DOI: https://doi.org/10.1080/00167487.2016.12093979.

Garcia-Saravia Ortiz-de-Montellano, C., & Van der Meer, Y. (2022). A Theoretical Framework for Circular Processes and Circular Impacts Through a Comprehensive Review of Indicators. Glob J. Flex Syst Manag, 23, 291–314. DOI: https://doi.org/10.1007/

s40171-022-00300-5.

Girard, G. (2022). Does circular bioeconomy contain singular social science research questions, especially regarding agriculture - industry nexus? Cleaner and Circular Bioeconomy, 3(23), 100030. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clcb.2022. 100030.

Konietzko, J., Bocken, N., & Hultink, E. (2020). Circular Ecosystem Innovation: An Initial Set Of Principles. Journal of Cleaner Production, 253, 119942. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.119942.

Jerome, A., Helander, H., Ljunggren, M., & Janssen, M. (2022). Mapping and testing circular economy product-level indicators: A critical review. Resources, Con-servation and Recycling, 178, 106080. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2021.106080.

Helander, H., Petit Boix, A., Leipold, S., & Bringezu, S. (2019). How to monitor environmental pressures of a circular economy: An assessment of indicators. Journal of Industrial Ecology, 23, 1278–1291. DOI: https://doi.org/10.1111/jiec.12924.

Diakon, R., Kucher, A., & Heldak, M. (Eds.). (2024). Sustainable development and circular economy: trends, innovations, prospects: scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing.

Зварич, І. (2017). Циркулярна економіка і глобалізоване управління відходами. Журнал європейської економіки, 16(1), 41–57. URL: https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/914.

Юхнов, Б., Островський, І., & Корсаков, Д. (2022). Аналіз розвитку циркулярної економіки на прикладі застосування інтегральних індексів. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка, 13(26). DOI: https://doi.org/10.33296/ 2707-0654-13(26)-12.

Ajayi, V. А., & Lateef, A. (2023). Biotechnological valorization of agrowastes for circular bioeconomy: Melon seed shell, groundnut shell and groundnut peel. Cleaner and Circular Bioeconomy, 4, 100039. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clcb.2023.

Siddiqui, S., Pleissner, D., Pentjušs, A., Gołaszewski, J., Karwowska, A., Dace, E., … Smetana, S. (2023). Biological nitrogen recirculation to food protein. Cleaner and Circular Bioeconomy, 6, 100056. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clcb.2023.100056.

Зварич, І. Я. (2019). Глобальна циркулярна економіка: «Економіка ковбоїв» VS «Економіка космічного корабля»: моногр. Тернопіль: ТНЕУ.

Страпчук, С. І. (2022). Сталий розвиток аграрних підприємств на засадах циркулярної економіки: моногр. Харків: ДБТУ; Львів: Вид-во «Новий Світ —2000».

Kuhn, T. S. (1962). The structure of scientific revolutions. University of Chicago Press: Chicago.

Agri-Environmental indicators. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/agriculture/database/agri-environmental-indicators.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-01

Номер

№ 2 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.