Екологічні аспекти формування продуктивності пшениці озимої за застосування мікробних препаратів

Автор(и)

  • В.В. Болоховська Біотехнологічна компанія BTU, Україна https://orcid.org/0009-0005-2728-4589
  • О.В. Нагорна Біотехнологічна компанія BTU, Україна https://orcid.org/0009-0001-6628-9383
  • Л.А. Янсе Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-2567-5907
  • В.В. Бородай Інститут агроекології і природокористування НААН; Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8787-8646
  • Д.О. Яковенко Інститут агроекології і природокористування НААН; Біотехнологічна компанія BTU, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354194

Ключові слова:

біопрепарати, Triticum aestivum L., урожайність, біометричні показники, якість зерна

Анотація

У статті висвітлено ефективність внесення Азотохелпу і Граундфіксу щодо формування продуктивності пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що застосування біопрепаратів істотно підвищує адаптивний потенціал пшениці озимої та покращує ростові процеси. Висота рослин, біомаса та площа листкової поверхні зросли на 8,3–51,5% порівняно з контролем на етапі осіннього кущення (BBCH 22–25). Це забезпечило оптимальний стан посівів перед перезимівлею, що підтверджується високою кореляцією між біометричними параметрами осіннього розвитку рослин та подальшою врожайністю (r= 0,75–0,90). Максимальна ефективність формування зернової продуктивності відзначена за передпосівного внесення суміші препаратів Азотохелпу і Граундфіксу, а також за поєднання обробки насіння Азотохелпом (1,5 л/т) + позакореневе підживлення (0,5 л/га) у фазі весняного кущення, що забезпечило збільшення кількості зерен у колосі до 28,0–28,9 шт. та зростання маси 1000 насінин на 6,0% (до 49,2–49,4 г). Доведено синергічний ефект сумісного застосування Азотохелпу та Граундфіксу, що зумовило найвищий приріст урожайності — 16,06% відносно контролю. Біологічна дія препаратів спрямована на збалансований перерозподіл асимілянтів, що підтверджується зниженням коефіцієн- та співвідношення побічної продукції до основної до рівня 0,84–0,87 (проти 0,96 на контролі). Кореляційний аналіз показав визначальну роль довжини колоса (r= 0,90), кількості зерен (r = 0,85) та маси 1000 насінин (r= 0,89) у формуванні виходу зерна. Застосування комбінованої обробки препаратами Граундфікс та Азотохелп насіння та посівів позитивно вплинуло на якісні характеристики зерна. Натурна маса зросла в середньому на 9,6 г/л, склоподібність — до 58,7%. Вміст сирої клейковини підвищився на 10,4–11,8%. Формування продуктивності рослин пшениці озимої за внесення під передпосівну культивацію Азотохелп (3 л/га), Граундфікс (1,5 л/га) + Азотохелп (1,5 л/га), обробка насіння Азотохелпом (1,5 л/т) та у нормі (0,5 л/га) у фазі весняного кущення в середньому за роки досліджень виявились найбільш ефективними. Отримані результати доводять доцільність використання Азотохелпу та Граундфіксу у технології вирощування пшениці озимої.

Посилання

Chen, Q., Song, Y., An, Y., Lu, Y., & Zhong, G. (2024). Soil microorganisms: their role in enhancing crop nutrition and health. Diversity, 16(12), 734. DOI: https://doi.org/10.3390/d16120734.

Herrero, J., Ramírez-Santos, A., Díaz-Santos., E., & Torres-Cortés, G. (2025). Biofertilizers for Enhanced Nitrogen Use Efficiency: Mechanisms, Innovations, and Challenges. Nitrogen, 6(4), 111. DOI: https://doi.org/10.3390/nitrogen6040111.

Ghorbani, M. (2025). Recycled Nitrogen for Regenerative Agriculture: A Review of Agronomic and Environmental Impacts of Circular Nutrient Sources. Agronomy, 15(11), 2503. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy15112503.

Fukami, J., Nogueira, M. A., Araujo, R. S., & Hungria, M. (2016). Accessing inoculation methods of maize and wheat with Azospirillum brasilense. AMB Express, 6, 3. DOI: https://doi.org/10.1186/s13568-015-0171-y.

Artyszak, A., & Gozdowski, D. (2021). Is It Possible to Maintain the Quantity and Quality of Winter Wheat Grain by Replacing Part of the Mineral Nitrogen Dose by Growth Activators and Plant Growth-Promoting Rhizobacteria (PGPR)? Sustainability, 13(11), 5834. DOI: https://doi.org/10.3390/su13115834.

Mandal, S., Anand, U., López-Bucio, J., Radha, Kumar, M., Lal, M. K., Tiwari, R. K., & Dey, A. (2023). Biostimulants and environmental stress mitigation in crops: A novel and emerging approach for agricultural sustainability under climate change. Environmental research. 233, 116357. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2023.116357.

Jindo, K., Goron, T. L., Pizarro-Tobías, P. SánchezMonedero, M., Audette, Y., Deolu-Ajayi, A., … Tortosa, G. (2022). Application of biostimulant products and biological control agents in sustainable viticulture: A review. Frontiers in Plant Science, 13, 932311. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2022.932311.

Палазюк, Б. О., & Юрченко, С. О. (2025). Формування урожайності пшениці м’якої озимої залежно від сортових властивостей та впливу біостимуляторів на основі ризобактерій. Аграрні інновації, 27(4), 167–174. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.32.24.

Yakovenko, D. O., Boroday, V. V., & Bolokhovska, V. A. (2025). Directionality of microbiological processes in the rhizosphere of winter wheat under the influence of biological products Azotohelp® and Groundfix®. In: Modern Agronomy Trends: Innovation, Sustainable Development and the Future of Agriculture: monograph. (pp. 434–458). Riga: Baltija Publishing. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-588-4-18.

Дацько, А., Хоменко, Т., Новохацький, М., Квасніцька, Л., & Умрихін, Н. (2022). Ефективність мікробних препаратів за обробки насіння пшениці озимої. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України, 31(45), 121–129. DOI: http://doi.org/10.31473/2305-5987-2022-2-31(45)-11.

Левішко, А. С., Гуменюк, І. І., & Цвігун, В. О. (2025). Ефективність комплексної обробки насіння пшениці озимої. Сільськогосподарська мікробіологія, 41, 45–55. DOI: https://doi.org/10.35868/1997-3004.41.45-55.

Грабовська, Т. О., & Мельник, Г. Г. (2017). Вплив біопрепаратів на продуктивність пшениці озимої за органічного виробництва. Агробіологія, 1, 80–85. URL: https://agrobiologiya.btsau.edu.ua/sites/default/ files/visnyky/agrobiologiya/grabovska_1_2017.pdf.

Kumar, S., Satyavir, D., Sindhu, S., & Kumar, R. (2021). Biofertilizers: An ecofriendly technology for nutrient recycling and environmental sustainability. Current Research in Microbial Sciences, 3, 100094. DOI: https://doi.org/10.1016/j.crmicr.2021.100094.

Нікорич, В. А. (2025). Роль біопрепаратів у компенсації дефіциту вегетації та економічній ефективності пізньої сівби озимої пшениці. Науковий вісник Чернівецького університету. Сер.: Біологія (Біологічні системи), 17(2), 302–312. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2025.02.302.

Хоміна, В. Я., & Шейко, Д. В. (2023). Елементи біологізації як засіб поліпшення технологічних показників та якісного складу зерна пшениці озимої в умовах західного Лісостепу. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка, 2(39), 35–40. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-2.

Поспєлова, Г. Д., Коваленко, Н. П., Поспєлов, С. В., Литвиненко, С. О., & Сиваш, К. С. (2024). Ефективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій. Scientific Progress & Innovations, 27(4), 37–42. DOI: https://doi.org/10.31210/spi2024.27.04.07.

Latkovic, D., Maksimovic, J., Dinic, Z., Pivic R., Stanojkovic, A., & Stanojkovic-Sebic, A. (2020). Case study upon foliar application of biofertilizers affecting microbial biomass and enzyme activity in soil and yield related properties of maize and wheat grains. Biology, 9(12), 452. DOI: https://doi.org/10.3390/biology9120452.

Kaur, T., Devi, R., Kumar, S., Sheikh, I., Kour, D., & Yadav, A. N. (2022). Microbial consortium with nitrogen-fixing and mineral-solubilising attributes for growth of barley (Hordeum vulgare L.). Heliyon, 8(4), e09326. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e09326.

Демидов, О. А. (2023). Технологія вирощування насіння пшениці озимої: методичні рекомендації. Центральне: Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла.

Лівандовський, А. А., & Хоменко, Т. М. (2016). Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні (С. О. Ткачик, Ред.). Вінниця: Український інститут експертизи сортів рослин.

Києнко, З. Б., & Присяжнюк, Л. М. (2016). Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення показників якості продукції рослинництва (С. О. Ткачик, Ред.). Вінниця: Український інститут експертизи сортів рослин.

Göbel, M., Dulal, S., Sommer, L., Sommer, L., Weinmann, M., Mamun, A., … Bradáčová, K. (2024). Protective potential of selected microbial and nonmicrobial biostimulants against Zymoseptoria tritici leaf blotch in winter wheat as affected by the form of N supply. Front Plant Sci, 15, 1407585. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2024.1407585.

Михайлюк, Д. В., & Правдива, Л. А. (2025). Вплив елементів технології вирощування на виживаність та зимостійкість пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка, 3(48), 67–72. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-3.8.

Nguyen, M. L., Glaes, J., Spaepen, S., Bodson, B., du Jardin, P., & Delaplace, P. (2019). Biostimulant effects of Bacillus strains on wheat from in vitro towards field conditions are modulated by nitrogen supply. Journal of Plant Nutrition and Soil Science, 182, 325–334. DOI: https://doi.org/10.1002/jpln.201700610.

Присяжнюк, Л., Хоменко, Т., Ляшенко, С., & Мельник, С. (2022). Фактори вирощування впливають на продуктивність нових сортів м’якої озимої пшениці. Вивчення та охорона сортів рослин, 18(4), 273–82. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.18.4.2022.273989.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Номер

Розділ

Статті