Формування площі листкової поверхні гібридів сорго зернового (Sorghum) залежно від густоти стояння рослин та застосування регулятору росту

Автор(и)

  • Д.В. Сухіна Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0008-4352-1777

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333841

Ключові слова:

фотосинтез, біостимулятор, екстракт морських водоростей, веге­тація, площа асиміляційної поверхні

Анотація

Висвітлено результати польових досліджень із вивчення впливу гібридів, густоти стояння рослин та застосування регулятору росту рослин Аппетайзер на формування площі листкової поверхні сорго зернового. Вирішальним чинником у реалізації генетичного потенціалу є комплекс агротехнічних заходів у агрофітоценозах, що забезпечує створення оптимальних умов росту рослин. Найвищий показник зафіксовано на варіанті з густотою стояння рослин 200 тис. шт./га із використанням регулятора росту Аппетайзер гібридів ЕС Алізе (30,5 тис. м2/га), ЕС Фоен (29,9 тис. м2/га) та Калатур (29,3 тис. м2/га) у фазі цвітіння. Дещо менші показники були у гібридів ЕС Муссон (26,1 тис. м2/га) та Албанус (25,8 тис. м2/га) за таких самих умов. Відповідно, приріст від застосування РРР становив 2,8% у гібрида Калатур; 1,3% у гібрида ЕС Алізе; 1,7% у гібрида ЕС Фоен; 2,2% у гібрида Албанус; 2,7% − ЕС Муссон. Водночас густота стояння рослин на рівні 170 тис. шт./га мала низьку площу асиміляційного апарату, обмежуючи генетичний потенціал рослин. Збільшення густоти стояння рослин до 230 тис. шт./га є недоцільним через неістотну різницю у площі листкової поверхні та неефективності. На всіх варіантах застосування регулятора росту, особ­ливо з оптимальною густотою стояння рослин, спостерігався приріст площі листкової поверхні на 0,4–11,7% залежно від фази розвитку, густоти стояння рослин та гібрида. Це свідчить, що використання регулятора росту рослин є ефективним та має перспективи розвитку та впровадження у технологію вирощування сорго зернового для збільшення його біометричних показників та продуктивності. Результатами
наукових досліджень встановлено, що гібриди, густота стояння рослин та регулятор росту рослин Аппетайзер істотно впливали на формування площі листкової поверхні рослин сорго зернового 

Посилання

Жатова, Г., & Коваленко, М. (2020). Біологічні особливості культури сорго. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Агро­номія і біологія, 40(2), 14–22. DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2020.2.2.

Behera, P. P., Saharia, N., Borah, N., Devi, S. H., & Sarma, R. N. (2022). Sorghum physiology and adaptation to abiotic stresses. International Journal of Environment and Climate Change, 12(10), 1005–1022. DOI: https://doi.org/10.9734/ijecc/2022/v12i1030891.

Гирка, А. Д., Сіренко, Н. О., Гирка, О. А., & Гирка, В. А. (2022). Вплив норми висіву та способу сівби сорго зернового на формування асиміляційної поверхні та зернову продуктивність рослин. Зернові культури, 6(2), 302–309. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0189.

Домарацький, Є. О. (2019). Агроекологічне обґрун­ тування системного застосування багатофункціональних рістрегулюючих препаратів при вирощуванні польових культур у Південному Степу [Автореф. дис. д-ра с.-г. наук, Херсонський державний аграр­ний університет].

Правдива, Л., Хахула, В., & Коваленко, Н. (2023). Фотосинтетична продуктивність сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L. (Moenh)) в умовах Правобережного Лісостепу України. Наукові горизонти, 26(5). DOI: https://doi.org/10.48077/scihor5.2023.56.

Pravdyva, L. (2021). Influence of elements of growing technology on productivity of sorghum and biofuel output. Visnyk agrarnoi nauky, 99,5, 23–29. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202105-03.

Brendel, O. (2021). The relationship between plant growth and water consumption: A history from the classical four elements to modern stable isotopes. Annals of Forest Science, 78, 47. DOI: https://doi.org/10.1007/s13595-021-01063-2.

Тітаренко, О. С., & Карпук, Л. М. (2021). Ефективність вирощування сорго зернового за різних заходів догляду за посівами. Новітні агротехнологій, 9. DOI: https://doi.org/10.47414/na.9.2021.259698.

Бойко, М. О. (2017). Формування асиміляційного апарату гібридів сорго зернового в залежності від строків сівби та густоти посівів. Таврійський науковий вісник, 97, 18–22.

Бойко, О. В., & Ковальова, Л. І. (2016). Особ­ ливості вирощування сорго зернового в умовах України. Аграрна наука та харчові технології, 4, 8–12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-16

Номер

№ 2 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.