Екологічна та економічна ефективність застосування мікробних препаратів для захисту яблуні проти попелиць
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340788Ключові слова:
біологічний метод захисту, плодові насадження, фітофаги, економічний аналіз, урожайністьАнотація
Вивчено показники економічної ефективності різних мікробних препаратів для захисту яблуні від зеленої та сірої яблуневих попелиць у 2021–2023 рр. в умовах Західного Лісостепу України. Всі досліджувані біологічні препарати продемонстрували високі показники умовно чистого доходу та рентабельності. Найвищу економічну ефективність отримали за застосування біоінсектициду Бітоксибацилін БТ, р. у нормі 5,0 л/га: 4473,0 грн/га умовно чистого доходу та 244,8% рентабельності захисних заходів. Найнижчий умовно чистий дохід серед застосованих біопрепаратів мали від внесення препарату Метаризин БТ, р. у нормі 4,0 л/га — 1125,0 грн/га, а найнижчу рентабельність отримали від застосування Боверину БТ, р. у нормі 20,0 л/га — 28,4%. Використання Актофіту БТ, р. забезпечило одержання від 2529,0 до 3177,0 грн/га доходу та показники рентабельності від 185,7 до 240,1%. Під час застосування суміші Боверину БТ, р. та Метаризину БТ, р. отримали умовно чистий дохід у сумі 3741,0 грн/га та рентабельність 225,5%. За обприскування Бітоксибациліном БТ мали умовно чистий дохід 3177,0–4473,0 грн/га і рентабельність 240,1–244,8%, а за внесення Біоспектру БТ, р. — 2733,0–3663,0 грн/га й 61,2–210,9%. Найвищу ефективність дії проти зеленої яблуневої попелиці отримали за використання біопрепарату Біоспектр БТ, р. у нормі 10,0 л/га — 73,2%, а проти сірої яблуневої попелиці найефективнішою була дія суміші препаратів Боверин БТ, р. у нормі 10,0 л/га та Метаризин БТ, р. у нормі 3,0 л/га — 64,1%. Продуктивність дії біоінсектициду Актофіт БТ, р. у нормі 2,0–4,0 л/га проти фітофагів становила 41,1–66,8%. Ефективність Боверину БТ, р. у нормі витрати 20,0 л/га сягала 44,7–61,2%. Під час дослідження Метаризину БТ, р. у нормі 4,0 л/га ефективність була 30,4–38,6%, що є найнижчим серед досліджуваних систем. Застосування біоінсектициду Бітоксибацилін БТ, р. у нормі 3,0–5,0 л/га зменшило чисельність фітофагів на 43,1–72,8%, а Біоспектру БТ, р. у нормі витрати 3,0–10,0 л/га — на 50,1–73,2%. Врожайність яблуневих насаджень за застосування досліджуваних препаратів становила 11,7–12,2 т/га. Вирощена плодова продукція є екологічно чистою, не містить залишків пестицидів, а внесення досліджуваних препаратів дає можливість не лише на високому рівні захистити яблуневі насадження від попелиць, але й не несе пестицидного навантаження на екосистему саду та навколишнє природне середовище.
Посилання
Лісовий, М. П. (Ред.). (1999). Довідник із захисту рослин. Київ: Урожай.
Гунчак, М. В. (2024). Ефективність застосування біологічних систем захисту яблуні проти зеленої та сірої яблуневих попелиць в умовах Західного Лісостепу України. Фітосанітарна безпека, 70, 92−103. DOI: https://doi.org/10.36495/PHSS.2024.70.92103.
Гунчак, М. В. (2018). Економічна ефективність різних систем захисту яблуні (Malus domestica Borkh.) у Придністров’ї. Садівництво, 73, 74−81.
Борзих, О. І., Бублик, Л. І., Гунчак, М. В., Гаврилюк, Л. Л., Шевчук, О. В., & Власова, О. Г. (2022). Екотоксикологічні параметри застосування біопестицидів, розробка та адаптація біологічних систем захисту яблуні від шкідників та хвороб до ґрунтовокліматичних умов та фітосанітарного стану агроценозу. Фітосанітарна безпека, 68, 3−26. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2022.68.3-26.
Бровдій, В. М., Гулий, В. В., & Федоренко, В. П. (2003). Біологічний захист рослин. Київ: Світ. 6. Бунас, А. А., Ткач, Є. Д., & Дворецький, В. В. (2024). Біопрепарати в Україні та світі: сучасні тренди та перспективи. Агроекологічний журнал, 4, 132−140. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2024.317163.
Бунас, А. А., Шерстобоєва, О. В., & Крижанівський, А. Б. (2025). Екологічні аспекти застосування Bacillus Thuringiensis для захисту яблунь від фітофагів. Агроекологічний журнал, 1, 138−145. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327103.
Сніговий, В. С., & Матвієць О. М. (2013). Економічна ефективність вирощування інтенсивних насаджень яблуні за різних режимів краплинного зрошення в умовах низинної зони Закарпаття. Меліорація і водне господарство, 100, 44−51.
Черемісіна, С. Г., & Сало, І. А. (2023). Моніторинг сукупного рівня економічної ефективності сільськогосподарських підприємств України: фактори впливу та перспективи зростання. Економіка АПК, 30(2), 24−37. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202302024.
Попроцька, В. М., Мостов’як, С. М., & Мостов’як, І. І. (2021). Економічна оцінка вирощування суниці садової за різних систем захисту рослин у Правобережному Лісостепу України. Збалансоване природокористування, 4, 107−116. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2021.253094.
Жук, В. М., Барабаш, Л. О., Кривошапка, В. А., & Болдижева, Л. Д. (2022). Ефективність вирощування перспективних сортів яблуні селекції Інституту садівництва НААН в інтенсивних насадженнях. Вісник аграрної науки, 2, 34−41. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202202-05.
Тупчій, О. С. (2013). Методичні основи дослідження економічної ефективності виробництва продукції садівництва. Вісник аграрної науки Причорномор’я, 3, 106−110.
Ільчук, М. М., Нікітченко, С. О., Ситник, О. О., & Павленко, В. В. (2023). Диверсифікація підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України у повоєнний період. Економіка АПК, 30(4), 25−35. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202304025.
Трибель, С. О. (Ред.). (2001). Методики випробування і застосування пестицидів. Київ: Світ.
Шестопаль, О. М. (Ред.). (2006). Методика економічної та енергетичної оцінки типів насаджень, сортів, інвестицій в основний капітал, інновацій та результатів технологічних досліджень у садівництві. Київ: Світ. 16. Valli, V., Stahl, F., & Feit, E. (2017). Field Experiments. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-05542-8_3-1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
