Деструктивні чинники та перешкоди у процесах структуризації й формування механізму енергоефективності агросектору
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340777Ключові слова:
енергетична політика організаційно-економічний механізм, воєнні ризики, стратегічне планування, агровиробництво, збалансований розвиток, інституційне середовище, зміна клімату, раціональне природокористуванняАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз деструктивних чинників, перешкод і системних загроз, що ускладнюють процеси структуризації та формування сучасного організаційно-економічного механізму енергоефективності в аграрному секторі України. Ідентифіковано п’ять ключових груп бар’єрів (інституційні, економічні, технологічно-кадрові, соціо-просторові та військово-економічні) та розкрито їхній диференційований вплив у воєнному і повоєнному періодах. Здійснено причинно-наслідкове групування загроз, побудовано порівняльну таблицю вагомості їхнього впливу на різних етапах трансформації національного агросектору, а також сформовано сценарні підходи до нейтралізації виявлених дисфункцій. Обґрунтовано доцільність поетапного стратегічного планування та впровадження інструментів організаційно-економічного механізму енергоефективності з урахуванням гібридного стану економіки і викликів безпекового, ресурсного й соціального характеру в аграрному секторі. Сформовано матрицю причинно-наслідкових взаємозв'язків загроз та перешкод формуванню механізму енергоефективності в агросекторі України, яка допомагає візуалізувати ключові чинники впливу та їхню взаємозалежність. Цей інструмент дає змогу прогнозувати каскадні ефекти від реалізації різних ризиків та обґрунтувати пріоритетні напрями їхньої нейтралізації з урахуванням динаміки воєнних та повоєнних умов. Запропоновані дослідниками організаційно-економічні рішення мають прикладне значення для органів державного управління, місцевих громад, аграрних підприємств та інституційної науки. Визначено сценарні підходи до нейтралізації перешкод і загроз процесам формування організаційно-економічного механізму енергоефективності (ОЕМЕЕ) агросектору України. Вони базуються на комплексному аналізі причинно-наслідкових зв'язків між ключовими чинниками впливу та враховують специфіку функціонування аграрного виробництва в умовах воєнного стану. Рекомендовані сценарії передбачають диференційовані заходи втручання, що дають можливість мінімізувати ризики та забезпечити поступальний розвиток енергоефективних практик у довгостроковій перспективі. Розроблені організаційно-економічні рішення спрямовані на підвищення енергоефективності та можуть бути корисними для органів влади, аграрних підприємств і наукових інституцій у процесі відбудови та модернізації галузі.
Посилання
Статівка, Н., & Ляліна, Н. (2017). Формування організаційно-економічного механізму енергоефективності сільськогосподарських підприємств. Аграрна та ресурсна економіка: Міжнародний науковий електронний журнал, 3(2), 56–64. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2017.03.02.05.
Білоус, Л. (2020). Визначення таксономії бар'єрів енергоефективності в соціально-економічній моделі України. Технологічний аудит та резерви виробництва, 34(53), 14–21. DOI: https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.206682.
Бородіна, О. М. (Ред.). (2020). Інклюзивний сільський розвиток в Україні: моногр. Київ: Ін-т екон. та прогнозув. НАН України.
Круглик, Б. (2025). Енергозберігаючі та ресурсозберігаючі технології в сільському господарстві. Платформа WEAGRO. URI: https://weagro.com.ua/blog/energozberigayuchi-ta-resursozberigayuchitehnologiyi-v-silskomu-gospodarstvi/.
Brandão, Jr. A Jr., Rausch, L., Paz Durán, A., Costa, Jr. C Jr., Spawn, S. A., & Gibbs, H. K. (2020). Estimating the Potential for Conservation and Farming in the Amazon and Cerrado under Four Policy Scenarios. Sustainability, 12(3), 1277. DOI: https://doi.org/10.3390/su12031277.
Грабовський, Д. О. (2023). Еволюція теоретичних поглядів на формування державної підтримки розвитку аграрного сектору економіки. Академічні візії, (21). DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8288769.
Кривохижа, Є., Башлай, С., & Курило, Ю. (2023). Стратегія забезпечення продовольчої безпеки України в умовах війни. Економіка та суспільство, (55). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-59.
Шпикуляк, О. Г., & Білокінна, І. Д. (2020). Формування інституційних складових кооперативного розвитку альтернативної енергетики в аграрному секторі економіки. Економіка АПК, 8, 72–81. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202008072.
Прокопенко, К. О., & Удова, Л. О. (2025). Регулювання органічного сектору в Україні з позицій імплементації нового законодавства ЄС. Економіка України, 03(084), 84–97. DOI: https://doi.org/10.15407/econo myukr.2025.03.084.
Ромащенко, М., Сайдак, Р., Яцюк, М., Матяш, Т., Строкон, Д., Попов, В., & Книш, В. (2023). Обґрунтування напрямів модернізації систем зрошення в Україні на основі оцінки їх енергоефективності. Вісник аграрної науки, 1(838), 60–67. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202301-07.
Biagini, L. (2025). The Unintended Consequences of Farm Insurance: A Causal Investigation of Income, Productivity and Input Dynamics. Journal of Agricultural Economics, 1–32. DOI: https://doi.org/10.1111/1477-9552.12640.
Saunders, J. T. (2025). Foreword: The Role of Agricultural Trade in Countering the Effects of Extreme Weather. J. Agric. Econ., 76, 239–240. DOI: https://doi.org/10.1111/1477-9552.12633.
Бендасюк, О. О., Микитенко, В. В., Гурін, О. Г., & Неклюдова, Т. М. (2023). Організаційно-економічний механізм підвищення енергоефективності національної економіки. Український журнал прикладної економіки та техніки, 8, 4, 276–286. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-4-45.
Гурін, О. Г. (2025). Структурно-функціональна модель екологічного концепту організаційно-економічного механізму енергоефективності аграрної сфери. Науковий вісник Міжнародної асоціації науковців. Сер.: економіка, управління, безпека, технології, 4(2). DOI: https://doi.org/10.56197/2786-5827/2025-4-2-4.
Микитенко, В. В., & Чупріна, М. О. (2024). Соціоеколого-енергетичні технології в умовах гібридної війни: перспективи національної трансформації. Підприємництво та інновації, 33, 36–43. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/33.6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
