Екологічний вплив та агрономічна цінність використання біопрепарату Компоназа для компостування підстилкового гною великої рогатої худоби
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333837Ключові слова:
побічна продукція тваринництва, мікроорганізми, загальний азот, аміак, нітрати, нітрити, органічне добриво, органічна речовина, родючість, ґрунтАнотація
Досліджено вплив інтродукції мікроорганізмів у складі біопрепарату Компоназа, а саме гриби роду Trichoderma viride, Trichoderma harzianum, життєздатні бактерії Bacillus subtilis, асоціація нафтоокислюваних мікроорганізмів Rodex, Azotobacter chroococcum, Enterobacter, Enterococcus faecium, на процес аеробного компостування підстилкового гною великої рогатої худоби, за використання аератора з аплікатором. Доведено, що застосування препарату Компоназа в процесі компостування, стабілізує летючі сполуки аміаку в компості з подальшим перетворенням їх у нітрити та нітрати. Зменшено неприємний запах, компост утворюється без втрат енергії, відбувається переведення макро- і мікроелементів у доступну для рослин форму. Забезпечено збагачення компосту корисними мікроорганізмами, що сприяє прискореному формуванню гуміфікованого субстрату. Цей біопрепарат бере участь у різних фазах компостування, має вплив на терміни зігрівання сировини, а також на якість вихідного матеріалу-компосту. З’ясовано, що за використання біопрепарату, підстилковий гній мав вищу інтенсивність деструкції та перетворення вуглецевого компоненту, а також кращу однорідність та структуру вихідного матеріалу. Зафіксовано найвищі рівні забезпечення готового компосту доступними формами елементів. Дослідний варіант із біопрепаратом показав високий вміст доступних елементів за результатами агрохімічного аналізу в середньому на 20%, оптимальні рівні органічної речовини та золи. Встановлено, що інокуляція вхідного матеріалу комплексом мікроорганізмів під компостування, має вплив на перебіг фаз компостування та якість отриманого компосту. Компост, отриманий за такого способу, мав позитивну післядію на врожайність, що додатково дало змогу зменшити норми внесення на гектар. До того ж цінність компосту можна корегувати інтродукцією в нього корисних мікроорганізмів безпосередньо в готове органічне добриво. Такі практики відомі й використовуються за технології холодного пресування-виготовлення гранул у комбінації з технологічними рішеннями Strip-till. Серед невирішених питань є недостатня обізнаність про специфіку технології компостування різних побічних продуктів, складність у масштабуванні технології, у країнах, що розвиваються, потреба в уніфікованих стандартах якості, недостатня пропаганда екологічної культури серед виробників тваринницької продукції, вивчення впливу препаратів на основі асоціацій мікроорганізмів, на якість, агрономічну цінність компосту, а також екологічні наслідки його застосування потребують більш поглиблених досліджень.
Посилання
Писаренко, В. М., & Писаренко, П. В. (2022). Органічні добрива на захисті родючості ґрунту. Полтава: Полтавське товариство сільського господарства.
Журавель, С. В., Кравчук, М. М., Кропивницький, Р. Б., Клименко, Т. В., Трембіцька, О. І., Радько, В. Г. … Поліщук, В. О. (2020). Органічні добрива: навч. посібн. (С. В. Журавель, Ред.). Житомир: Вид-во Поліського ун-ту.
Impacts of Sending Food and Other Organic Materials to Landfills. URL: https://www.epa.gov/sustain-able-management-food/composting#benefits.
Ayilara, M. S., Olanrewaju, O. S., Babalola, O. O., & Odeyemi, O. (2020). Waste Management through Composting: Challenges and Potentials. Sustainability, 12(11), 4456. DOI: https://doi.org/10.3390/su12114456.
Waqas, M., Hashim, S., Humphries, U. W., Ahmad, S., Noor, R., Shoaib, M. … Lin, H. A. (2023). Composting Processes for Agricultural Waste Management: A Comprehensive Review. Processes, 11(3), 731. DOI: https://doi.org/10.3390/pr11030731.
Communication from the commission to the European parliament, the council, the European economic and social committee and the committee of the regions, Brussels (30.11.2022). URL: https://environment.ec.europa.eu/system/files/2022-12/COM_2022_682_1_EN_ACT_part1_v4.pdf.
Sánchez, Ó. J., Ospina, D. A., & Montoya, S. (2017). Compost supplementation with nutrients and microorganisms in composting process. Waste Manag., 69, 136–153. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wasman.2017.08.012.
Гелетуха, Г. Г. (2020). Ринкове дослідження можливостей використання дигестату в Україні. Слайд 1−10. [Відео]. URL: https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/05/geletukha-uabio-saf-seminar-digestat-2020.pdf.
Compost Certification and use for organic farming. URL: https://www.phosphorusplatform.eu/images/download/Meeting-organic/11-Leifert-ECN-ESPP-IFOAM-12_12_17.pdf.
Пінчук, В. О., Подоба, Ю. В., Тертична, О. В., Дешко, В. І., & Мінералов, О. І. (2023). Екологічно безпечні технології переробки побічної продукції тваринного походження з отриманням органічних добрив: методичні рекомендації. Київ: ДІА. URL: https://www.researchgate.net/publication/381188049.
Бородай, В. П., Пінчук, О. В., & Тертична, О. В. (2017). Перспективні напрями екологічних досліджень у галузі тваринництва. Агроекологічний журнал, 2, 44–48. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2017.220105.
Компостування — як альтернатива спалюванню сухої рослинності та опалого листя. URL: https://chernigiv.dei.gov.ua/post/571.
Yong, Ju Kim, Sung, Bo Cho, Min, Ho Song, Sung, Il Lee, Won, Yun, Ji, Hwan Lee, & Jin, Ho Cho. (2022). Effects of different Bacillus licheniformis and Bacillus subtilis ratios on nutrient digestibility, fecal microflora, and gas emissions of growing pigs. Journal of Animal Science and Technology, 64(2). DOI: https://doi.org/10.5187/jast.2022.e12.
Ribeiro, N., Souza, T. P., Cost, L. M., de Castro, C. P., & Dias, E. S. (2017). Microbial additives in the composting process. Sciens. agrotec., 41(2), 159–168. DOI: https://doi.org/10.1590/1413-70542017412038216.
Волкогон, В. В., Дімова, С. М., Деркач, С. В., Луценко, Н. В., М’ягка, М. В., Штанько, Н. П., & Халеп, Ю. М. (2015). Технологія біокомпостування органічної речовини на основі пташиного посліду за інтродукції асоціації Trichoderma harzianum: практичні рекомендації. Чернігів.
ДСТУ 7863:2015. Визначення легко гідролізованого азоту методом Корнфілда. Якість ґрунту. (2015). [Чинний від 2016-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України. URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dstu/7863/5-1-0-1777.
Pinchuk, V., Kryvokhyzha, Y., & Tertychna, O. (2022). Ecological assessment of the nitrogen budgets of livestock production systems in Ukraine. Агроекологічний журнал, 4, 45‒52. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273248.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.