Застосування фізико-математичних моделей у лісовому господарстві

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354177

Ключові слова:

оптимізація лісокористування, моделювання мікроклімату лісу, евапотранспірація, моделювання екосистем, конвекція, теплопровідність, геоінформаційні системи, прогнозування, моніторинг, дистанційне зондування Землі

Анотація

У статті подано ґрунтовний огляд сучасних підходів до застосування фізико-математичних моделей у сфері лісового господарства, що є важливим інструментом для наукового аналізу та практичного управління лісовими екосистемами. Розглянуто ключові напрями використання моделей, зокрема для дослідження росту, розвитку та структури лісових насаджень, прогнозування змін у складі та обсягах лісових ресурсів, а також для оцінювання довгострокового впливу кліматичних чинників на стабільність лісових екосистем. Значну увагу приділено моделюванню природних загроз, як-от лісові пожежі, ерозійні процеси та деградація ґрунтів, що мають критичне значення для забезпечення екологічної безпеки. У статті здійснено класифікацію фізикоматематичних моделей за типами, рівнями складності та сферами застосування. Проаналізовано їх переваги, зокрема здатність до точного відтворення природних процесів, а також обмеження, пов’язані з необхідністю якісних вхідних даних і складністю адаптації до конкретних умов. Окремо розглянуто можливості інтеграції моделей із геоінформаційними системами (ГІС) та методами дистанційного зондування Землі, що відкриває нові перспективи для просторового аналізу та моніторингу лісових територій. Узагальнено результати актуальних наукових досліджень, які підтверджують ефективність математичного моделювання для підвищення точності екологічних прогнозів, планування лісогосподарських заходів і прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Зроблено висновок про необхідність розвитку міждисциплінарних підходів, активного впровадження цифрових технологій та посилення науково-практичної співпраці для забезпечення сталого управління лісовими екосистемами в умовах глобальних змін. Акцентовано увагу на впровадженні автоматизованих систем управління, що інтегрують різні технологічні рішення для забезпечення безперервного моніторингу лісів, що передбачає контроль за вирубкою, боротьбу з лісовими пожежами та збереження біорізноманіття. Визначено, що стійке лісове господарство потребує глибокої інтеграції екології, кліматології, генетики, інформаційних технологій і соціальних наук. Використання цих технологій допомагає ефективно моніторити великі та важкодоступні лісові території, забезпечуючи точні дані про стан лісів, виявлення змін у вегетації та ранніх ознак екологічних стресів. Це сприяє своєчасному реагуванню на екологічні зміни й мінімізації негативного впливу на лісові екосистеми.

Посилання

Степенко, С., & Лазаренко, І. (2021). Застосування економіко-математичного моделювання для аналізу у галузі сільського господарства. Економіка та суспільство, (33). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-33.

Лозінська, Т. П., Задорожний, А. І., & Масальський, В. П. (2024). Дослідження нових технологій та інновацій у сфері лісового господарства. Агробіологія, 1, 268–276. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2024-187-1-268-276.

Свинчук, В. А., Кашпор, С. М., & Миронюк В. В. (2014). Математичні моделі об’єму деревних стовбурів основних лісоутворювальних порід України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер.: Лісівництво та декоративне садівництво, 198(2), 58–64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2014_198(2).

Лозінська, Т. П., Ситник, О. С., & Велика, К. І. (2024). Огляд і аналіз основних аспектів протипожежного захисту лісових екосистем в умовах сьогодення. Агробіологія, 2, 144–153. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2024-191-2-144-153.

Лозінська, Т. П. (2025). Збереження біорізноманіття в лісових екосистемах для підтримання екологічної рівноваги та забезпечення сталого розвитку. Лісівнича освіта і наука: стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (с. 31–33). Ломжа — Малин.

Burkhart, H. E., & Tomé, M. (2012). Modeling forest trees and stands (2nd ed.). (pp. 55–198). DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-5320-2.

Pretzsch, H. (2019). Forest dynamics, growth and yield: From measurement to model (2nd ed.). (pp. 101–276).

Адамовський, О. М. (2015). Оптимізація лісокористування в економічних дослідженнях (зарубіжний досвід). Наук. вісник УкрДЛТУ: до 125-річчя УкрДЛТУ, 10(2), 168–173.

Shevchuk, S., Chuvpylo, V., Gapon, S., Nahorna, S., & Kuryshko, R. (2024). The use of GIS for ecological and landscape land management of human settlements. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research., 14(1), 200–203. DOI: https://doi.org/10.33543/140139200203.

Зацерковний, В., Савков, П., Пампуха, І. & Васецька, К. (2020). Застосування технологій ГІС та ДЗЗ в задачах моніторингу лісових пожеж. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Військово-спеціальні науки, 2(44), 54–58. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2217.2020.44.54-58.

Миронюк, В. В. (2020). Інвентаризація рівнинних лісів України за даними супутникової зйомки: моногр. Харків: АТ «Харківська книжкова фабрика «ГЛОБУС». URL: https://www.researchgate.net/profile/Viktor-Myroniuk/publication/346788204_Invemonografia.pdf.

Барабаш, О. В., & Бандурка, О. І. (2022). Моделювання лісових пожеж на основі прогностичної моделі Байєса та геоінформаційних технологій. Сучасні інформаційні системи, 6(1), 19–28. DOI: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2022.1.03.

PG Model: Physiological principles predicting growth (3-PG) model homepage. University of British Columbia. URL: https://3pg.forestry.ubc.ca/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Номер

Розділ

Статті