Фітоіндикаційна характеристика синтаксонів класу Сarpino-Fagetea sylvaticae Лівобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354125Ключові слова:
фітоценози, екологічні амплітуди, едафічні чинники, біорізноманіття, еколого-ценотична оцінка, лісові угрупованняАнотація
У статті наведено результати комплексного фітоіндикаційного аналізу 50 синтаксонів класу Carpino-Fagetea sylvaticae (27 асоціацій та 23 субасоціацій і варіантів), які формують основу лісової рослинності Лівобережного Лісостепу України. Дослідження спрямовано на виявлення еколого-ценотичних закономірностей диференціації лісових угруповань регіону та кількісну оцінку амплітуд основних абіотичних чинників середовища, що визначають їхню структурну та флористичну специфіку. Методичною основою роботи слугувала фітоіндикаційна методика з використанням екологічних шкал Я.П. Дідуха (2011), яка допомагає здійснити інтегральну оцінку умов місцезростання за реакціями видів-індикаторів. Аналіз виконано за дев’ятьма провідними екологічними показниками: вологістю ґрунту, мінливістю зволоження, кислотністю, загальним сольовим режимом, умістом азоту в ґрунті, тепловим режимом, освітленістю, континентальністю клімату та карбонатністю ґрунту. Для цього використано узагальнені фітоценотичні таблиці з широкого кола літературних джерел, що охоплюють різні геоботанічні округи Лівобережного Лісостепу. У результаті встановлено, що синтаксони класу Carpino-Fagetea формуються в межах широкого спектра екологічних умов — від субмезофітних до гігромезофітних екотопів, із субмікротермним-субмезотермним тепловим режимом, слабо кислими-нейтральними ґрунтами та мезо- до напівевтрофною трофністю. Провідними чинниками еколого-ценотичної диференціації лісових угруповань постають градієнти вологості ґрунту, азотного живлення, кислотності та стабільності зволоження, що тісно пов’язані з положенням екотопів у рельєфі, гідрологічними умовами та типом ґрунтотворних процесів. Отримані результати дали змогу окреслити екологічні амплітуди синтаксонів класу Carpino-Fagetea, уточнити межі їхніх екологічних ніш та поглибити уявлення про еколого-ценотичну організацію лісової рослинності Лівобережного Лісостепу України. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання одержаних даних для фітоіндикаційної оцінки стану лісових екосистем, прогнозування їхньої стійкості до кліматичних змін, а також для обґрунтування заходів зі збереження, відновлення та довготривалого екологічного моніторингу лісової рослинності в умовах зростаючого антропогенного навантаження.
Посилання
Фельбаба-Клушина, Л. М. (2019). Продромус рослинності України: моногр. Київ: Наукова думка.
Гончаренко, І. В. (2003). Аналіз рослинного покриву північно-східного Лісостепу України. Український фітоценологічний збірник. Сер. А, 1(19), 1–23. Київ: Фітосоціоцентр.
Дідух, Я. П., & Плюта, П. Г. (1994). Фітоіндикація екологічних факторів. Київ: Інститут ботаніки НАН України.
Вакал, А. П., & Дідух, Я. П. (1991). Фітоіндикаційна характеристика природних умов околиць міста Суми. Український ботанічний журнал, 48(5), 57–61.
Фіцайло, Т. В. (2003). Синфітоіндикаційна характеристика лісової рослинності Правобережного Київського Лісостепу. Український фітоценологічний збірник, 1, 74–81.
Бондарук, М. А., & Целіщев, О. Г. (2018). Фітоіндикація едафічних режимів екотопів лісових екосистем Лівобережно-Дніпровського лісостепового округу України. Лісівництво і агролісомеліорація, 132, 94–104. DOI: https://doi.org/10.33220/1026-3365.132.2018.94.
Бондарук, М. А., Букша, І. Ф., & Целіщев, О. Г. (2020). Синфітоіндикаційне моделювання кліматопів лісових екосистем за даними моніторингу лісів лісостепової частини України. Лісівництво і агролісомеліорація, 136, 117–125. DOI: https://doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.117.
Маринич, О. М. (Ред.). (1993). Географічна енциклопедія України: Т. 3. П–Я. Київ: Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана.
Маринич, О. М. (Ред.). (1989). Географічна енциклопедія України: Т. 1. А–Ж. Київ: Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана.
Маринич, О. М. (Ред.). (1990). Географічна енциклопедія України: Т. 2. З–О. Київ: Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана.
Канівець, С. В. (2014). Особливості сірих лісових ґрунтів лесових островів Полісся і Лівобережного Лісостепу України. Ґрунтознавство, 15(3–4), 56–63.
Руденко, Л. Г., & Патон, Б. Є. (Ред.). (2007). Національний Атлас України. Київ: ДНВП «Картографія».
Байрак, О. М. (1996). Синтаксономія широколистяних лісів Лівобережного Придніпров’я. Український фітоценологічний збірник. Сер. А, 3(3), 51–63.
Байрак, О. М. (1997). Фітоценотична характеристика заплавних лісів Лівобережного Придніпров’я. Український фітоценологічний збірник, 45–51.
Соломаха, І. В., Сенчило, О. О., Колот, О. М., & Войтюк, Б. Ю. (1997). Лісова рослинність Чорнухівщини (Полтавська область). Український фітоценологічний збірник. Сер. А, 80–88.
Шевчик, В. Л., & Полішко, О. Д. (2000). Синтаксономія рослинності ділянки борової тераси (Ліплявське лісництво Черкаської області). Український фітоценологічний збірник, 16(1), 67–89.
Гончаренко, І. В. (2001). Флористична класифікація лісів лісостепової Сумщини. Український фітоценологічний збірник, 3–17.
Воробйов, Є. О. (2003). Попередній продромус суходольних лісів та рідколісь природного та штучного походження з переважанням або помітною участю Pinus sylvestris L. sl рівнинної частини України. Рослинність хвойних лісів України, 13–42.
Гомля, Л. М. (2005). Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, 3–16.
Onyshchenko, V. A. (2009). Forests of order Fagetalia sylvaticae in Ukraine. Kyiv: Alterpress.
Давидов, Д. А. (2012). Лісова рослинність Роменсько-Полтавського геоботанічного округу (Україна): синтаксономія, антропогенні зміни та охорона [Дис. канд. біол. наук, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного]. Київ: Інститут ботаніки НАН України.
Смаглюк, О. Ю., & Соломаха, В. А. (2015). Флористична класифікація мезофільних широколистяних лісів союзу Carpinion betuli Issl. em. Oberd. 1953 у басейні нижньої течії річки Сули. Вісник Черкаського університету. Сер.: Біологічні науки, (19), 98–109.
Solomakha, V., Smoliar, N., & Smagliuk, O. (2016). Floristic classification of the floodplain alder, willow and poplar forests in the basin of the lower Sula (Ukraine). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Біологія, (2), 33–44.
Смаглюк, О. Ю., Смоляр, Н. М., & Соломаха, В. А. (2017). Флористична класифікація мезофільних кленово-липово-дубових лісів у басейні нижньої Сули (Україна). Вісник Львівського університету. Сер.: Біологія, 75, 23–34.
Didukh, I. P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
