Тенденції формування гібридного складу кукурудзи звичайної в Україні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354201

Ключові слова:

Zea mays L., гібриди, зона вирощування, країна походження гібриду, напрям використання, група стиглості, ФАО

Анотація

Проаналізовано тенденції формування гібридного складу кукурудзи звичайної (Zea mays L.) в Україні за даними Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Встановлено загальну кількість зареєстрованих гібридів станом на 31.12.2025 р., досліджено, як змінювався їх кількісний склад та динаміка його формування з 2005 по 2025 рр., визначено співвідношення гібридів української та зарубіжної селекції у забезпеченні вітчизняного ринку насіння кукурудзи звичайної, проаналізовано гібридний склад культури за такими показниками, як рекомендована зона вирощування, напрям використання, група стиглості. Визначено, що станом на 31.12.2025 р. Реєстр сортів налічує 1223 гібриди, що на 932 од. більше, ніж у 2005 р. (291 гібрид). Максимальне значення за період досліджень зафіксовано у 2024 р. — 1547 гібридів. Динаміка формування гібридних ресурсів упродовж 2005–2025 рр. характеризується поетапним зростанням із найінтенсивнішим поповненням у 2019–2023 рр. (від 107 до 208 гібридів щороку). Найбільшу кількість нових реєстрацій зафіксовано в 2023 р. — 208 гібридів. Станом на кінець 2025 р. частка гібридів іноземної селекції становить 58% (710 од.), вітчизняної — 42% (513 од.). За країнами походження провідні позиції належать Франції (432 гібриди) та Україні (340), сумарна частка яких становить 63% від загальної кількості. У розподілі за зонами вирощування найбільшу групу — 360 од. (33%) мають гібриди, рекомендовані для всіх трьох ґрунтово-кліматичних зон — Степ, Лісостеп, Полісся, що свідчить про їх високу екологічну пластичність. За напрямом використання переважають гібриди зернового типу. За групами стиглості у структурі домінують середньоранні — 47% (ФАО 200–299) та середньостиглі гібриди — 39% (ФАО 300–399), які найбільш повно відповідають агрокліматичним умовам України. Отримані результати підтверджують формування потужного та різноманітного гібридного складу кукурудзи звичайної, що характеризується стійкою тенденцією до зростання та адаптацією до сучасних виробничих викликів.

Посилання

Чому кукурудза є однією з найважливіших сільськогосподарських культур України? URL: ttps://zhzh.info/publ/76-1-0-27772?utm_source=chatgpt.com

Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). URL: http://www.fao.org.

Демʼянюк, О. С., Матусевич, Г. Д., Мазур, С. О., Шацман, Д. О., Бухтик, С. С., & Посунько, А. О. (2023). Пшениця, кукурудза та соняшник — основні культури українського експорту. Землеробство та рослинництво: теорія і практика, 4(10), 41–50. DOI: https://doi.org/10.54651/agri.2023.04.05

Василішин, С. І., Винограденко, С. О., & Дьяконов, С. О. (2022). Потенціал виробництва кукурудзи на зерно в контексті зміцнення продовольчої безпеки України та світу. Таврійський науковий вісник. Економіка, 12, 10–19. DOI: https://doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.2.

Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/4.

Врожайність кукурудзи в Україні: топ-5 областей у сезоні 2025. URL: https://latifundist.com/novosti/69206-vrozhajnist-kukurudzi-v-ukrayinitop-5-oblastej-u-sezoni-2025.

Агровиробництво України у 2025 році: результати сезону та порівняння з ЄС. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ahrovyrobnytstvo-ukrainy-u-2025-rotsi-rezultaty-sezonu-ta-porivniannia-z-ies.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерства сільського господарства США (USDA). United States Department of Agriculture (USDA). URL: https://www.usda.gov.

Саверин, І. В., & Качмар, О. Й. (2023). Продуктивність кукурудзи за різних систем удобрення в короткоротаційних сівозмінах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 73(2), 91–109. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-7.

Волощук, О. П., Стасів, О. Ф. Глива, В. В., Герешко, Г. С., & Пащак, М. О. (2020). Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від різних норм внесення мінеральних добрив у Західному Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 68(I), 51–66. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-4.

Камінський, В. Ф., & Асанішвілі, Н. М. (2020). Особливості росту і розвитку рослин кукурудзи в посівах та їх фотосинтетична діяльність залежно від технології вирощування в умовах Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 67(ІІ), 92–1124. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-6.

Ревтьо, О. Я., & Арсірій, І. О. (2024). Кукурудза: ефективні рішення для гарантованої рентабельності (оглядова). Таврійський науковий вісник, 135(2), 35–40. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.135.2.5.

Мостовʼяк, І. І., Демʼянюк, О. С., Парфенюк, А. І., & Безноско, І. В. (2020). Сорт як фактор формування стійких агроценозів зернових культур. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2, 110–118. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.02.13.

Дем’янюк, О. С., Гуменюк, І. І., Левішко, А. С., Вакуленко, С. О., & Полтава, О. П. (2022). Екологічні аспекти формування стійких продовольчих систем. Збалансоване природокористування, 4, 119–128. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2022.275863.

Ткачик, С. О., Мельник, С. І., Захарчук, О. В., Дем’янюк, О. С., Дутова, Г. А., & Баліцька, Л. М. (2025). Використання сортів і насіння зернових культур для досягнення Цілей сталого розвитку. Збалансоване природокористування, 3, 119–132. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2025.342528.

Процик, І. С., & Безе, А. О. (2022). Світові тенденції розвитку ринку пшениці кукурудзи та визначення місця України в ньому. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку, 4(2), 414–426. DOI: https://doi.org/10.23939/smeu2022.02.414.

Лотиш, О. (2022). Роль України на світовому ринку зерна: виклики та загрози. Економіка та суспільство, 45. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-56.

Орленко, Н. С., Мажуга, К. М., Орленко, О. Б., Маслечкін, В. В., & Сидорчук, А. І. (2025). Аналіз динаміки подання заявок до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Plant Varieties Studying and protection, 21(1), 4–11. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.21.1.2025.327495.

Міністерство аграрної політики та продовольства України. (2025). Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2025 рік. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=c5e26c83-ac95-43b8-8d53-a5f8f907099f&title=DerzhavniiRestrSortiv-PridatnikhDliaPoshirenniaVUkraini.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Номер

№ 1 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.