Сучасний стан та потенціал розвитку органічного сектору України в умовах глобальних викликів

Анотація

Дослідження присвячене комплексному аналізу стану та перспектив розвитку органічного виробництва в Україні як ключового чинника забезпечення продовольчої безпеки та екологічної стабільності. У роботі висвітлено теоретичні основи органічного землеробства, зокрема визначено його роль у збереженні біорізноманіття, відтворенні родючості ґрунтів та мінімізації негативного впливу на довкілля. На основі аналізу офіційних моніторингових звітів профільних відомств за 2023–2024 рр. виявлено критичне статистичне скорочення галузевих показників: загальної кількості операторів ринку на 45,95% та площ сільськогосподарських угідь з органічним статусом на 86,94%. Встановлено, що такі негативні тенденції зумовлені комплексною дією воєнних чинників (окупація, мінування) та перехідним періодом адаптації виробників до вимог нового національного законодавства. Проаналізовано світові тенденції зростання попиту на екологічно чисту продукцію та законодавче забезпечення галузі в Україні. Окрему увагу приділено науковій спадщині провідних вчених Полтавщини, чий досвід став фундаментом для розвитку сучасних екологічних агротехнологій. Методологія дослідження включає теоретичний аналіз, соціологічне опитування населення з використанням цифрових інструментів, а також результати власних польових експериментів. Підсумки опитування засвідчили високий рівень зацікавленості населення питаннями органічної продукції. У роботі детально розглянуто негативний вплив повномасштабного вторгнення на аграрний сектор, зокрема проблему замінованих полів та порушеної логістики, а також механізми міжнародної підтримки відновлення галузі. Обґрунтовано необхідність переходу фермерських господарств до моделі циклічної економіки, що передбачає інтеграцію виробництва біопалива з біомаси як інструменту енергетичної автономії та економічної диверсифікації. Вагомою складовою роботи є результати власних практичних досліджень в умовах Правобережного Лісостепу. Доведено ефективність органічних методів вирощування рослин, коли застосування природних стимуляторів росту забезпечує врожайність, ідентичну врожайності з використанням хімічних добрив. Обґрунтовано доцільність вирощування мікрозелені як швидкорослого суперфуду. Проведено порівняльний аналіз обробітку ґрунту, який показав переваги глибокорихлення над традиційною оранкою у питаннях вологонакопи- чення та збереження структури гумусового шару. Зроблено висновки про необхідність посилення державної підтримки органічних виробників та впровадження інноваційних біотехнологій. Сфера застосування результатів охоплює діяльність фермерських господарств, навчальний процес аграрних закладів освіти та формування стратегій розвитку сільських територій.