Екологічна оцінка технологій вирощування сільськогосподарських культур за комплексом фітосанітарних показників
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340781Ключові слова:
агроценоз, шкідники, хвороби, бур’яни, фітобіота, ЕПШ (економічний поріг шкодочинності)Анотація
У статті представлено результати комплексної екологічної оцінки сучасних технологій вирощування ключових сільськогосподарських культур в Україні: пшениці озимої, ріпаку ярого, кукурудзи, соняшника, сої та гречки. Дослідження зосереджено на фітосанітарному стані агроценозів, який у сучасних умовах є критичним чинником, що визначає якість, урожайність та екологічну стійкість культур. Зважаючи на зростання антропогенного навантаження, кліматичні зміни та еволюцію резистентних хвороб, шкідників і бур'янів, інтенсивне використання агрохімікатів становить серйозний ризик для агроекосистем. Методологія дослідження ґрунтувалася на моніторингу посівів упродовж вегетаційного періоду культур. У ході досліджень ретельно проаналізовано гербокритичні періоди культур, ідентифіковано видовий склад та рівень забур'яненості посівів. Серед домінантних бур'янів виявлено ромашку непахучу, підмаренник чіпкий, лободу білу та осот рожевий. Встановлено поширення та інтенсивність ураження ключовими шкідниками, як-от злаковий трипс і червоногруда п'явиця на пшениці озимій, хрестоцвіті блішки і ріпаковий квіткоїд на ріпаку ярому. Серед хвороб, що завдають найбільшої шкоди культурним рослинам, визначено поширення та розвиток фузаріозу колоса та борошнистої роси на пшениці, а також білу та сіру гнилі на ріпаку ярому у фазі наливу стручка. На основі комплексу фітосанітарних показників було застосовано бальну систему екологічної оцінки, яка класифікує технології за трьома класами: незадовільний (1 бал), задовільний (2 бали) та нормальний (3 бали). Зафіксовано, що фітосанітарний стан посівів пшениці озимої, ріпаку ярого та гречки органічної переважно належить до незадовільного або задовільного класів, який свідчить про високий ризик для цих культур. Натомість для кукурудзи, соняшника та сої визначено дещо кращі показники, які досягали нормального стану за умови комплексного внесення добрив і засобів захисту рослин. Загалом, отримані результати досліджень підкреслюють необхідність інтеграції екологічних критеріїв в агротехнології для забезпечення стійкості аграрного виробництва.
Посилання
Common Agricultural Policy (CAP). (2025). European Commission. Retrieved from https://agriculture.ec.europa.eu/common-agricultural-policy/cap-overview/cap-glance_en.
Макаренко, Н. А., Бондарь, В. І., Макаренко, В. В., Ткач, Є. Д., Дем’янюк, О. С., Ракоїд, О. О., … Миронюк, П. О. (2008). Екологічна експертиза технологій вирощування сільськогосподарських культур (Н. А. Макаренко & В. В. Макаренко, Ред.).
Тогачинська, О., & Паращенко, І. (2018). Екологічна оцінка технологій вирощування пшениці озимої в умовах північного Лісостепу. Вісник Полтавської аграрної академії, (2), 40–44.
Стародуб, В. І., & Ткач, Є. Д. (2023). Комплексна екологічна оцінка технологій вирощування соняшнику в Центральному Лісостепу України. Збалансоване природокористування, (4), 128–134. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2023.292722.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2024). Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. URL: https://mepr.gov.ua.
Трибель, С. О., Сігарьова, Д. Д., Секун, М. П., & Іващенко, О. О. (Ред.). (2001). Методики випробування і застосування пестицидів. Світ.
Бакай, І. Д., Іваненко, О. В., & Тогачинська, О. В. (2014). Фітосанітарний стан та екологічна оцінка технологій вирощування пшениці озимої в умовах Північного Лісостепу України. Захист і карантин рослин, (60), 16–30.
Федоренко, А. (2024). Домінантні шкідники зернових колосових культур з ряду твердокрилих та прогноз чисельності у 2024 р. Карантин і захист рослин, (1), 23–27. DOI: https://doi.org/10.36495/2312-0614.2024.1.23-27.
Чухрай, А. В., & Мостов’як, С. В. (2022). Лускокрилі шкідники сої в умовах Правобережного
Лісостепу України. Scientific Progress & Innovations, (1), 62–68. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2022.01.07.
Хаблак, С. (2022). Шкідники ріпаку, схеми захисту від них, збирання врожаю. Superagronom. URL: https://superagronom.com/blog/920-shkidnikiripaku-shemi-zahistu-vid-nihzbirannya-vrojayu.
Волощук, І. О., Роп, Р. Ю., Глива, В. В., Случак, О. М., Пристацька, О. Н., & Распутенко, А. О. (2017). Агротехнологічні основи вирощування насіння ріпаку озимого в умовах Західного Лісостепу України: моногр. СПОЛОМ.
Tkalich, Y. I., Kokhan, A. V., Yevtushenko, H. O., & Gonzalez, P. H. (2023). Efficacy of growth regulators for maize fields. Agrology, 6(4), 97–103.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
