Раритетна флора перелогів Центрального Полісся

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354124

Ключові слова:

самовідновлення рослинності, антропогенна трансформація, резер­ ватогенні сукцесії, охорона біорізноманіття

Анотація

Стаття присвячена особливостям поширення раритетної флори перелогів Центрального Полісся. Метою дослідження є аналіз стану популяцій рідкісних видів рослин на території перелогів Центрального Полісся. Відповідно до мети поставлено такі завдання: встановити видовий склад та ценотичну приуроченість рідкісних видів рослин на перелогах Центрального Полісся; визначити екологічний спектр популяцій раритетних рослин на перелогах за показником природної динаміки та антропогенної трансформації; спрогнозувати зміну чисельності популяцій раритетних видів на перелогах за умов запровадження режиму суворої заповідності. На досліджуваній території нами було виявлено 13 рідкісних представників флори: Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, 1962, Dactylorhiza maculata (L.) Soó, Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Platanthera bifolia (L.) Rich., Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Carlina cirsioides Klokov, Tragopogon ucrainicus Artemcz., Silene lithuanica Zapal., Arctostaphyllos uva-ursi (L.) Spreng., Veratrum nigrum L., Hypericum humifusum L., Crataegus ucrainica Pojark. Із них Червона книга України представлена 5 видами, Європейський червоний список — 3, Резолюція 6 Бернської конвенції — 2, CITES — 2 і Список регіонально рідкісних видів — 3. Раритетні види флори на перелогах входять до 10 класів, 13 порядків, 18 союзів, 24 асоціацій згідно із класифікацією Браун-Бланке. Найчастіше вони зустрічаються в асоціаціях Agrostietum vinealis-tenuis Shelyag et al. 1985 та Poёtum angustifoliae Shelуag-Sosonko et al. 1986. Раритетні види флори присутні на усіх стадіях заростання перелогів. Найвища їхня кількість спостерігається на кореневищно-пухкодерновій та щільнодерновій стадіях. Найменше видів трапляються на пізніх стадіях заростання перелогів. Більшість видів раритетної флори перелогів є вразливими до резерватогенних сукцесій. Більш стійкими до неї є Epipactis helleborine, Platanthera bifolia Arctostaphylos uva-ursi, Veratrum nigrum та Crataegus ucrainica, які можуть існувати на стадіях автогенної сукцесії до рівня природної динаміки 13,9 бала. Види раритетної флори перелогів витримують помірний антропогенний тиск до 7,9 бала. Однак, деякі види можуть бути під загрозою через їхній незаконний збір та переміщення, як потенційних декоративних видів.

Посилання

Tilman, D., Clark, M., Williams, D. R., Kimmel, K., Polasky, S., & Packer, C. (2017). Future threats to biodiversity and pathways to their prevention. Nature, 546, 73–81. DOI: https://doi.org/10.1038/nature22900.

Costelloe, B., Collen, B., Milner‐Gulland, E. J., Craigie, I. D., McRae, L., Rondinini, C., & Nicholson, E. (2016). Global biodiversity indicators reflect the modeled impacts of protected area policy change. Conservation Letters, 9(1), 14–20. DOI: https://doi.org/10.1111/conl.12163.

Бумар, Г. Й., & Попович, С. Ю. (2001). Сучасні проблеми збереження Поліського природного заповідника як наслідок резерватогенних сукцесій. Заповідна справа в Україні, 7(2), 59–61.

Malhi, Y., Doughty, C. E., Galetti, M., Smith, F. A., Svenning, J.-C., & Terborgh, J. W. (2016). Megafauna and ecosystem function from the Pleistocene to the Anthropocene. PNAS, 113(4), 838–846. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1502540113.

Kotsiuba, I. Y., Khomiak, I. V., Bren, A., & Shamonina, M. (2023). Ecological strategies of plants in the process of restoration of disrupted natural ecosystems of Ukrainian Polissia. Український журнал природничих наук, (3), 186–198.

Campos, J. L. A., Monteiro, F. T., Soldati, G. T., & Fávero, C. (2025). Implications of slash-and-burn agriculture with rotation and fallow lands in traditional agricultural systems: A review. Acta Botanica Brasilica, 39, e20240204.

Ustymenko, P. M., Dubyna, D. V., Popovych, S. Y., Baranovskyi, B. O., Larionov, M. S., Dziuba, T. P., ... Kozyr, M. S. (2025). Demutation of forests on fallow lands of Ukraine: The context of econiche replacement in successions. Biosystems Diversity, 33(3), e2540–e2540.

Sharma, S. B., Kumar, S., Rozar, K. P., & Nongrum, M. M. (2024). Effect of fallow period on soil seed bank runoff and regeneration of successional forests. Vegetos, 37(5), 1772–1780.

Якубенко, Б. Є., Ярмоленко, А. К., Тертишний, А. П., & Чурілов, А. М. (2014). Біоморфологічний аналіз флори відновлювальної лучної рослинності Лісостепу України. Інтродукція рослин, (4), 31–38.

Morimoto, J., & Shibata, M. (2018). Vegetation succession on fallow land. In Biodiversity Conservation Using Umbrella Species: Blakiston’s Fish Owl and the Red-crowned Crane (pp. 197–206). Singapore: Springer Singapore.

Crisfield, V. E., Guillaume Blanchet, F., Raudsepp‐Hearne, C., & Gravel, D. (2024). How and why species are rare: towards an understanding of the ecological causes of rarity. Ecography, 2024(2), e07037.

Algeo, T. J., & Xie, S. (2025). The four stages of the Sixth Mass Extinction. Habitable Planet, 1(1&2), 20–33.

Liu, M., Yang, C., Miao, L., Xiao, Y., Wang, Q., & Wang, M. (2024). Rare and common species contribute disproportionately to alpine meadow community construction and functional variation. Environmental Science and Pollution Research, 31(17), 24881–24893.

Якубенко, Б. Є., Попович, С. Ю., & Устименко, П. М. (2019). Геоботаніка: підруч. (2-ге вид.). Вид-во: Ліра-К.

Biurrun, I., Dengler, J., & Willner, W. (2025). Vegetation Classification and Survey: Five years and looking ahead. Vegetation Classification and Survey, 6, 1–11.

Hennekens, S. (2009). Turboveg for Windows. 1998–2007. (Vers. 2). Inst. voor Bos en Natuur.

Дубина, Д. В., Дзюба, Т. П., Ємельянова, С. М., Багрікова, Н. О., Борисова, О. В., Борсукевич, Л. М., ... Якушенко, Д. М. (2019). Продромус рослинності України. Наукова думка.

Дідух, Я. П. (2012). Основи біоіндикації. Наукова думка.

Khomiak, I., Harbar, O., Kostiuk, V., Demchuk, N., & Vasylenko, O. (2024). Synphytoindication models of the anthropogenic transformation of ecosystems. Natura Croatica, 33(1), 65–77. DOI: https://doi.org/10.20302/NC.2024.33.5.

Орлов, О. О. (2005). Рідкісні та зникаючі види судинних рослин Житомирської області. Вид-во «Волинь», ПП «Рута».

Poorter, L., van Der Sande, M. T., Amissah, L., Bongers, F., Hordijk, I., Kok, J., ... Lohbeck, M. (2024). A comprehensive framework for vegetation succession. Ecosphere, 15(4), e4794.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Номер

№ 1 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.