Проєктування бази геопросторових даних для інформаційного забезпечення систем органічного землеробства
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354126Ключові слова:
моніторинг ґрунтів, агроекологічна оцінка, ГІС-технології, база геоданих, концептуальна модель, інформаційне забезпеченняАнотація
Цифрова трансформація та впровадження геоінформаційних технологій є критично важливими для менеджменту органічного землеробства. Зважаючи на глобальні виклики, як-от зміна клімату, деградація ґрунтів, воєнні дії та потреби сертифікації органічної продукції, актуалізується необхідність у створенні автоматизованої геоінформаційної системи і бази даних земельних ресурсів, придатних до вирощування органічної продукції. Об’єктом дослідження є процес інформаційного забезпечення систем органічного землеробства. Предметом дослідження є проєктування бази геопросторових даних як інструменту для систематизації та аналізу інформації про якість ґрунтів. Методологія дослідження базувалася на комплексному підході до збору, структурування та аналізу просторових і атрибутивних даних, а також на розробці концептуальної та функціональної моделей бази геопросторових даних. Підхід передбачає інтеграцію нормативно-правових вимог (зокрема, щодо сертифікації та взаємодії з Держпродспоживслужбою та реєстрами) із даними польових замірів, агрохімічних аналізів та інформацією з державних кадастрів. Отримані результати демонструють розроблену структуровану модель бази геопросторових даних, яка передбачає автоматизовану перевірку заявок суб’єктів господарювання на відповідність відомостям ЄДР, Державного реєстру речових прав і Державного земельного кадастру (ДЗК), інтеграцію інформації про фізико-хімічні характеристики ґрунту, рівень забруднення (важкі метали, пестициди, радіонукліди) та обмеження, спричинені військовими діями й сусідством звичайних землекористувачів, а також функціональні можливості для формування тематичних шарів і карт, візуалізації зон обмежень та моніторингу динаміки зміни показників у довгостроковій перспективі. Практична значущість роботи полягає у створенні ефективного цифрового інструменту, який підвищує достовірність агроекологічних оцінок, мінімізує вплив людського чинника, сприяє науково обґрунтованому управлінню земельними ресурсами для органічного землеробства та забезпечує прозорість процесу сертифікації для всіх учасників ринку.
Посилання
Прес-служба IFC. (2021, 21 квітня). Сучасні сільськогосподарські практики допомагають фермерам запобігти зміні клімату. Agroexpert. URL: https://agroexpert.ua/19766-2/.
Geospatial data from agricultural census — Experimental statistics. Eurostat — European Commission (22.11.2025). URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/experimental-statistics/geospatial-data-agricultural-census.
Identification of organic farming practices. EU CAP Network — European Union (22.11.2025). URL: https://eu-cap-network.ec.europa.eu/identificationorganic-farming-practices_en.
Про національну інфраструктуру геопросторових даних. Закон України № 37, ст. 277. (2020). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-20#Text.
Schuster, J., Hagn, L., Mittermayer, M., Maidl, F.-X., & Hülsbergen, K.-J. (2023). Using Remote and Proximal Sensing in Organic Agriculture to Assess Yield and Environmental Performance. Agronomy, 13(7), 1868. URL: https://www.mdpi.com/2073-4395/13/7/1868.
Sandström, E., Boere, E., Krisztin, T., & Verburg, P. H. (2025). Enabling and constraining factors for organic agriculture in Europe: a spatial analysis. URL: https://research.vu.nl/en/publications/enabling-and-constraining-factors-for-organic-agriculture-in-euro/.
Бердін, С. І. (2016). Інформаційні технології в агрономії: курс лекцій. Суми: Сумський національний аграрний університет.
Медведєв, В. В. (2015). Земельна реформа і родючість ґрунту. Вісник аграрної науки, 93(5), 73–79. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201505-17.
Маренич, М. М., Кондратюк, М. І., Копішинська, О. П., & Уткін, Ю. В. (2017). Інформаційні технології в агрономії: навч. посібн. Харків: Фінарт.
Трускавецький, С. Р., Биндич, Т. Ю., Вяткін, К. І., Шерстюк, О. І., & Коляда, Л. П. (2017). Концепція створення інформаційної системи грунтоохоронного моніторингу методами дистанційного зондування. Київ: Аграрна наука.
Булигін, С. Ю. (2015). Якість земель як основа контролю землекористування. Агроекологічний журнал, 1, 36–46. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2015.272152.
Зацерковний, В. І. (2015). Застосування геоінформаційних систем у задачах ефективного землекористування. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер.: Техногенна безпека. Радіобіологія (Т. 261, Вип. 249, с. 14–21). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdutb_2015_261_249_4.
Про затвердження Порядку сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 970. Постанова Кабінету Міністрів України № 1032. (2020). (Україна). URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadkusertifikaciyi-organichnogo-virobnictva-taaboobigu-organichnoyi-produkciyi-ta-vnesennya-zmindo-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-23-zhovtnya-2019-r-970-10.
Міністерство юстиції України. (2025). Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань. URL: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search
Державне підприємство «Національні інформаційні системи». (2025). Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. URL: https://nais.gov.ua/p/derjavniy-reestr-rechovih-prav-na-neruhomemayno
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. (2021). Публічна кадастрова карта. URL: https://map.land.gov.ua/.
ДСТУ 4289:2004. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини. (2005). [Чинний від 2005-07-01]. Київ: Державний стандарт України.
ДСТУ 4362:2004. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. (2006). [Чинний від 2006-01-01]. Київ: Державний стандарт України.
Городній, М. М. (Ред.). (2005). Агрохімічний аналіз: підруч. Київ: Арістей.
Макаренко, Н. А. (Ред.) (2013). Оцінка придатності ґрунтів для виробництва органічної продукції рослинництва: науково-методичні рекомендації. Київ: НУБіП України.
ДСТУ 4161-2003. Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги. (2003). [Чинний від 2003-07-01]. Київ: Державний стандарт України.
ДСТУ 4944:2008. Агрохімікати. Встановлення допустимих концентрацій шкідливих речовин. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
