Вплив біологічних препаратів на посівні якості насіння гісопу лікарського

Автор(и)

  • І.В. Сашко Полтавський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0009-0002-4411-8425
  • Н.В. Приведенюк Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН , Україна https://orcid.org/0000-0002-0748-8083

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354199

Ключові слова:

Hyssopus officinalis L., Trichoderma lignorum, Trichoderma virens, Pseudomonas fluoresce, органо-мінеральне добриво, схожість насіння, довжина проростків, енергія проростання

Анотація

Метою досліджень було оцінити вплив передпосівної обробки насіння гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) біологічними препаратами та органо-мінеральним добривом на основні показники його посівних якостей. Об’єктом дослідження слугувало насіння сорту «Blankyt». У досліді використовували мікробіологічні препарати на основі грибів-антагоністів Trichoderma lignorum і Trichoderma virens, а також ризосферних бактерій Pseudomonas fluorescens. Додатково застосовували органо-мінеральне добриво ЩЕДРОДАР К ТМ та варіант комплексної обробки, що поєднував усі зазначені препарати. Контролем було насіння, оброблене дистильованою водою. Передпосівну обробку насіння здійснювали шляхом зволоження у відповідних робочих розчинах із подальшою експозицією протягом 24 год та підсушуванням до сипучого стану. Пророщування проводили в чашках Петрі у кліматичній камері за температури 24 ± 1°С упродовж 14 діб. Визначали енергію проростання, схожість насіння та довжину проростків за загальноприйнятими методиками. Результати досліджень засвідчили, що застосування мікробіологічних препаратів істотно впливало на посівні якості насіння гісопу лікарського. Найвищу енергію проростання (73%) забезпечувала обробка насіння препаратом на основі Trichoderma lignorum. Використання Trichoderma virens сприяло досягненню максимальної схожості насіння (92%) та істотному збільшенню довжини проростків до 31,2 мм. Внесення лише органо-мінерального добрива характеризувалося обмеженим впливом на досліджувані показники. Найбільшу довжину проростків (32,2 мм) зафіксовано у варіанті комплексної обробки, що свідчить про синергічний ефект досліджуваних препаратів і позитивний вплив на інтенсивність початкового росту рослин. Отримані результати підтверджують доцільність використання біологічних препаратів для підвищення якості посівного матеріалу гісопу лікарського.

Посилання

Голодна, А. В., & Грицюк, Я. В. (2024). Фотосинтетична продуктивність посіву сої (Glycine max L.) за різних систем удобрення та передпосівного оброблення насіння. Агроекологічний журнал, 2, 133–142. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2024.305672.

Gutiérrez-Moreno, K., Olguín-Martínez, A. I., Montoya-Martínez, A. C., & de los Santos-Villalobos, S. (2025). Trichoderma in sustainable agriculture and the challenges related to its effectiveness. Diversity, 17(10), 734. DOI: https://doi.org/10.3390/d17100734.

Мосійчук, І. І., Безноско, І. В., Туровнік, Ю. А., & Мудрак, В. О. (2022). Вплив біологічних препаратів на посівну якість насіння рослин ячменю ярого (Hordeum Vulgare L.). Збалансоване природокористування, 3, 133–143. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2022.266566.

Гаврилюк, Л. В., Кічігіна, О. О., & Туровнік, Ю. А. (2022). Біопрепарти як агроекологічний фактор підвищення біобезпеки в агроценозах. Збалансоване природокористування, 4, 105–111. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2022.275037.

Szparaga, A., Czerwińska, E., Kapusta, I., PiepiórkaStepuk, J., Zaguła, G., Szparaga, Ł., ... Deszcz, E. (2024). The insights into the activity of the extracts from Polygonum aviculare L. and Pseudomonas fluorescens for enhancing and modeling seed germination and seedling growth of Melilotus officinalis L. Lam. South African Journal of Botany, 174, 510–524. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sajb.2024.09.028.

Ferreira, F. V., & Musumeci, M. A. (2021). Trichoderma as biological control agent: Scope and prospects to improve efficacy. World Journal of Microbiology and Biotechnology, 37(5), 90. DOI: https://doi.org/10.1007/s11274-021-03058-7.

Hermosa, R., Viterbo, A., Chet, I., & Monte, E. (2012). Plant-beneficial effects of Trichoderma and of its genes. Microbiology, 158(1), 17–25. DOI: https://doi.org/10.1099/mic.0.052274-0.

Woo, S. L., Hermosa, R., Lorito, M., & Monte, E. (2023). Trichoderma: a multipurpose, plant-beneficial microorganism for eco-sustainable agriculture. Nature Reviews Microbiology, 21(5), 312–326. DOI: https://doi.org/10.1038/s41579-022-00819-5.

Li, W. C., Lin, T. C., Chen, C. L., Liu, H. C., Lin, H. N., Chao, J. L., ... Wang, T. F. (2021).Complete genome sequences and genome-wide characterization of Trichoderma biocontrol agents provide new insights into their evolution and variation in genome organization, sexual development, and fungal-plant interactions. Microbiology spectrum, 9(3), e00663-21. DOI: https://doi.org/10.1128/Spectrum.00663-21.

Добровольський, П. А. (2021). Параметри продуктивності гісопу лікарського за вирощування в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Сер.: Сільськогосподарські науки, 120, 36–42. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.120.5.

Ткачова, Є. С., & Федорчук, М. І. (2021). Урожайність гісопу лікарського залежно від площі живлення рослин. Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали 9-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (с. 71–72). Полтава. РВВ ПДАА. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.5541344.

Ткачова, Є. С., & Федорчук, М. І. (2019). Особливості вирощування гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) в умовах змін клімату. Інтродукція рослин: сучасний стан, проблеми та перспективи: матеріали Міжнар. наук. конф. (с. 58–63). Харків. URL: https://dspace.mnau.edu.ua.

Moro, A., Zalacain, A., de Mendoza, J. H., & Carmona, M. (2011). Effects of agronomic practices on volatile composition of Hyssopus officinalis L. essential oils. Molecules, 16(5), 4131–4139. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules16054131.

Fathiazad, F., & Hamedeyazdan, S. (2011). A review on Hyssopus officinalis L.: Composition and biological activities. African Journal of Pharmacy and Pharmacology, 5(17), 1959–1966. DOI: https://doi.org/10.5897/AJPP11.527.

Naeemi, M., Gholamalipour Alamdari, E., & Mousavi, A. S. (2025). The effect of chitosan bio-stimulator on morphological and physiological characteristics of hyssop under salinity stress. Journal of Plant Process and Function, 14(68), 33–46. DOI: https://doi.org/10.22034/14.68.33.

Mijani, S., Nasrabadi, S. E., Zarghani, H., & Abadi, M. G. (2013). Seed germination and early growth responses of hyssop, sweet basil and oregano to temperature levels. Notulae Scientia Biologicae, 5(4), 462–467. DOI: https://doi.org/10.15835/nsb549164.

Karimian, D. (2011). Seedling vigour variations in Hyssop (Hyssopus officinalis L.) by hydropriming method. Research Journal of Fisheries and Hydrobiology, 6(4), 499–502. URL: https://www.cabidigitallibrary.org/.

Barzgar, A. B. (2006, August). The effects of some environmental stresses on the stimulation of germination of hyssop (Hyssopus officinalis). In XXVII International Horticultural Congress-IHC2006: International Symposium on Seed Enhancement and Seedling Production, 771 (pp. 51–54). DOI: https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2008.771.6.

Shadkam, B., Gharineh, M. H., Lotfi Jalalabadi, A., & Mousavi, S. A. (2023). Investigating the effects of nano and micro iron chelate to alleviate salinity stress damages at hyssop (Hyssopus officinalis) germination and seedling stages. Iranian Journal of Seed Research, 10(1), 125–144. DOI: https://doi.org/10.61186/yujs.10.1.125.

Yadav, R. S., Mandal, D., & Shukla, A. C. (2018). Fungal diseases of medicinal and aromatic plants and their biological management. In Sustainable Horticulture, 2 (pp. 291–312). Apple Academic Press. URL: https://www.taylorfrancis.com/.

David, B. V., Chandrasehar, G., & Selvam, P. N. (2018). Pseudomonas fluorescens: a plant-growthpromoting rhizobacterium (PGPR) with potential role in biocontrol of pests of crops. In Crop improvement through microbial biotechnology (pp. 221–243). DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-63987-5.00010-4.

Fazeli-Nasab, B., Sayyed, R. Z., Piri, R., & Rahmani, A. F. (2021). Biopriming and nanopriming: green revolution wings to increase plant yield, growth, and development under stress condition and forward dimensions. In Antioxidants in plant-microbe interaction (pp. 623–655). DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-16-1350-0_29.

Гаврилюк, М. М. (2004). Основи сучасного насінництва. Київ: ННЦ ІАЕ.

Каленська, С. М., Новицька, Н. В., Жемойда, В. Л., Качура, Є. В., Макрушин, М. М., Поліщук, І. С., ... Остренко, М. В. (2013). Насіннєзнавство та методи вивчення якості насіння сільськогосподарських культур: підруч. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД».

Макрушин, М. М., & Макрушина, Є. М. (2011). Насінництво: підруч. Сімферополь: ВД «Аріал. 26. ДСТУ 3657-97. Насіння ефіроолійних культур: Метод визначення схожості. (1997). [Чинний від 1999-07-01]. Київ: Держстандарт України.

ДСТУ 7160:2020. Насіння овочевих, баштанних, кормових і пряно-ароматичних культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови. (2020). [Чинний від 2021-09-01]. Київ: Держстандарт України.

ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. (2002). [Чинний від 2004-01-01]. Київ: Держстандарт України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Номер

№ 1 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.