Ефективність позакореневого підживлення кукурудзи (Zea mays L.) у Лівобережному Лісостепу України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333840

Ключові слова:

органо-мінеральні добрива, врожайність, біометричні показники, висота рослин, висота кріплення качана

Анотація

Для отримання високих стабільних урожаїв зерна кукурудзи (Zea mays L.) актуальним є забезпечення збалансованого живлення рослин, зокрема критичні періоди розвитку за рахунок позакореневого підживлення комплексними добривами. У статті наведено результати польових досліджень застосування рідких органо-мінеральних добрив (Євростім Аміно, БіоГумат, Цеовіт АнтиСтрес Мульті), збалансованих за вмістом макро- і мікроелементів та біологічно активних речовин, для позакореневого підживлення різних гібридів кукурудзи. Встановлено, що реакція рослин на позакореневе підживлення була диференційованою залежно від генотипу культури. Результати 2022–2024 рр. свідчать, що підживлення рослин у критичні періоди органомінеральними добривами позитивно впливає на ріст рослин, збільшуючи висоту рослин у середньому на 4–12% та висоту кріплення качана – на 29–50% порівняно з контролем. Зафіксовано збільшення кількості качанів на 1 га та маси 1000 зерен. Найвищу врожайність (11,17 т/га) та приріст до контролю (1,33 т/га) отримано у гібрида Меган (ФАО 250) за використання препарату Цеовіт АнтиСтрес Мульті, де також зафіксовано зростання маси 1000 зерен (на 10,1 г) та збільшення частки рослин з двома качанами (до 21%). Для гібридів Модель (ФАО 280) та Орілскай (ФАО 320) найефективнішим виявилося підживлення препаратом Євростім Аміно, що забезпечило підвищення врожайності до 10,97 т/га і 11,14 т/га відповідно та додатковий приріст урожаю 0,76 т/га і 0,52 т/га. Розрахунки показали, що найвищий вихід зерна гібрида Меган (ФАО 250) на рівні 84,1–84,2% отримано за застосування препарату Цеовіт Анти-Стрес Мульті і Євростім Аміно, гібрида Модель (ФАО 280) на рівні 84,7% — препарату БіоГумат, гібрида Орілскай (ФАО 320) у межах 83,3% – препарату Євростім Аміно. Одержані результати вказують на доцільність впровадження позакореневого підживлення як елемента адаптивних агротехнологій у зоні Лівобережного Лісостепу України. Застосування цього агроприйому дає змогу поліпшити реалізацію генетичного потенціалу середньоранніх і середньостиглих гібридів кукурудзи, підвищити врожайність і якість зерна за контрастних погодних умов.

Посилання

Wei, W., Yan, Y., Cao, J., Christie, P., Zhang, F., & Fan, M. (2016). Effects of combined application of organic amendments and fertilizers on crop yield and soil organic matter: An integrated analysis of long-term experiments. Agriculture Ecosyst. Environ, 225, 86–92. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agee.2016.04.004.

Gamayunova, V., Khonenko, L., Baklanova, T., Kovalenko, O., & Pilipenko, T. (2020). Modern approaches to use of the mineral fertilizers preservation soil fertility in the conditions of climate change. Scien­tific Horizons, 02(87), 89–101. DOI: https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-87-02-89-101.

Стасик, О. О., Кірізій, Д. А., & Прядкіна, Г. О. (2021). Фотосинтез і продуктивність: основні нау­кові досягнення та інноваційні розробки. Фізіо­логія рослин і генетика, 53(2), 160–184. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2021.02.160.

Мусич, О. Г., Зубко, О. В., & Душко, П. М. (2024). Позакореневе живлення рослин: актуаль­ність, потреби, виконання завдань. Агроекологічний журнал, 2, 155–165. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2024.305675.

Patilm, B., & Chetah, H. T. (2018). Foliar fertilization of nutrients. A review. Marumegh, 3, 49–53.

Niu, J., Liu, C., Huang, M., Liu, K., & Yan, D. (2021). Effects of foliar fertilization: a review of current status and future perspectives. J. Soil Sci. Plant Nutr, 21, 104–118. DOI: https://doi.org/10.1007/s42729-020-00346-3.

Поліщук, В. О., & Журавель, С. В. (2022). Динаміка урожайності ланки сівозміни за умов використання органо-мінеральних добрив в зоні Полісся. Таврійський науковий вісник, 127, 117–122. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099. 2022.127.15.

Дубицька, А. О., Качмар, О. Й., Дубицький, О. Л., Вавринович, О. В., & Щерба, М. М. (2024). Вплив систем удобрення з використанням біостимулятора та гумусного добрива на врожайність і якість зерна пшениці озимої. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 76(1), 16–25. DOI: https://doi.org/10.32636/ 01308521.2024-(76)-1-2.

Бараболя, О. В., & Колісник, А. В. (2023). Вплив метеорологічних умов і мінерального живлення на врожайність льону олійного в умовах Степу Украї­ни. Таврійський науковий вісник, 132, 10–20. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023. 132.2.

Дзендзель, А. Ю., & Пида, С. В. (2023). Вплив органо-мінеральних добрив на фізіологічні процеси та продуктивність помідора їстівного (Lycopersicon esculentum Mill.). Фізіологія рослин і генетика, 55(4), 279–300. DOI: https://doi.org/10. 15407/frg2023.04.279.

Демʼянюк, О. С., Матусевич, Г. Д., Мазур, С. О. та ін. (2023). Пшениця, кукурудза та соняшник — основні культури українського експорту. Земле­ робство та рослинництво: теорія і практика, 4(10), 41–50. DOI: https://doi.org/10.54651/agri .2023.04.05.

Ssemugenze, B., Ocwa, A., Kuunya, R., Gumisi­ riya, C., Bojtor, C., Nagy, J., Széles, A., & Illés, Á. (2025). Enhancing maize production through timely nutrient supply: the role of foliar fertiliser application. Agronomy, 15(1), 176. DOI: https://doi.org/ 10.3390/agronomy15010176.

Mahamood, N., Ferdous, Z., Anwar, M., Ali, R., & Sultana, M. (2017). Yield maximization of maize through nutrient management. Progressive Agriculture, 27(4), 428–434. DOI: https://doi.org/10.3329/pa.v27i4.32122.

Паламарчук, В. Д., & Колісник, О. М. (2022). Сучасна технологія вирощування кукурудзи для енергоефективного та екологобезпечного розвитку сільських територій: моногр. Вінниця: Друкарня«Друк».

Засуха, А. А. (2023). Зміна біометричних показників рослин кукурудзи залежно від застосування добрив та регуляторів росту рослин. Аграрні інновації, 22, 46–54. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.22.8.

Fan, X., Zhao, W., & Li, J. (2023). Dynamic responses of physiological indexes in maize leaves to different spraying fertilizers at varying concentrations. Irrig. Sci, 41, 309–320. DOI: https://doi.org/10.1007/s00271-022-00820-z.

Tóth, B., Moloi, M. J., Mousavi, S. M. N., Illés, Á., Bojtor, C., Szoke, L., & Nagy, J. (2022). Тhe evaluation of the effects of Zn, and amino acid-containing foliar fertilizers on the physiological and biochemical responses of a Hungarian fodder corn hybrid. Agronomy, 12, 1523. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy12071523.

Баган, А. В., & Улізько, В. М. (2024). Вплив поза­ кореневого підживлення на урожайність середньостиглих гібридів кукурудзи (Zea mays L.). Таврійський науковий вісник, 140, 13–19. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.140.2.

Brankov, M., Simic, M., Dolijanovic, Z., Rajkovic, M., Mandic, V., & Dragicevic, V. (2020). The response of maize lines to foliar fertilizing. Agriculture, 10(9), 365. DOI: https://doi.org/10.3390/agriculture10090365.

Stewart, Z. P., Paparozzi, E. T., Wortmann, C. S., Jha, P. K., & Shapiro, C. A. (2020). Foliar micronutrient application for high-yield-maize. Agronomy, 10(12), 1946. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy10121946.

Жуйков, О. Г., & Давиденко, І. А. (2024). Позакореневе підживлення кукурудзи мікродобривами — дієвий елемент технології чи «тренд»? Таврійський науковий вісник, 136(1), 116–124. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.136.1. 16.

Rácz, D., Szoke, L., Tóth, B., Kovács, B., Horváth, É., Zagyi, P., Duzs, L., & Széles, A. (2021). Examination of the productivity and physiological responses of maize (Zea mays L.) to nitrapyrin and foliar fertilizer treatments. Plants, 10(11), 2426. DOI: https://doi.org/10.3390/plants10112426.

Rodrigues, V. A., Crusciol, C. A. C., Bossolani, J. W., Portugal, J. R., Moretti, L. G., Bernart, L., … Lollato, R. P. (2021). Foliar nitrogen as stimulant fertilization alters carbon metabolism, reactive oxygen species scavenging, and enhances grain yield in a soybean–maize rotation. Crop Sci, 61, 3687–3701. DOI: https://doi.org/10.1002/csc2.20587.

Deshpande, P., Dapkekar, A., Oak, M. D., Panikar, K. M., & Rajwade, J. M. (2017). Zinc comp­lexed chitosan/TPP nanoparticles: A promising mic­ronutrient nano carrier suited for foliar application. Carbohydr. Polym, 165, 394–401. DOI: https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2017.02.061.

Széles, A., Nagy, J., Rátonyi, T., & Harsányi, E. (2019). Effect of differential fertilisation treatments on maize hybrid quality and performance under environmental stress condition in Hungary. Maydica, 64, 1–14.

Ocwa, A., Mohammed, S., Mousavi, S. M. N., Illés, Á., Bojtor, C., Ragán, P., … Harsányi, H. (2024). Maize grain yield and quality improvement through biostimulant application: A systematic review. J. Soil Sci. Plant Nutr, 24(8), 1609–1649. DOI: https://doi.org/10.1007/s42729-024-01687-z.

Biswal, B., Kumar, R., & Kumar, A. (2024). Enhan­ cing growth, yield, and nutrient quality of fodder maize through foliar application of ortho silicic acid. Silicon, 16(2), 559–571. DOI: https://doi.org/10.1007/s12633-023-02691-1.

Рожков, А. О., Пузік, В. К., & Каленська, С. М. (2016). Дослідна справа в агрономії (Кн. 1). Харків: Майдан.

Лебідь, Є. М., Циков, В. С., & Пащенко, Ю. М. (2008). Методика проведення польових дослідів з кукурудзою. Дніпропетровськ.

Волкодав, В. В. (Ред.), та ін. (2000). Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ: Державна комісія України повипробуванню та охороні сортів рослин.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-16

Номер

№ 2 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.