Трансформація ландшафтів в умовах військових конфліктів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340773Ключові слова:
військові дії, екологічні наслідки, екологічні ризики, деградація, забруднення, відновленняАнотація
Нестабільна геополітична ситуація XXI ст. супроводжується активізацією воєнних дій та тривалих збройних конфліктів, які спричиняють масштабні руйнування ландшафтів, порушення екологічної рівноваги та деградацію ключових компонентів навколишнього середовища. Аналіз сучасних наукових джерел засвідчив актуальність дослідження проблеми мілітарного впливу як на стан екосистем загалом, так і ландшафтів зокрема. Водночас, наявна обмеженість комплексного вивчення проблеми охорони та відтворення ландшафтів із часів останніх масштабних воєнних дій на території Європи ХХ ст. У статті систематизовано та узагальнено основні прямі та непрямі впливи військових дій на природні ландшафти. Встановлено, що військові конфлікти призводять до безпосереднього фізичного руйнування ландшафтів, знищення лісових екосистем, деградації ґрунтового покриву, порушення гідрологічного режиму, забруднення водних і ґрунтових ресурсів, а також повітря токсичними речовинами, важкими металами, продуктами вибухових реакцій і паливно-мастильними матеріалами. Використання сучасних зразків зброї під час військових конфліктів руйнує природні екосистеми і біоценотичні зв’язки, порушує біосферні процеси. Значні екологічні втрати пов’язані зі зменшенням та знищенням біорізноманіття, зниженням продуктивності екосистем і погіршенням їх здатності до самовідновлення. Також увагу приділено віддаленим та кумулятивним наслідкам, які проявляються за межами зон безпосередніх бойових дій внаслідок транскордонної міграції полютантів, фрагментації природних середовищ існування та втрати біорізноманіття на регіональному й глобальному рівнях. Актуальність сучасних досліджень у сфері мілітарної дії на стан та охорону природних комплексів ландшафтів пов’язана з появою та розвитком нових процесів, явищ та тенденцій суспільного життя. З огляду на виявлені екологічні загрози, підкреслено необхідність розроблення та впровадження комплексних стратегій моніторингу, оцінювання й відновлення природних ландшафтів у післявоєнний період, з урахуванням сучасних наукових підходів, інноваційних технологій екологічної рекультивації та міжнародного досвіду.
Посилання
Wirtu, Y. D., & Abdela, U. (2025). Impact of war on the environment: ecocide. Front. Environ. Sci., 13, 1539520. DOI: https://doi.org/10.3389/fenvs.2025.1539520.
Nguyen, T. T., Timilsina, R. R., Sonobe, T., & Rahut, D. B. (2023). Interstate war and food security: Implications from Russia's invasion of Ukraine. Front. Sustain. Food Syst., 7, 1080696. DOI: https://doi.org/10.3389/fsufs.2023.1080696.
Demyanyuk, O., Symochko, L., Vlasenko, I., Kashtanova, T., & Blenda, A. (2024). Antimicrobial Resistance: Challenges in Wartime – Ukrainian Perspective. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 86(3), 88–105. DOI: https://doi.org/10.15407.
Bothe, M. (2023). Protection of the environment in relation to armed conflict — 50 years of effort, and no end in sight. Environ. Secur, 1(1–2), 24–35. DOI: https://doi.org/10.1177/27538796231195601.
Van den Berghe, H., Gheyle, W., Stichelbaut, B., Van Meirvenne, M., Bourgeois, J., & Van Eetvelde, V. (2020). Understanding the landscape dynamics from a devastated to revived cultural landscape: The case of the First World War in Flanders through the lens of landscape patterns. Land Use Policy, 90, 104236. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2019.104236.
Antrop, M. (2005). Why landscapes of the past are important for the future. Landscape Urban Plan, 70(1–2), 21–34. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2003.10.002.
Brauer, J. (2016). War and nature: the environmental consequences of war in a globalized world. Peace Res, 48(4), 561–562. DOI: https://doi.org/10.5771/9780759119291.
Meng, X., Lu, B., Liu, C., Zhang, Z., Chen, J., Herrmann, H., & Li, X. (2023). Abrupt exacerbation in air quality over Europe after the outbreak of RussiaUkraine war. Environ. Int. Elsevier Ltd., 178, 108120. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envint.2023.108120.
Altahaan, Z., & Dobslaw, D. (2024). Assessment of the Impact of War on Concentrations of Pollutants and Heavy Metals and Their Seasonal Variations in Water and Sediments of the Tigris River in Mosul/Iraq. Environments, 11(1), 10. DOI: https://doi.org/10.3390/environments11010010.
Al-Shammari, A. (2016). Environmental pollutions associated to conflicts in Iraq and related health problems. Rev. Environ Health, 31(2), 245–250. DOI: https://doi.org/10.1515/reveh-2015-0024.
Abdo, H. G. (2018). Impacts of war in Syria on vegetation dynamics and erosion risks in Safita area, Tartous, Syria. Reg. Environ Change, 18, 1707–1719. DOI: https://doi.org/10.1007/s10113-018-1280-3.
Abbaraa, A., Zakieha, O., Rayesb, D., Collind, S. M., Almhawishe, N., Sullivanf, R., … Karah, N. (2021). Weaponizing water as an instrument of war in Syria: impact on diarrhoeal disease in Idlib and Aleppo governorates, 2011–2019. Int. J. Infect. Dis., 108, 202–208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijid.2021.05.030.
Zubkova, M., Giglio, L., Michael, L., Humber, J. V. H., & Ellicott, E. (2021). Conflict and climate: Drivers of fire activity in Syria in the twenty-first century. Earth Interact, 25(1), 119–135. DOI: https://doi.org/10.1175/ei-d-21-0009.1.
Mitra, D., & Azimullah, W. (2020). Effect of Afghanistan War on Environment. Research Review International Journal оf Multidisciplinary, 5(1), 58–66.
Zhang, Z., Ding, J., Zhao, W., Liu, Y., & Pereira, P. (2023). The impact of the armed conflict in Afghanistan on vegetation dynamics. Science of The Total Environment, 856(2), 159138. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.159138.
European Institute of Peace. (2025). Еxploring the Environment as a Common Ground in Yemen. URL: https://www.eip.org/exploring-the-environment-asa-common-ground-in-yemen/.
Imtiaz, A. (2023). Impacts of war on the environment: an overview of Yemen. International Journal of Humanities & Social Science Studies, IX(III), 216–229. DOI: https://doi.org/10.29032/ijhsss.v9.i3.2023. 216-229.
Qumsiyeh, M. B. (2024). Impact of the Israeli military activities on the environment. Int. J. Environ. Stud., 81(2), 977–992. DOI: https://doi.org/10.1080/00207233.2024.2323365
Строкаль, В. П., Бережняк, Є. М., Наумовська, О. І., Вагалюк, Л. В., Ладика, М. М., Сербенюк, Г. А., … Павлюк, С. Д. (2023). Вплив російської агресії на стан природних ресурсів України: моногр. / за заг. ред. В. П. Строкаль. Київ: Видавничий центр НУБіП України.
Solokha, M., Pereira, P., Symochko, L., Vynokurova, N., Demyanyuk, O., Sementsova, K., … Barcelo, D. (2023). Russian-Ukrainian war impacts on the environment. Evidences from the field and remote sensing. Science of the Total Environment, 902, 166122. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.166122.
Кузик, А. Д., & Товарянський, В. І. (2023). Вплив воєнних дій на лісові екосистеми України та їх післявоєнне відновлення. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 27, 16–22. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.32447/20784643.27.2023.02.
Solokha, M., Demyanyuk, O., Symochko, L., Mazur, S., Vynokurova, N., Sementsova, K., & Mariychuk, R. (2024). Soil Degradation and Contamination Due to Armed Conflict in Ukraine. Land, 13(10), 1614. DOI: https://doi.org/10.3390/land13101614.
Бережняк, Є. М., Бондарь, В. І., Наумовська, О. І., Ракоїд, О. О., Клепко, А. В., Ладика, М. М., … Дем’янюк, О. С. (2024). Аналіз прояву деградаційних процесів ґрунтового покриву Київської області за впливу воєнних дій. Збалансоване природокористування, 4, 114–126. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2025.324377.
Shumilova, О., Sukhodolov, А., Osadcha, N., Oreshchenko, A., Constantinescu, G., Afanasyev, S., Koken, М., … Grossart, H.-P. (2025). Environmental effects of the Kakhovka Dam destruction by warfare in Ukraine. Science, 387, 1181–1186. DOI: https://doi.org/10.1126/science.adn8655.
Meaza, H., Ghebreyohannes, T., Nyssen, J., Tesfamariam, Z., Demissie, B., Poesen, J., … Vanmaercke, M. (2024). Managing the environmental impacts of war: What can be learned from conflict-vulnerable communities? Science of The Total Environment, 927, 171974. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.171974.
Pearson, C. (2012). Researching militarized landscapes: A literature review on war and the militarization of the environment. Landscape Research, 37(1), 115–133. DOI: https://doi.org/10.1080/01426397.2011.570974.
Lawrence, M. J., Stemberger, H. L., Zolderdo, A. J., Struthers, D. P., & Cooke, S. J. (2015). The effects of modern war and military activities on biodiversity and the environment. Environmental Reviews, 23(4), 443–460. DOI: https://doi.org/10.1139/er-2015-0039.
Gleditsch, N. P. (2015). Armed conflict and the environment. Springer, 81–103. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-03820-9.
Santini, A., Maresi, G., Richardson, D. M., & Liebhold, A. M. (2023). Collateral damage: military invasions beget biological invasions. Front. Ecol. Environ, 21(10), 469–478. DOI: https://doi.org/10.1002/fee.2640.
Neimark, B. (2024). Confronting military greenhouse gas emissions. Іn Interactive policy. London, UK: Brief. URL: https://www.planetarysecurityinitiative.org/news/confronting-military-greenhouse-gasemissions.
Балюк, С. А., Кучер, А. В., & Солоха, М. О. (2022). Вплив збройної агресії та воєнних дій на сучасний стан ґрунтового покриву, оцінка шкоди та збитків, заходи з відновлення: наукова доповідь. Харків: ФОП Бровін О.В.
Корсун, С. Г., Болоховська, В. А., Болоховський, В. В., Хоменко, Т. О., Борко Ю. П., Демʼянюк, О. С., & Костина, Т. П. (2024). Агроекологічне обґрунтування меліоративних чинників для відновлення ґрунтів, порушених воєнними діями. Агроекологічний журнал, 2, 100–112. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2024.305663.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
