Вплив змін клімату на популяції мисливських тварин
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340774Ключові слова:
угіддя, стратегія управління, регенерація, чисельність, щільність популяції, антропогенне навантаження, глобальне потепління, лісові екосистемиАнотація
Зважаючи на зростання антропогенного навантаження та глобальні зміни клімату, стає неминучою деструктивна динаміка у світі диких тварин, що знаходить практичне вираження у негативних тенденціях розвитку та розмноження переважної більшості мисливських тварин, звуженні їх природних біотопів, скороченні популяцій. Метою дослідження є аналіз впливу сучасних кліматичних змін на динаміку популяцій мисливських тварин та розроблення оптимізаційних заходів щодо підвищення їх резильєнтності. Методологія складена аналітично-синтетичними методами, порівнянням, узагальненням, систематизацією та абстракцією, що дало можливість дослідити причинно-наслідкові зв’язки, передумови, детермінуючі чинники. У статті охарактеризовано основні практичні наслідки впливу глобальних змін клімату для екосистем, визначено напрями поганої динаміки у популяціях мисливських тварин, спричиненої глобальним потеплінням. Актуалізовано проблематику в умовах активних бойових дій в Україні, які безпосередньо або опосередковано посилюють вплив негативних кліматичних змін. Аналіз статистичних даних із офіційних джерел дав змогу ідентифікувати низьку ефективність традиційних стратегій відновлення популяцій у межах мисливських господарств у регіонах, що підтверджується нульовими, а подекуди — від’ємними показниками чисельності популяцій основних мисливських видів. Досліджено ключові інноваційні підходи до регенерації популяцій мисливських тварин у лісових екосистемах в умовах негативної глобальної динаміки клімату, зокрема — шляхом удосконалення нормативно-правової бази, забезпечення охорони мисливських тварин під час реалізації програм боротьби зі змінами клімату, планування і реалізації проєктів із охорони і використання природних ресурсів, оптимізації проведення процедур оцінки впливу на довкілля, інтеграції інноваційних управлінських рішень, приєднання до міжнародних ініціатив щодо стабілізації кліматичних процесів та скорочення викидів парникових газів. Обґрунтовано значення раціональної організації ведення лісомисливського господарства як одного з ефективних інструментів у протидії кліматичним змінам. Визначено важливі цілі перспективного розвитку лісомисливського господарства у досліджуваному контексті, зважаючи на міжнародні норми та пріоритети сталого розвитку.
Посилання
Ripplr, W., Wolf, C., & Newsome, T. (2020). World scientists’ warning of a climate emergency. BioScience, 70, 8–12.
LеDee, O. E., Handler, S. D., Hoving, C. L., Swanston, C. W., & Zuckerberg, B. (2021). Preparing wildlife for climate change: How far have we come?. The Journal of Wildlife Management, 85(1), 7–16. DOI: https://doi.org/10.1002/jwmg.21969.
Soravia, C., Ashton, B. J., Thornton, A., & Ridley, A. R. (2021). The impacts of heat stress on animal cognition: Implications for adaptation to a changing climate. Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change, 12(4). DOI: https://doi.org/10.1002/wcc.713.
Carver, S., Convery, I., Hawkins, S., Beyers, R., Eagle, A., Kun, Z., & Soulé, M. (2021). Guiding principles for rewilding. Conservation Biology, 35(6), 1882–1893. DOI: https://doi.org/10.1111/cobi.13730.
Lewis, J. S., Spaulding, S., Swanson, H., Keeley, W., Gramza, A. R., Vande Woude, S., & Crooks, K. R. (2021). Human activity influences wildlife populations and activity patterns: implications for spatial and temporal refuges. Ecosphere, 12(5). DOI: https://doi.org/10.1002/ecs2.3487.
Sippel, S., Meinshausen, N., & Fischer, E. (2020). Climate change now detectable from any single day of weather at global scale. Nat. Clim. Change, 10, 35–41.
Forster, P., Maycock, A., McKenna, C., & Smith, C. (2020). Latest climate models confirm need for urent mitigation. Nat. Clim. Change, 10, 7–10.
Abrahms, B. (2021). Human-wildlife conflict under climate change. Science, 373(6554), 484–485. URL: https://www.science.org/doi/abs/10.1126/science.abj4216.
Sattar, Q., Maqbool, M. E., Ehsan, R., Akhtar, S., Sattar, Q., & Maqbool, M. E. (2021). Review on climate change and its effect on wildlife and ecosystem. Open J. Environ Biol, 6(1), 8–14.
Malhi, Y., Lander, T., le Roux, E., Stevens, N., Macias-Fauria, M., Wedding, L., & Canney, S. (2022). The role of large wild animals in climate change mitigation and adaptation. Current Biology, 32(4), R181–R196.
Caro, T., Rowe, Z., Berger, J., Wholey, P., & Dobson, A. (2022). An inconvenient misconception: Climate change is not the principal driver of biodiversity loss. Conservation Letters, 15(3). DOI: https://doi.org/10.1111/conl.12868.
Cohen, J. M., Sauer, E. L., Santiago, O., Spencer, S., & Rohr, J. R. (2020). Divergent impacts of warming weather on wildlife disease risk across climates. Science, 370(6519). DOI: https://doi.org/10.1126/science.abb1702.
Hohenlohe, P. A., Funk, W. C., & Rajora, O. P. (2021). Population genomics for wildlife conservation and management. Molecular Ecology, 30(1), 62–82. DOI: https://doi.org/10.1111/mec.15720.
Parmesan, C., Morecroft, M. D., & Trisurat, Y. (2022). Climate change 2022: Impacts, adaptation and vulnerability. Contribution of Working Group II to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. URL: https://hal.science/hal-03774939/document.
Roberts, C. M., O'leary, B. C., & Hawkins, J. P. (2020). Climate change mitigation and nature conservation both require higher protected area targets. Philosophical Transactions of the Royal Society B, 375(1794). DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.2019.0121.
Гуржий, В. (2022). Війна в Україні може вплинути на глобальні кліматичні зміни. Екологія, 16. URL: https://nasze-slowo.pl/vijna-v-ukrayinimozhevplynuty-na-globalni-klimatychni-zminy/.
Schmitz, O. J., Sylvén, M., Atwood, T. B., Bakker, E. S., Berzaghi, F., Brodie, J. F., & Ylänne, H. (2023). Trophic rewilding can expand natural climate solutions. Nature Climate Change, 13(4), 324–333. DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-023-01631-6.
Потенціал мисливського господарства України. Порівняння обсягів добування дичини в Європі (2024). Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь. URL: https://www.uahhg.org.ua/potencial-mislivskogogospodarstva-ukra%D1%97ni-porivnyannyaobsyagiv-dobuvannya-dichini-v-yevropi/.
Leal Filho, W., Ternova, L., Parasnis, S. A., Kovaleva, M., & Nagy, G. J. (2022). Climate change and zoonoses: a review of concepts, definitions, and bibliometrics. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(2), 893. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19020893.
Robinson, J. M., Harrison, P. A., Mavoa, S., & Breed, M. F. (2022). Existing and emerging uses of drones in restoration ecology. Methods in Ecology and Evolution, 13(9), 1899–1911. DOI: https://doi.org/10.1111/2041-210X.13912.
Kotiaho, J. S., & Moilanen, A. (2015). Conceptual and operational perspectives on ecosystem restoration options in the European Union and elsewhere. Journal of Applied Ecology, 52(4). DOI: https://doi.org/10.1111/1365-2664.12411.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
