Агрохімічні властивості ґрунтів у системах полезахисних лісових смуг і насаджень орно-польового агролісівництва
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327096Ключові слова:
ґрунтоутворювальний процес, родючість, гумус, кислотність ґрунту, азот, фосфор, калійАнотація
Полезахисні лісові смуги не тільки впливають на родючість ґрунтів прилеглих територій, але й активізують ґрунтоутворювальний процес у самих насадженнях, що і стало предметом дослідження. Воно здійснено на 6 пробних площах попарно розміщених у класичних лісових смугах (КЛС) і смугах, трансформованих у вузькі лінійні насадження орно-польового агролісівництва (ТЛС). Відбір зразків ґрунту проведено через кожні 10 см до глибини 40 см як у лісових смугах, так і на прилеглих полях на відстанях 3 і 10 висот. Визначення агрохімічних властивостей ґрунтів здійснювали у сертифікований лабораторії за загальноприйнятими у ґрунтознавстві методами. Ґрунти у лісових смугах знаходяться у непорушуваному стані, що свідчить про переважання органічної речовини в ґрунті порівняно з орними землями. Запаси гумусу у лісових смугах перевищують аналогічні показники орних земель на 10,7 і 3,4% на віддалях 3Н і 10Н відповідно. Виявлено істотне переважання легкогідролізованого азоту у верхньому 0–10 см горизонті ґрунту у всіх лісових смугах порівняно з його вмістом у нижче лежачих горизонтах. Відмічено значно нижчий вміст азоту у верхньому шарі ґрунту ТЛС порівняно із КЛС. Найбільше накопичення фосфору виявлено у КЛС смугах у верхньому 0–10 см шарі ґрунту, де його запас становив 156,80 мг/кг. У ТЛС уміст фосфору у верхньому шарі ґрунту у всіх випадках на 11,4–14,5% менше порівняно з аналогічним показником КЛС. Значне накопичення фосфору зафіксовано в орному шарі ґрунту на відстанях 3 і 10 висот від лісових смуг, де його вміст коливався від 117,60 до 170,40 мг/кг, що пояснюється нейтральною кислотністю ґрунту та його інтенсивним обробітком. Ґрунти під лісовими смугами характеризуються кислою реакцією ґрунтового розчину, де рН набуває значень від 4,64 до 5,50. Ґрунт нижніх горизонтів лісових смуг виявлено з меншою кислотністю, що є наслідком прискореної мінералізації органічної речовини. Кислотність ґрунту ТЛС істотно відрізняється від кислотності ґрунтів КЛС з трендом її пониження.
Посилання
Фурдичко, О. І., & Стадник, А. П. (2012). Основи управління агроландшафтами України. Київ: Аграрна наука.
Докучаєв, В. В. (1979). Наші степи колись і тепер. Харків: Держ. вид-во с.-г. літ.
Mosquera-Losada, M. R., Moreno, G., Pardini, A., McAdam, J. H., Papanastris, V., & Burgess, P. J. (2012). Agroforestry — the future of land use. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-4676-3_16.
Nair, P. R., & Garrity, D. (2012). Agroforestry — The Future of Global Land Use. Springer Dprdrecht Publisher.
Shibu, J. (2012). Agroforestry for Ecosystem Services and Environmental Benefits. Springer Dordrecht. URL: https://link.springer.com/book/9789048133222.
Гладун, H. B., & Гладун, Ю. Г. (2013). Перспективи розвитку агролісівництва в Україні. Вісник Харківського НАУ, 2, 165–170.
Юхновський, В. Ю., Малюга, В. М., Дударець, С. М., Йосипенко, В. В., Войчик, М. І., & Хрик, В. М. (2012). Настанови з лісомеліоративного впорядкування захисних лісових насаджень лінійного типу. Київ: Компринт.
Земельний кодекс України. Законодавство України: станом на 01 жовтня 2024 р. Вид-во Паливода А. В., 2024.123 с.
Лохматов, Н. А., & Гладун, Г. Б. (2004). Лесные мелиорации в Украине: история, состояние, перспективы. Харків.
Фурдичко, О. І., Гладун, Г. Б., & Лавров, В. В. (2006). Ліс у Степу: основи сталого розвитку. Київ: Основа.
Пилипенко, О. І., Юхновський, В. Ю., Дударець, С. М., Малюга, В. М., & Соваков, О. В. (2022). Лісові меліорації: підруч. Київ: РВВ НУБіП України.
Панкова, С. О. (2024). Біоіндикаційна оцінка стійкості полезахисних лісосмуг в умовах інтенсивного землеробства Лісостепу правобережного. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Вінницький національний аграрний університет, 174. URL: https://vsau.org/assets/images/general/nauka/razovi-radu/Dysertatsiia-Pankovoi%CC%88-S.O.pdf.
Сидоренко, С. В., Старченко, О. І., Гладун, Г. Б., & Сидоренко, С. Г. (2019). Вплив лінійних дубових полезахисних насаджень на біогенність чорнозему типового агрогенного використання. Науковий вісник НЛТУ України, 29(8), 60–65. DOI: https://doi.org/10.36930/40290809.
Шлапак, В. П., & Зворська, Н. В. (2023). Вплив полезахисних лісових смуг різних конструкцій на родючість та вологозабезпеченість ґрунту в умовах Правобережного Лісостепу. Наук. доповіді НУБіП України, 1/107, 1–16. DOI: https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.024.
Ткачук, О. П., & Панкова, С. О. (2023). Сільськогосподарські чинники впливу на екологічний стан полезахисних лісосмуг Лісостепу Правобережного. Сільське господарство та лісівництво, 1 (28), 183–194. DOI: https://doi.org/10.37128/2707-5826-2023-1-13.
СОУ 02.02-37-476: 2006. Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання. [Чинний від. 2007]. Київ: Мінагрополітики України. 2006. 32 с.
Патент 88990 Україна, МПК G01N/04; A01 B1/04. Пристрій для відбору проб ґрунту / Малюга В. М., Юхновський В. Ю., Дударець С. М., Міндер В. В., Проценко І. А., Крилов Я. І.; заявник патентовласник НУБіП України № 11083; заявка 10.10.2013; опубл. 10.04.2014, Бюл. № 7.
ДСТУ 4289:2004. Якість ґрунту. Методи визначення органічної речовини (2005). [Чинний від 2004-05-30]. Київ: Держспоживстандарт України.
Національний стандарт ДСТУ 4115–2002. Ґрунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова. (2001). [Чинний від 2003–01–01]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ 7863:2015. Визначення легкогідролізованого азоту методом Корнфілда. Якість ґрунту. URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dstu/7863/5-1-0-1777.
ДСТУ ISO 10390:2007. Якість ґрунту. Визначення рН (62879). (2012). [Чинний від 2016–07–01]. Київ: Держспоживстандарт України.
Yokobe, T., Hyodo, F., & Tokuchi, N. (2018). Seasonal effects on microbial community structure and nitrogen dynamics in temperate forest soil. Forests, 9, 153. DOI: https://doi.org/10.3390/f9030153.
Tahmasbian, I., Xu, Z., Nguyen, T.T.N., Che, R., Omidvar, N., & Lambert, G. (2019). Short-term carbon and nitrogen dynamics in soil, litterfall and canopy of a suburban native forest subjected to prescribed burning in subtropical Australia. J. Soils Sediments, 19, 3969–3981. DOI: https://doi.org/10.1007/s11368-019-02430-3.
Mushinski, R. M., Payne, Z. C., Raff, J. D., Craig, M. E., Pusede, S. E., & Rusch, D. B. (2021). Nitrogen cycling microbiomes are structured by plant mycorrhizal associations with consequences for nitrogen oxide fluxes in forests. Glob. Change Biol, 27, 1068–1082. DOI: https://doi.org/10.1111/gcb.15439.
Tang, Y., Yu, G., Zhang, X., Wang, Q., Ge, J., & Liu, S. (2018). Changes in nitrogen-cycling microbial communities with depth in temperate and subtropical forest soils. Appl. Soil. Ecol, 124, 218–228. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2017.10.029.
Крилов, Я.І. (2014). Агрохімічні властивості ґрунтів протиерозійних насаджень дуба звичайного. Науковий вісник НУБіП України, 198(2), 173–182.
Qin, H., Xing, X., Tang, Y., Hou, H., Yang, J., & Shen, R. (2019). Linking soil N2O emissions with soil microbial community abundance and structure related to nitrogen cycle in two acid forest soils. Plant Soil., 435, 95–109. DOI: https://doi.org/10.1007/s11104-018-3863-7.
Проценко, І. А. (2018). Вміст поживних речовин у ґрунтах рекультивованих ландшафтів Юрківського буровугільного басейну. Науковий вісник НУБіП України, 288, 107–116.
Позняк, С. П. (2010). Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підруч. (Ч. 1. с. 270).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
