Вплив ширини міжряддя та різних доз азотних добрив на ріст і розвиток шавлії лікарської (Salvia officinalis L.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340790

Ключові слова:

конкуренція між рослинами, біометричні показники, агротехнічні чинники, врожайність, ефіроолійна культура, агроприйоми

Анотація

У статті висвітлено результати дослідження впливу агротехнічних чинників — шири- ни міжрядь (45 і 70 см) та доз внесення азотних добрив (0, 30, 60, 90, 120 кг/га) — на ріст і розвиток шавлії лікарської (Salvia officinalis L.) у перший рік вегетації в умовах центральної частини Лісостепу України (Полтавська обл.). Дослідження охоплювало вивчення динаміки біометричних показників упродовж усього вегетаційного періоду (травень–вересень): висоти рослин, площі листкового апарату, маси сирої надземної частини, а також маси сирого кореня. Установлено, що як ширина міжрядь, так і рівень азотного живлення істотно впливали на ріст рослин, зокрема на інтенсивність формування надземної біомаси та листкової поверхні. Найвищі значення показників зафіксовано у варіанті з міжряддям 70 см і внесенням азоту в дозі 120 кг/га. За цих умов маса сирої надземної частини становила 84,6 г/росл., площа листків — 0,1103 м²/ рослину, маса сирого кореня — 21,1 г/росл., а висота рослин — 33,2 см у вересні. У варіантах із ширшими міжряддями рослини отримували кращі умови освітлення, вентиляції та менше конкурували між собою, що сприяло ефективнішому розвитку як вегетативної, так і генеративної частини. Порівняльний аналіз варіантів із шириною міжрядь 45 см та 70 см виявив перевагу останніх за достатнього забезпечення азотом. Найбільша інтенсивність приросту біомаси і площі листків спостерігалася у червні–липні, після чого темпи росту поступово сповільнювалися, що відповідає фазам розвитку культури. Одержані результати свідчать про високу ефективність поєднання ширини міжрядь 70 см та дози азоту 120 кг/га для вирощування шавлії лікарської в першому році вегетації. Таке поєднання агроприйомів забезпечує формування потужного асиміляційного апарату, активне наростання надземної маси та розвиток кореневої системи, що є запорукою високої продуктивності та якості лікарської сировини. Дослідження має прикладне значення і може бути використано для удосконалення агротехнологій вирощування шавлії лікарської в зоні Лісостепу України, а також за впровадження елементів точного землеробства у виробництво ефіроолійних культур.

Посилання

Jasicka-Misiak, I., Poliwoda, A., Petecka, A., & Wieczorek, P. (2018). Аntioxidant phenolic compounds in Salvia officinalis L. and Salvia sclarea L. Journal of Ecological Chemistry and Engineering S., 25(1), 133–142. DOI: https://doi.org/10.1515/eces-2018-0009.

Shanaida, M., Hudz, N., Korzeniowska, K., & Wieczorek, P. (2018). Antioxidant activity of essential oils obtained from aerial part of some Lamiaceae species. International Journal of Green Pharmacy, 12(3), 200–204. DOI: https://doi.org/10.22377/ijgp.v12i03.1952.

Трач А., & Конечна Р. (2023). Salvia officinalis. Аналітичний огляд літератури. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, 1(10), 92−99. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-1-11.

Тимошенко, О. М., Кухнюк, О. В., Глущенко, Л. А. (2024). До питання перспектив використання дикорослих видів роду Thymus L. як джерела біологічно активних речовин. Перспективні напрямки наукових досліджень лікарських та ефіроолійних культур: матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (с. 179–182). Київ: ТОВ «Центр поліграфії «КОМПРИНТ». DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.11119087.

Кутько, С. П., Работягов, В. Д., Орел, Т. И., & Федорчук, М. И. (2004). Шалфей лекарственный (Salvia officinalis L.). Биология, биохимия и технология возделывания в условиях Предгорной зоны Крыма. Ялта: НБС.

Ніженковська, І. В., Цуркан, О. О., & Седько, К. В. (2014). Шавлія лікарська — сучасні аспекти застосування (Огляд літератури). Фітотерапія. Часопис, 2, 58–61.

Федорчук, М. И., Работягов, В. Д., & Кутько, С. П. (2007). Шалфей лекарственный (Salvia officinalis L.) эколого-биологические особенности и хозяйственно ценные признаки. Херсон: Айлант.

Тимошенко, О. М. (2025). Ґрунтові та агрохімічні умови вирощування шавлії лікарської. Збалансоване природокористування: традиції, перспективи та інновації (Част. 2, с. 154–155). Київ: ДІА. DOI: https://doi.org/10.32782/978-617-7785-74-2.

Якубенко, Б. Є., Біленко, В. Г., Лікар, Я. О., & Лупша, В. І. (2021). Лікарські рослини: технологія вирощування та використання. Київ: Компринт.

Федорчук, М. І. (2008). Шавлія. Ботанічна, морфолого-біологічна характеристика та технологія вирощування в умовах півдня України: моногр. Херсон: Айлант.

Бєлов, Я. В. (2012). Ефективність застосування мікробіологічних препаратів для підвищення урожайності та якості сировини багаторічних лікарських рослин. Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (c. 3–6). Полтава: Видавництво Полтавської державної аграрної академії. URL: https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/node/1239/6-9.pdf.

Кутько, С. П., Работягов, В. Д., & Орел, Т. И. (2009). Содержание эфирного масла у шалфея лекарственного (Salvia officinalis L.) в Предгорной зоне Крыма. Тр. ГБС РАН, 186, 255–259.

Ушкаренко, В. О., & Федорчук, М. І. (2008). Рекомендації з технології вирощування шавлії лікарської на зрошуваних землях півдня України. Херсон: Айлант.

Мудрак, Г. В., & Вдовиченко, І. П. (2017). Аналіз науково-методичних засад оцінки придатності земель спеціальних сировинних зон екологічним вимогам. Сільське господарство та лісівництво: Зб. наук. пр. Вінницького національного аграрного університету, 6(2), 129–140. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agf_2017_6(2)__17.

Федорчук, М. І., Комир, З. В., Альохін, А. А., & Альохіна, Н. М. (2002). Оногенез Salvia officinalis L. Таврійський науковий вісник, 21, 27−32.

Солодовниченко, Н. М., Журавльов, М. С., & Ковальов, В. М. (2001). Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати: посіб. з фармакогнозії з основами біохімії лікар. рослин. Харків: НФАУ: Золоті сторінки.

Федорчук, М. І., Коковіхін, С. В., Каленська, С. М., Рахметов, Д. Б., & Федорчук, В. Г. (2017). Агротехнологічні аспекти вирощування технологічних культур в умовах півдня України. Херсон: ФОП Бояркін Д.М.

Fernandes-Sestelo, M., & Carrillo, J. M. (2020). Environmental effects on yield and composition of essential oil in wild populations of spike lavender (Lavandula latifolia Medik.). In Agriculture, 10, 626. DOI: https://doi/org/10.3390/agriculture10120626.

Федорчук, М. И. (Ред.). (1997). Фитомониторинг в растениеводстве. Херсон: ХГТ.

Mohammad, S. M. (2011). A Study on Sage (Salvia officinalis). Journal of Applied Sciences Research (TJASR), 7(8), 1261–1262. URL: https://www.researchgate.net/publication/296921016_A_study_on_sage_Salvia_Officinalis.

Тимошенко, О. М., & Приведенюк, Н. В. (2024). Особливості формування продуктивності шавлії лікарської за несприятливих погодних умов. Збалансоване природокористування: традиції, перспективи та інновації (Част. II, с. 129–131). Київ: ДІА. URL: https://drive.google.com/file/d/1ITefkeeZmMA3T4_GoyrNckWkPQoOZzeC/view.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-22

Номер

Розділ

Статті