Стан родючості ґрунтів передгірської зони Чернівецької обл.
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333829Ключові слова:
моніторинг, агроекологічне обстеження, кислотність, бал бонітету, якісна оцінка земельАнотація
Наведено основні показники родючості ґрунту за результатами проведення агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення Передгірської зони Чернівецької обл. у ХІ турі (2016–2020 рр.). Встановлено, що за кислотністю ґрунтового розчину в Передгірській зоні області переважають слабокислі землі (35,8%) та землі близькі до нейтральних (34,0%). Середньозважений показник рНсол. — 5,6, що відповідає близькій до нейтральної реакції ґрунтового розчину. За рівнем забезпечення гумусу переважають ґрунти з середнім його вмістом (73,8%), а середньозважений уміст гумусу по Передгірській зоні області становить 2,3%. За вмістом азоту, що легко гідролізується, найбільше земель мають дуже низький (28,3%) та низький його вміст (70,8%). Середньозважений показник умісту азоту, що легко гідролізується, за звітний період сягає 110,0 мг/кг ґрунту, що відповідає низькій забезпеченості даним елементом. У Передгірській зоні Чернівецької обл. переважають землі з середнім умістом рухомих сполук фосфору (43,2%), а середньозважений оказник умісту рухомих сполук фосфору сягає 84 мг/кг, що дорівнює середній забезпеченості. За вмістом рухомих сполук калію превалюють землі з високим його вмістом (40,9%), а середньозважений показник умісту рухомих сполук калію становить 122 мг/кг, що відповідає високій забезпеченості даним елементом. Встановлено, що в районах Передгірської зони Чернівецькій обл. найбільшу площу займають ґрунти середньої якості (79,1%), а середньозважена оцінка сільськогосподарських угідь Передгірської зони Чернівецької обл. сягає 48. Здійснено порівняння якісної оцінки ґрунтів Передгірської зони Чернівецької обл. за Х (2011– 2015 рр.) та ХІ тури (2016–2020 рр.) агрохімічних обстежень. езультатами встановлено, що якісна оцінка стану земель Сторожинецького району істотно покращилася (+13 балів), а якісна оцінка ґрунтів Герцаївського, Вижницького та Глибоцького р-нів підвищилась на 3–6 балів.
Посилання
Грищенко, О. М., Запасний, В. С., Ярмоленко, Є. В., & Шило, Л. Г. (2019). Динаміка родючості ґрунтів Переяслав-Хмельницького району Київської області. Агроекологічний журнал, 3, 35−41. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3. 2019.183469.
Про охорону земель. Закон України № 962-IV. (2003). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text.
Зайцев, Ю. О., Гунчак, М. В., & Романова, С. А. (2022). Стан родючості ґрунтів Чернівецької області. Агроекологічний журнал, 4, 66−75.DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273250.
Балюк, С. А., Мірошниченко, М. М., & Медведєв, В. В. (2018). Наукові засади сталого управління ґрунтовими ресурсами України. Вісник аграрної науки, 11, 5−12. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-01.
Булигін, С. Ю., Вітвіцький, С. В., Кучер, Л. І., & Вітвіцька, О. І. (2020). Концепція оцінки якості та охорони земель в Україні. Рослинництво та ґрунтознавство, 11(2), 30−38. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/agr2020.02.030.
Балаєв, А. Д., Ковальчук, О. П., Гаврилюк, М. В., & Стопа, В. П. (2011). Родючість ґрунтів Лісостепу України за різної інтенсивності їх використання. Наукові праці, 140(152), 63−65. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdue_2011_152_140_16.
Бережняк, Є. М., Бережняк, М. Ф., & Іваніна, Д. А. (2020). Оцінка екологічної стійкості сірих лісових ґрунтів за різного використання. Рослинництво та ґрунтознавство, 11(1), 52−61. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/agr2020.01.052.
Ліщук, А. М., Драга, М. В., & Городиська, І. М. (2020). Оцінка стану ґрунтів зони Степу України за екологічними критеріями для ведення органічного виробництва. Агроекологічний журнал, 1, 51−57. DOI: https://doi.org/10.33730/ 2077-4893.1.2020.201270.
Балюк, C. А., Медведєв, В. В., Воротинцева, Л. І., & Шимель, В. В. (2017). Сучасні проблеми деградації ґрунтів і заходи щодо досягнення нейтрального її рівня. Вісник аграрної науки, 8, 5−11. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201708-
Яцук, І. П., & Балюка, С. А. (Ред.). (2019). Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (2-ге вид.). Київ: Вік-Принт.
ДСТУ 4287:2004. Якість ґрунту. Відбирання проб. (2005). [Чинний від 2005-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ 4289:2004. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини. (2005). [Чинний від 2004-04-30]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ ISO 10390:2007. Якість ґрунту. Визначення рН. (2009). [Чинний від 2009-10-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ 7863:2015. Визначення легкогідролізованого азоту методом Корнфілда. Якість ґрунту. (2016). [Чинний від 2015-06-22]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ 4115-2002. Ґрунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова. (2003). [Чинний від 2002-06-27]. Київ: Держспоживстандарт України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.