Вплив норм удобрення на агроекологічний стан дерново-підзолистого ґрунту під культурами 5-пільної сівозміни

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340789

Ключові слова:

радіонукліди, важкі метали, інтенсифікація, агроценоз, екологічна безпека, землеробство

Анотація

Дослідження проведено на дерново-підзолистому ґрунті у стаціонарному досліді, закладеному в 2015 р. (с. Христинівка Народицького р-ну Житомирської обл.), територія якого відноситься до 2-ї зони радіоактивного забруднення. Технологія вирощування сільськогосподарських культур у досліді загальноприйнята і рекомендована для зони проведення досліджень. На передбачених схемою досліджень варіантах застосовували хімічні засоби захисту рослин для вирощування конкурентоспроможної товарної продукції. Результати досліджень, проведених у стаціонарному польовому досліді впродовж 2015–2019 рр., переконливо свідчать про те, що внесення доломітового борошна в дозі 5 т/га, внесення перегною великої рогатої худоби у дозі 8 т/га у 2014 р. та використані норми удобрення під сільськогосподарські культури 5-пільної зерно-просапної сівозміни (овес – люпин – тритикале яре – буряки кормові – кукурудза на зерно) в період виконання досліджень і фактор сівозміни мали позитивний ефект на зниження щільності забруднення дерново-підзолистого ґрунту цезієм-137 та стронцієм-90. Зокрема за 1-ї норми добрив щільність 137Cs була найнижчою і становила 881,6–916,1 кБк/м2 залежно від досліджуваних культур сівозміни, тоді як щільність 90Sr за такої самої норми добрив була на рівні від 15,8 до 17,0 кБк/м2 за більшої концентрації радіонуклідів на контролі. Вміст рухомих форм свинцю у дерново-підзолистому ґрунті знаходився в межах від 0,75 до 0,86 мг/кг, кадмію від 0,028 до 0,046 мг/кг ґрунту за більшого накопичення цих елементів у посівах кукурудзи, тоді як вміст рухомих форм ртуті сягав від 0,0027 до 0,0034 мг/кг за найменшого нагромадження під посівами кукурудзи в 5-пільній сівозміні — 0,0028–0,0032 мг/кг ґрунту.

Посилання

Кирильчук, А. М., & Паламарчук, Р. П. (2022). Динаміка вмісту 137Cs та 90Sr у ґрунтовому покриві сільськогосподарських угідь Житомирської області. Агроекологічний журнал, 4, 84–92. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273254.

Гудков, І. М., & Лазарєв, М. М. (2018). Проблеми реабілітації та повернення до використання забруднених радіонуклідами ґрунтів. Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спеціальний випуск. Кн. 2. 83–91.

Малиновський, A. C., Дідух, М. І., & Романчук, Л. Д. (2005). Радіологічна оцінка території безумовного (обов'язкового) відселення Житомирської області (20 років після аварії на ЧАЕС). Житомир: ДАУ.

Надточій, П. П., Ратошнюк, В. І., & Ратошнюк, І. Ю. та ін. (2020). Агроекологічне обґрунтування способів обробітку дерново-підзолистого ґрунту та систем удобрення польових культур в зоні радіоактивного забруднення Житомирського Полісся. Житомир: Вид. ПП «Рута».

Мельник, В. В., Курбет, Т. В., & Швиденко, І. К. (2019). Накопичення 137Cs у рослинах трав’яночагарникового ярусу в умовах вологих суборів Українського Полісся. Агроекологічний журнал, 1, 42–49. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2019.163250.

Кашпаров, В. А. та ін. (2007). Методика комплексного радіаційного обстеження забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій (за винятком території зони відчуження). Київ: Атака-Н.

Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Закон України № 791а-XII (2001). (Україна).

Надточій, П. П., Ратошнюк, В. І., & Ратошнюк, Т. М. (2021). Вплив добрив та обробітку на якісний стан дерново-підзолистого ґрунту та продуктивність польових культур сівозміни в умовах Житомирського Полісся. Вісник аграрної науки, 5(818), 5–15. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202105-01.

Фурдичко, О. І. (2016). Радіоекологічна безпека аграрних і лісових екосистем у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Агроекологічний журнал, 1, 6–13.

Чоботько, Г. М., Райчук, Л. А., Швиденко, І. К., & Кучма, М. Д. (2020). Математична модель міграції 137Сs в агроландшафтах Українського Полісся у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Агроекологічний журнал, 1, 12–18. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2020.201264.

Romanchuk, L. D., Herasymchuk, L. O., & Lopatyuk, O. V. (2019). Quality of life of the population resident at the radioactively contaminated area in Zhytomyr Region. Ukrainian Journal of Ecology, 9(4), 478–485.

Романчук, Л. Д., Лопатюк, О. В., & Ковальова, С. П. (2019). Оцінка вмісту радіонукліду 137Cs у продуктах харчування мешканців радіоактивно забруднених територій у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Наукові горизонти, 8(81), 82–86.

Мусич, О. Г., Ландін, В. П., Парфенюк, А. І., & Дем’янюк, О. С. (2018). Порушення екологічної рівноваги мікробіоценозу на радіаційно забруднених ґрунтах Полісся України. Агроекологічний журнал, 3, 70–77. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2018.148332.

Мусич, О. Г., Ландін, В. П., & Райчук, Л. А. (2019). Акумуляція 137Cs та 90Sr у рослинах унаслідок техногенної катастрофи на ЧАЕС. Агроекологічний журнал, 1, 124–130. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2019.163297.

Krasnov, V., Ivaniuk, I., Zhukovskyi, O., Kurbet, T., & Orlov, O. (2022). Dynamics of 137Cs accumulation by cranberry on sphagnum bogs of Polissia of Ukraine. Scientific Horizons, 25(1), 68–75. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor.25(1).2022.68-75.

Чабанюк, Я. В., Бровко, І. С., Мазур, С. О., Тимошенко, В. В., & Никифоренко, В. М. (2018). Біологічні властивості ґрунтів за дії агротехнічних чинників. Агроекологічний журнал, 1, 115–122. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2018.161415.

Паламарчук, Р. П. (2018). Забруднення важкими металами дослідних ділянок Народицького району Житомирської області. Охорона ґрунтів. С. 100–101.

Breus, D., & Yevtushenko, O. (2022). Modeling of trace elements and heavy metals content in the Steppe soils of Ukraine. Journal of Ecological Engineering, 23(8), 230–239. URL: https://www.jeeng.net/Modelingof-Trace-Elements-and-Heavy-Metals-Content-inthe-Steppe-Soils-of-Ukraine,144391,0,2.html.

Tkachuk, O., & Verhelis, V. (2021). Intensity of soil pollution by toxic substances depending on the degree of its washout. Scientific Horizons, 24(3), 52–57. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor.24(3).2021.52-57.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-22

Номер

№ 3 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.